Вирок № 71338770, 19.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7635/17

1-кп/415/882/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого - судді Луньової Д.Ю.,

за участю прокурора Сичова В.М.,

захисника Бондаренка Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

за участю секретаря Нестеренка С.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Фрунзе Словяносербського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, холостого, не працює, не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою : АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, влітку 2014 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, знаходячись біля кінотеатру «Батьківщина», розташованого по вулиці Кільцевій м. Лисичанська, знайшов предмет зовні схожий на гранату та, діючи з раптово виниклим умислом на придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, підібрав та переніс вказаний предмет у підвал будинку за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 років Перемоги, 3/193, де став зберігати без передбаченого законом дозволу до початку 2016 року. На початку 2016 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій умисел, переніс бойовий припас у підвал будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_4, де став зберігати без передбаченого законом дозволу до літа 2016 року. Далі, влітку 2016 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, розібрав гранату на 2 частини - корпус ручної бойової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ-2, які переніс у сарай, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, де став зберігати без передбаченого законом дозволу. Далі, 07 листопада 2017 року в вечірній час, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, взяв частини бойового припасу в сараї, поклав їх до кишені та направився до будинку за адресою: АДРЕСА_3, під час слідування до будинку був зупинений працівниками поліції, якими під час проведення огляду місця події з 20-50 до 21-30 годин у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено корпус ручної бойової гранати РГД-5 з підривачем УЗРГМ-2,які, відповідно до висновкувибухотехнічної експертизи № 19/113/10/364-е від 22.11.2017 р. в сукупності є ручною осколковою гранатою РГД-5, придатною до вибуху.

Такі дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.263 КК України, оскільки він придбав, носив та зберігав бойовий припас без передбаченого законом дозволу.

28 листопада 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Сичовим В.М. і обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника Бондаренка Ю.Ю. укладена угода про визнання винуватості, в якій сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення , його правової кваліфікації і щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком, який встановить суд.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення у відповідності до тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті і в угоді про визнання винуватості. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив суду, що не помиляється щодо суті і характеру укладеної угоди і щодо визначеного сторонами покарання, усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди , передбачені ст. 473 КПК України. Угоду укладено ним добровільно, укладення угоди не є наслідком насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив її затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Бондаренко Ю.Ю. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз. Просив суд встановити мінімальний іспитовий строк, мотивуючи тим, що його підзахисний позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щиро розкаявся та став на путь виправлення.

Таким чином, судом в підготовчому судовому засіданні на виконання вимог ст. 474 КПК України з'ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладання і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також суд переконався, що укладання угоди є добровільним. При затвердження угоди будуть виконані умови, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Виконавши вимоги ст.ст.342-348 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди , суд вважає , що угода підлягає затвердженню з ухваленням обвинувального вироку і з призначенням узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.

Закон передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості за такими обвинуваченнями.

Угода укладена у відповідності з положеннями ст.ст. 468,469,470,472 КПК України і при її укладанні вимоги закону дотримані.

Обумовлене угодою покарання відповідає ступеню тяжкості і характеру вчиненого, особі обвинуваченого; обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття; обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання згідно з умовами угоди про визнання винуватості. Застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України не суперечить вимогам кримінального законодавства.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати на проведення вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/364е від 22.11.2017 р., витрати на проведення якої, відповідно до довідки № 19/113/10/343д склали 790,96 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Долю речових доказів, а саме важилю (скоби), металевих осколків, кільця з чекою та первинної упаковки, переданих на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме - знищити, оскільки після проведення експертизи вони не можуть бути застосовані за придатністю. На підставі викладеного, ст.ст. 75,76 ч. 1 ст. 263 КК України, керуючись п.1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374 , 474,475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 листопада 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Сичовим В.М. і обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника Бондаренка Ю.Ю. у даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити узгоджене з прокурором покарання у виді 3 (трьох )років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановити іспитовий строк 1 (один) рік; згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтись на реєстрацію в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання, повідомляти про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи № 19/113/10/330е від 30.10.2017 р в сумі 790 (сімсот дев'яносто) гривень 96 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази - важиль (скоба), металеві осколки, кільце з чекою, первину упаковку, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області- знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення , якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений з підстав , передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинувачений та прокурор мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення .

Суддя: Д.Ю. Луньова