Вирок № 71338392, 27.12.2017, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/428/17

н/п : 1-кп/397/95/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2017 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретарів - Петренко Л.О., Іваненко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.08.2016 року за № 12016120310000430, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка, Вознесенського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, який не одружений, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1, на даний час відбуває покарання у виправній колонії № 93 за вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.01.2017 року за ч. 2 ст. 187 КК України, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

за участю: прокурорів - Павлова О.О., Буданцевої В.П.,

захисника - Черкаса Ю.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення проти власності, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення (як кваліфіковано органом досудового розслідування), вчинене повторно.

Так, 18.08.2017 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_3 проходив повз будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, належний ОСОБА_4, з якого вийшли власники та поїхали у невідомому напрямку. У той момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаного будинку. З метою реалізації свого злочинного умислу, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через сусіднє подвір'я пройшов на територію домоволодіння. Виявивши, що вхідні двері будинку зачинені, ОСОБА_1, діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи мету наживи, з ціллю особистого самозбагачення, з корисливих спонукань помітив вікно, що ліворуч від вхідних дверей та через нього проник до приміщення вбиральні, де доводячи свій злочинний намір, спрямований на особисте збагачення, до кінця, таємно, повторно, з шафи, яка знаходилася в залі вказаного будинку, викрав належні потерпілій ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 15000 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро каявся та пояснив суду, що 18.08.2017 року він приїхав до смт. Олександрівки Кіровоградської області. Приблизно о 16.00 год., проходячи повз будинок, що розташований по АДРЕСА_3 помітив як з нього вийшли власники та поїхали у невідомому напрямку. Він через сусіднє подвір'я пройшов на територію вказаного домоволодіння з метою вчинення крадіжки з будинку. У подальшому, виявивши, що вхідні двері будинку зачинені, помітив вікно та через нього проник до приміщення будинку, де з шафи, яка знаходилась в залі вказаного будинку, викрав грошові кошти у сумі 15000 грн., які витратив на власний розсуд.

Потерпіла у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду провадження повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, зазначила, що цивільний позов заявляти не буде, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, покарання просила призначити на розсуд суду.

Вина обвинуваченого підтверджується також зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами:

-заявою про вчинене кримінальне правопорушення, згідно яких потерпіла ОСОБА_4 повідомила про вчинену крадіжку з її домоволодіння, а саме: грошових коштів у сумі 15000 грн. (а.к.п. 7);

-протоколом огляду місця події від 18.08.2016 року, відповідно до якого було оглянуто в присутності понятих домоволодіння АДРЕСА_4. На місці огляду було виявлено відкрите вікно будинку та відкриту шафу (а.к.п. 8-14);

-протоколом проведення слідчого експерименту, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_1 показав та розказав як проникав до домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 та викрадав належні їй грошові кошти (а.к.п. 57-64).

У зв?язку з повним визнанням вини обвинуваченим, у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту не наполягали на допиті потерпілої, яка, як зазначалося вище, надала заяву про розгляд провадження без її участі, та свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Тому суд, за згодою учасників процесу, враховуючи позицію прокурора, сторони захисту та повне визнання вини обвинуваченим, провів судовий розгляд без допиту потерпілого та свідків, проти чого не заперечував насамперед обвинувачений.

Разом з тим, суд не погоджується з кваліфікуючою ознакою вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, а саме: крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Так, з пояснень обвинуваченого встановлено, що умисел на вчинення крадіжки у нього був саме із будинку АДРЕСА_4. Він спочатку проник до території зазначеного домоволодіння з метою вчинення крадіжки саме з будинку. Проходячи повз територію домоволодіння, обвинувачений цілеспрямовано направлявся до будинку, не приділяючи уваги на можливість вчинення крадіжки з території домоволодіння або з інших приміщень, які знаходилися на його території. У своїй заяві та поясненнях потерпіла вказувала на крадіжку грошей саме з будинку.

І насамперед, згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_1 було інкриміновано вчинення крадіжки, з кваліфікуючою ознакою: поєднана з проникненням у житло, але з невідомих підстав (в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані), обвинувальний акт складено та направлено до суду з кваліфікуючою ознакою - поєднана з проникнення у інше приміщення.

Відповідно до роз?яснень, які викладені у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 16.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з?ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном.

У зазначеній постанові також міститься визначення понять «житла» та «інше приміщення», і у даному випадку будинок, з якого було викрадено грошові кошти обвинуваченим, відноситься до поняття «житло».

Враховуючи, що умисел обвинуваченого першочергово був направлений на викрадення майна з будинку потерпілої, для чого останній спочатку проник до територію домоволодіння на якому знаходиться даний будинок, тому суд вважає, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковано не вірно.

Таким чином, враховуючи, що зміна вищезазначеної кваліфікації вчиненого правопорушення не збільшує обсягу обвинувачення та не погіршує становище обвинуваченого, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке віднесене до категорії тяжкого злочину.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_1 є повнолітнім, не одруженим, не працюючим, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за тяжкі злочини, на даний час відбуває покарання у Казанківській виправній колонії № 93 Миколаївської області за попереднім вироком.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, яке буде справедливим та необхідним у даному випадку, а також відповідатиме меті покарання та запобігатиме вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Крім того, вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.01.2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України, а саме за вчинення злочину 08.11.2016 року, і йому призначено остаточне покарання, у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин до ухвалення вироку Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області, тому суд, враховуючи вищевказані дані про особу обвинуваченого, вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним попереднім вироком.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не застосовувався, проте останній на даний час відбуває покарання і етапований до Кропивницького УВП № 14 м. Кропивницького для розгляду даного кримінального провадження.

Тому суд вважає до вступу в законну силу вироку, залишити обвинуваченого у зазначеній установі.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази: сім-карта «Київстар, НОМЕР_1», Micro-SD, HС, 8 GB, C086 JAPAN, SP чорного кольору, розмірами 1,5 см х 1 см, на якій мається 19 фотографій, суд вважає за необхідне залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 394-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеного вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.01.2017 року, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 2 (два) місяці з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 27.12.2017 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання, покарання відбуте за попереднім вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.01.2017 року, а саме: з 08.11.2016 року по 27.12.2017 року.

До вступу вироку в законну силу, залишити обвинуваченого у Кропивницькій УВП № 14 м. Кропивницького.

Речові докази: сім-карта «Київстар, НОМЕР_1», Micro-SD,HS, 8 GB, C086 JAPAN, SP чорного кольору, розмірами 1,5 см х 1 см, на якій мається 19 фотографій - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)

Копія вірна:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області Д.В.Мирошниченко