Вирок № 71338192, 28.12.2017, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/352/17

15

1-кп/339/45/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді: Сметанюка В.Б.

з участю секретарів: Бойко Н.З., Ганчар Т.І.,

прокурорів: Юхман Л.Я., Тепчука В.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника: ОСОБА_3,

потерпілого: ОСОБА_4, представника: ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судового засідання в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, інваліда ІІІ групи, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, непрацюючого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст. 122, ч.2 ст.162 КК України;

ОСОБА_2, 13.07.1994року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст. 162 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили незаконне проникнення до житла із застосуванням насильства та погрозою його застосування, тобто вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.162 Кримінального кодексу України.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України.

Злочини вчиненопри наступних обставинах.

Так, 25 липня 2017року, близько 15.00 год., ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 на автомобілі «таксі» приїхали до будинку по місцю проживання ОСОБА_4, що в м. Болехів по вул. Лисовицька, 61. Зайшовши на територію подвіря, ОСОБА_1Т та ОСОБА_2, почали кликати ОСОБА_4, щоб останній відчинив вхідні двері житлового будинку та вийшов до них, при цьому словесно погрожували, що у разі того, як останній не вийде до них вони застосують фізичну силу для того, щоб проникнути в житло та щодо нього. Однак, ОСОБА_4, вхідні двері житлового будинку не відчинив, а тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2В вирішили незаконно проникнути до житлового будинку в якому проживає ОСОБА_4

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2В 25 липня 2017року, біля 15.00 год., без згоди власника та всупереч волі законного володільця домогосподарства, а саме ОСОБА_4, за допомогою металічного прута, який вони знайшли на території подвіря, шляхом віджиму, виламали вхідні двері та відчинивши їх, всупереч волі ОСОБА_4, який протягом останніх 20-ти років проживає у вказаному будинку, незаконно проникли в середину даного житла, де знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Проникнувши в житловий будинок та перебуваючи в житловій кімнаті, де знаходився ОСОБА_4, ОСОБА_1, рукою наніс останньому декілька ударів в обличчя, після чого металічним прутом, якого тримав у руках наніс ОСОБА_4 декілька ударів по тулубу та ногах, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синці з травматичним набряком мяких тканин в ділянці обличчя, обширний синець з травматичним набряком мяких тканин в ділянці правого плечового суглоба з переходом на плече, перелом 8-9 ребер зліва зі зміщенням, забою з травматичним набряком мяких тканин в ділянці правої гомілки, рани, що нагноїлася в ділянці лівої гомілки.

Крім цього, ОСОБА_1, перебуваючи у будинку за місцем проживання ОСОБА_4, що в м. Болехів по вул. Лисовицька, 61, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 та діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, рукою наніс останньому декілька ударів в обличчя після чого металічним прутом, якого тримав у руках наніс ОСОБА_4 декілька ударів по тулубу та ногах, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синці з травматичним набряком мяких тканин в ділянці обличчя, обширний синець з травматичним набряком мяких тканин в ділянці правого плечового суглоба з переходом на плече, перелом 8, 9 ребер зліва зі зміщенням, забою з травматичним набряком мяких тканин в ділянці правої гомілки, рани що нагноїлася в ділянці лівої гомілки. Відповідно до висновку експерта № 105 від 25.09.2017р. травма грудної клітки зліва відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя в момент спричинення, рана, що нагноїлася, відноситься до ушкодження легких, як таких що викликали короткочасний розлад здоровя, синці з травматичним набряком мяких тканин відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Ухвалою Болехівського міського суду від 28 грудня 2017 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 в частині предявленого йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.122 КК України (умисне заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4С) - закрито у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_4 від обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав, просив суворо не карати. Цивільний позов визнав частково. Додатково пояснивши, що потерпілий ОСОБА_4 являється чоловіком померлої тітки ОСОБА_7 ОСОБА_8 хотів, щоб потерпілий ОСОБА_4 відписав йому спадкове майно його тітки будинок на вул. Лисовицька, 61 в м.Болехів. Спочатку ОСОБА_4, погоджувався, а потім не захотів переписувати будинок на користь ОСОБА_9 Тому, 25 липня 2017 року він разом з ОСОБА_2 приїхали до ОСОБА_10 додому, для того щоб той відписав будинок. Однак, потерпілий не вийшов до них, та не відкривав двері будинку, що обурило їх з ОСОБА_8, тому почали стукати в двері і кричати, щоб він впустив їх у будинок. Після чого проникли в будинок через вікно, яке розбили, де перебував ОСОБА_4 з якоюсь жінкою. Знаходячись у будинку, перебуваючи в агресивному стані завдав ряд ударів руками та ногами потерпілому, який лежав на ліжку, потім взявши металевий прут наніс декілька ударів по ногах і тілу ОСОБА_4 ОСОБА_2 ударів ОСОБА_4 не завдавав.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав, просив суворо не карати. Цивільний позов визнав частково. Додатково вказавши, що в будинку на вул. Лисовицька, 61 в м.Болехів проживали його дід та бабця, потім тітка з ОСОБА_4 Після смерті тітки ОСОБА_4 обіцяв йому переписати будинковолодіння по вул. Лисовицька, 61 в м.Болехів, однак, обманув його. Тому, він разом із товаришем ОСОБА_1 зібралися вирішити дане питання з ОСОБА_4, та поїхали до нього додому. Однак, останній закрився в будинку та не впускав їх. Стукали і шарпали двері та кричали ОСОБА_4, що як він не відкриє двері то проникнуть в будинок. Через вікно, яке розбили ліктем, разом із ОСОБА_1 залізли в будинок. На ліжку лежав потерпілий, в будинку також була якась жінка. ОСОБА_1 побіг до ОСОБА_4 і почав його бити, в цей час кричав на потерпілого, що він не виконав обіцянки і не переписав будинок. ОСОБА_1 наносив удари рукою та ногами, а також металевим прутом. ОСОБА_4 перебував у лежачому стані, опору не чинив.

Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні просив суд при призначенні покарання врахувати, що обвинувачені вину визнали, шкоду відшкодували потерпілому. Обвинувачений ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи та має на утриманні двох інвалідів ІІ групи. Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин вперше, позитивно характеризується по місцю проживання. Також наголошував, що погоджується із кваліфікацією дій обвинувачених, про те просив врахувати, що метою візиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 було вирішення сімейного конфлікту щодо перепису будинку, який являється спадковим майном.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в обід 25 липня 2017 року центрі м.Болехова між ним та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник конфлікт, оскільки останні хотіли, що він переписав на них будинок по вул. Лисовицька, 61, в м.Болехів. Обвинувачені завдали йому декілька ударів. Після чого він пішов додому, де перебувала ОСОБА_6, щоб сховатися від обвинувачених. Через невеликий проміжок часу до будинку під»їхав автомобіль з якого вийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Обвинувачені почали гримати в двері і вікна, погрожувати фізичною розправою, щоб впустити їх в будинок. Проникнувши в будинок без дозволу ОСОБА_1 почав наносити йому удари рукою, копати ногами, та бити металевим прутом. ОСОБА_1 вибив йому 4 зуби, зломав ребра, спричинив тріщину в нозі та інші ушкодження. ОСОБА_8 ударів не наносив, стояв збоку і кричав, що то його будинок. ОСОБА_6 обвинувачені вигнали з будинку. Потерпілий також зазначив, що обіцянок подарувати будинок ОСОБА_2 не давав, будь-яких прав після смерті його дружини на будинок в обвинувачених немає, в даному будинку він проживає близько 20 років. Додатково вказавши, що обвинуваченими йому відшкодовано моральну та матеріальну шкоду, просив їх суворо не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд закрити справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України та як шкоду відшкодовано потерпілому. Щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст. 162 КК України просив призначити покарання в межах санкції вказаної статті. Цивільний позов потерпілого до обвинувачених просив залишити без розгляду.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що в обід 25 липня 2017 року до неї зателефонував ОСОБА_4, який попросив приїхати до нього додому та надати йому першу допомогу так як його побили в центрі міста. Прийшовши за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 побачила, що останній лежить на ліжку і стогне. Давши ОСОБА_4 обезболюючі таблетки побачила, що до будинку під»їхала машина таксі, з якої вибігли двоє хлопців. ОСОБА_4 попросив закрити двері, бо то були ті люди, які побили його в центрі. Дані особи гупали і тягали двері, матюкали та кричали, що розправляться з ОСОБА_4 та з нею. Підваживши і вирвавши двері, обвинувачені проникли до будинку та побігли до лежачого ОСОБА_4, який перебував на ліжку і не чинив опору. ОСОБА_1 почав бити потерпілого рукою, потім виліз на ліжко і копав ОСОБА_4 ногами, та наносив удари металевим предметом. Потерпілий, ліжко і стіни всі були в крові. Вона просила хлопців припинити їх дії, на що ОСОБА_1 вдарив її в лице і випхав за плечі з будинку. Після чого вона подзвонила до матері ОСОБА_4 та пішла геть.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 25 липня 2017 року підвозив ОСОБА_12 та ОСОБА_2 на «Руський Болехів», де останні вийшли та пішли до будинку. Через певний проміжок часу (приблизно 15 хв.) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулися до автомобіля та поїхали в центр. Конфлікту не бачив так як автомобіль був припаркований з іншої сторони до входу.

Крім,визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, їх винність у вчиненні даногозлочину підтверджуєтьсядослідженимивсудовому засіданні доказами, зокрема:

- рапортом Долинського відділення поліції за № 3807, з якого вбачається, що по телефону до чергової частини надійшло повідомлення від невідомої про те, що 25 липня 2017року о 15:32год. за адресою м. Болехів, вул. Лисовицька, буд. 61 троє невідомих поводять себе неадекватно, намагаються увірватись в її будинок, виламують їх. Просила прискорити прибуття наряду поліції;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.07.2017року;

- протоколом огляду місця події з фототаблицями - підтверджується місце та обставини вчинення злочину;

- висновком № 105 судово-медичної експертизи від 22.08.2017року у потерпілого ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження: синці з травматичним набряком мяких тканин в ділянці обличчя, обширний синець з травматичним набряком мяких тканин в ділянці правого плечового суглобу з переходом на плече, переломом 8,9 ребер зліва зі зміщенням, забій з травматичним набряком мяких тканин в ділянці правої гомілки, рана, що нагноїлася, в ділянці лівої гомілки, які відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості та легких тілесних ушкоджень та викликали короткочасний розлад здоров'я;

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, з якої вбачається, що вилучений з місця події 25.07.2017року в будинку ОСОБА_4 металевий прут довжиною 0,5 м діаметром 1 см визнано речовим доказам.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину повністю доведена, їхні дії правильно кваліфікованоза ч.2 ст.162 КК України, оскільки вони незаконно проникли до житла із застосуванням насильства та погрозою його застосування.

Суд критично оцінює посилання захисника ОСОБА_3, про те, що на утриманні в ОСОБА_1 перебувають двоє інвалідів ІІ групи ОСОБА_13 і ОСОБА_14, оскільки стороною захисту не надано документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 оформляв догляд (чи утримання) за зазначеними особами, а також не надано документу на підтвердження інвалідності ОСОБА_14

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65, 66, 67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_1 за ч.2 ст.162 КК Українивідноситься до злочину середньої тяжкості.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає: визнання вини, те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, відшкодування потерпілому ОСОБА_4 в повному розмірі матеріальної та моральної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання судом не здобуто.

Щодо особи обвинуваченого, то суд враховує те, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, проживає з дядьком ОСОБА_13, який є інвалідом ІІ групи, не одружений, не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінеті не перебуває, схильний до протиправної поведінки та є особою,яка ранішепритягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив злочин.

З огляду на викладене, враховуючи обставини злочину, особу обвинуваченого, зокрема схильність до протиправної поведінки, те що він визнав вину, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк три роки, думку потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_1, шкоду йому відшкодовано; позицію захисника, що просив призначити покарання без позбавлення волі; позицію обвинуваченого, який просив суворо його не карати; суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2ст.162 КК Україниіз застосуваннямст.69 КК України перейти до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкціїстатті 162 ч.2 КК України, зокрема, у виді арешту. Суд вважає, що саме покарання у виді арешту буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65, 66, 67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_2 за ч.2 ст.162 КК Українивідноситься до злочину середньої тяжкості.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає: визнання вини, відшкодування потерпілому ОСОБА_4 в повному розмірі матеріальної та моральної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання судом не здобуто.

Щодо особи обвинуваченого, то суд враховує те, що ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, непрацюючий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінеті не перебуває, є особою молодого віку, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, враховуючи обставини злочину, особу обвинуваченого, те що він визнав вину, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк два роки, думку потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_8, шкоду йому відшкодовано; позицію захисника, що просив призначити покарання без позбавлення волі; позицію обвинуваченого, який просив суворо його не карати; суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.2ст.162 КК Україниіз застосуваннямст.69 КК України перейти до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкціїстатті 162 ч.2 КК України, зокрема, у виді арешту. Суд вважає, що саме покарання у виді арешту буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення нових злочинів.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплив 07.10.2017року.

Відповідно до п. 2 ч. 4ст. 374 КПК Українисуд при ухваленні вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доцільність обрання покарання у виді арешту, клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а такожрепутацію обвинуваченого, якийраніше притягався до відповідальності, з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши при цьому заставу в сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить тридцять дві тисячі гривень, яка в разі внесення, буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов"язку з"явитися для відбуття покарання.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід не обирався.

Відповідно до п. 2 ч. 4ст. 374 КПК Українисуд при ухваленні вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доцільність обрання покарання у виді арешту, клопотання прокурора про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також обставини злочину, з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши при цьому заставу в сумі п»ятнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить двадцять чотири тисячі гривень, яка в разі внесення, буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 обов"язку з"явитися для відбуття покарання.

Заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення з обвинувачених моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. слід залишити без розгляду, у зв'язку із поданою заявою, на підставі ст. 257 ЦПК України.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.162 КК України, із застосуваннямст.69 КК Українипризначити йому покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

Обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою після проголошення вироку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахуватиз моменту затримання з 11:15 год. 28 грудня 2017 року.

Встановити заставу в сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить тридцять дві тисячі гривень, яка може бути внесена як самим засудженим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

У разі внесення застави, ОСОБА_1 з під варти звільнити і покласти на нього обов"язок після вступу вироку в законну силу прибути до Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській областідля подальшого відбуття покарання у виді арешту.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.162 КК України, із застосуваннямст.69 КК Українипризначити йому покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

Обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою після проголошення вироку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахуватиз моменту затримання з 11:15 год. 28 грудня 2017 року.

Встановити заставу в сумі п»ятнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить двадцять чотири тисячі гривень, яка може бути внесена як самим засудженим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

У разі внесення застави, ОСОБА_2з під варти звільнити і покласти на нього обов"язок після вступу вироку в законну силу прибути до Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській областідля подальшого відбуття покарання у виді арешту.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - залишити без розгляду,у звязку із поданою заявою.

Речовий доказ: металевий прут довжиною 0,5 м діаметром 1 см, який знаходиться в кімнаті речових доказів Долинського ВП - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано судом апеляційної інстанції, набирає законної сили після прийняття рішенням судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 30 днів з часу його проголошення через Болехівський міський суд.

Суддя В.Б. Сметанюк