Вирок № 71337474, 27.12.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1757/16-к

Провадження № 1-кп/346/76/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: судді П’ятковського В. І.,

секретаря Іванишин Х.І.,

за участі прокурора Мельника І.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї кримінальне провадження № 12016090230000258 від 09 серпня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 (вул. Нова, 9) Снятинського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого,

-за ст. 296 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Даний злочин було скоєно за наступних обставин.

Так вночі 09 серпня 2016 року обвинувачений спільно із ОСОБА_3 відпочивав у цілодобовому кафе-барі «Все для Вас», що у селищі Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області.

Приблизно біля 03 год. ОСОБА_3 вийшов на вулицю біля приміщення бару і між ним та незнайомим йому до цього, потерпілим ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, який раптово переріс у неприязні відносини і ОСОБА_4 відчуваючи в цих діях, а саме словах сказаних йому ОСОБА_3 : «у тебе якісь проблеми», загрозу для себе та матері, яка цієї ночі повинна була приїхати з Італії із заробленими грошима, пішов до свого автомобіля, який знаходився неподалік і взяв пластикове топорище від сокири (колуна), насправді биту та підійшов з ним до свідка і замахнувся з метою нанесення удару. Зреагувавши на спробу нанесення удару ОСОБА_3 схопився за вказане топорище, яке можна віднести до предмету пристосованого до нанесення тілесних ушкоджень, і потягнув потерпілого на себе, в результаті чого вони обоє впали на землю. Опинившись зверху потерпілий став тиснути топорищем на шию свідка.

Спостерігаючи за цими діями обвинувачений ОСОБА_1, не зовсім адекватно оцінивши ситуацію та відчуваючи загрозу для здоров»я товариша ОСОБА_3, не припинив вказані дії відтягнувши потерпілого від свідка, а грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю невстановленим органом досудового слідства предметом, наніс ОСОБА_4, лежачому на ОСОБА_3, не менше двох ударів по голові.

У вказані події втрутився свідок ОСОБА_5 і вирвав із рук потерпілого зазначене топорище, припинивши таким чином бійку та спільно із свідком ОСОБА_3 і обвинуваченим на автомобілі марки «BMW Х-5» з іноземним реєстраційним номером VN 884 RT, яким керував обвинувачений, покинули місце події.

В результаті злочинних дій обвинуваченого потерпілому було заподіяно забійні рани голови та закрита черепно-мозкова травма голови, забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, субарахноїдальний крововилив, перелом тім’яної кістки справа, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров’я, але не були небезпечними для життя.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред»явленному обвинуваченні визнав частково і дав суду наступні показання. Того вечора, у пізній час спільно із ОСОБА_3 відпочивав у кафе «Все для Вас» у смт. Заболотів. Сиділи біля двох-трьох годин чекаючи на ще одного друга. Після вийшли на вулицю і стояли біля кафе. Там же стояв і незнайомий їм на той час, ОСОБА_4 і щось сказав у їх бік. До нього підійшов ОСОБА_3 і вони стали спілкуватися. Він стояв неподалік і вважав, що ці двоє знайомі. Поговоривши десь одну хвилину, потерпілий пішов до машини і повернувся із битою. Стоячи на відстані біля 10 м. від них, побачив, що вони стали шарпатися, а після ОСОБА_3 впав на землю, а потерпілий на нього і став душити того цим предметом. Злякавшись за наслідки для товариша вдарив потерпілого по голові біля двох разів, якимсь предметом, не пригадує точно яким чи пляшкою з водою, чи палкою, що трапилась під руку. У ці події втрутився ОСОБА_5 і забрав цей предмет, який назвали топорищем, що був у потерпілого. Він відсунув потерпілого від ОСОБА_3. Після отриманих побоїв бачив плями крові на обличчі потерпілого, проте той відійшов від них самостійно на кілька метрів після того як хтось його підняв.

Залишивши потерпілого біля машини, якою він приїхав, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 поїхали додому.

Предмету типу бита у автомобілі у нього не було. Про скоєне жаліє. З потерпілим спілкувався, вони помирилися, образи на нього той не немає. Заподіяну шкоду йому компенсував.

Свою вину визнає, проте не за пред»явленою кваліфікацією, а за ч. 1 ст. 296 КК України, хоча наміру порушувати громадський порядок не мав, а тільки бажав захистити ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_4 дав показання, що тієї ночі знаходився у центрі смт. Заболотів, де чекав на приїзд мами з Італії. В якийсь момент до нього підійшов незнайомий хлопець, приблизно такого ж зросту як і він, як зараз відомо ОСОБА_3, із яким було ще двоє його друзів, які стояли неподалік і як йому здалося були у стані сп»яніння. Відчувши певний страх, який зрозумів по словах «у тебе якісь проблеми», та переживаючи за маму, яка їхала із заробітків з грошима, пішов до своєї машини і приніс пластикове топорище.

Повернувшись підійшов до цього хлопця, як пізніше взнав це був свідок ОСОБА_3 і тримаючи в двох руках топорище відштовхнув його, проте той затримав топорище у руках і вони обоє впали, свідок знизу він зверху. Чи вчиняв інші активні дії не пам»ятає, так як одразу після цього втратив свідомість. Прийшов до пам»яті у лікарні в м. Чернівці наступного дня.

В лікарні відчував біль у руці і була перев»язана голова. Десь через два тижні зняли шви на голові. Болі у голові став відчувати і після виписки із лікарні. Судмедексперт його не оглядав.

На даний час претензій до обвинуваченого не має, вони помирилися, про що він подав суду відповідну заяву. Просив у наступні засідання його не викликати.

Свідок ОСОБА_3 дав суду наступні показання. Тієї ночі спільно з обвинуваченим ОСОБА_1 в смт. Заболотів у кафе «Все для вас» чекали товариша по імені ОСОБА_4. Близько 3 год. ночі вийшли із кафе і побачили білий автомобіль типу «Бус», біля якого стояв потерпілий і він запитав його чи не бачив їх товариша, той грубо відповів, а після пішов до машини і витягнув дубинку, якою замахнувся на нього. Піймавши її, старався забрати і потягнув на себе. Вони обоє впали і потерпілий опинившись на ньому став його душити цим предметом і він втратив свідомість. Через якийсь час його підняли Долинюк і ОСОБА_5, а потерпілий стояв збоку і нецензурно виражався. Сам вирватися не зміг би. Зі слів ОСОБА_5 і ОСОБА_1 вони довго не могли забрати дубінку у потерпілого. Автомобіль ОСОБА_1 знаходився десь біля семи метрів від цього місця. Під час розслідування переглядав відеозображення, проте що на них відображалося не пам»ятає. Де був Долинюк в цей час коли він бився із потерпілим не бачив.

Після він передав слідству предмет, який мав потерпілий, і який ОСОБА_5 відібрав у потерпілого і заніс у машину ОСОБА_1 Спиртні напої у кафе не вживав. Не пам»ятає, щоб грався з битою у кафе. Що робив потерпілий у момент від»їзду не бачив, здається стояв.

Свідок ОСОБА_6, дала суду наступні показання. Тієї ночі працювала у вказаному кафе «Все для Вас». В якийсь час почула з вулиці крики хлопців, які вийшли із кафе, проте слів не розібрала. Було троє чоловіків. Особисто знала обвинуваченого і іншого хлопця по імені Назар, третього не знала. Тривало це біля кількох хвилин. Через кілька хвилин вийшла курити і бачила як незнайомий чоловік, що розмовляв до того із ОСОБА_3 сидів на тротуарі. Побачивши у нього кров запитала чи не викликати швидку, на що він відмовився і піднявшись пішов до фонтану та помився. Коли повернувся зрозуміла, що йому погано і тоді викликала швидку. До приїзду швидкої потерпілий продовжував стояти біля своєї машини, говорив, що чекає маму з Італії. Обвинуваченого та його товариша там уже не було.

Тиждень після того допитували працівники поліції, пояснивши, що вона була присутня на відео. На дворі біля кафе є відеокамера, яка знімає територію. Після працівники поліції ще приїжджали і зробили дві чи три фотографії за її участю, там де стояла машина потерпілого.

Обвинувачений заходив у їхнє кафе часто, того вечора був із ОСОБА_3, третій хлопець появився коли події уже завершувалися. Чи були вони у стані сп»яніння не може сказати. Потерпілий у приміщення не заходив. Теж не може сказати чи мали вони якісь предмети схожі на биту, вона не бачила. Конфліктів між ними теж не бачила.

Оформлені протоколи їй зачитували працівники поліції. Поліцейський приблизно вказував де вона має стояти під час відтворення. Відео їй не показували. Тоді не бажала давати свідчення. Те що підписувала на слідстві не відповідає дійсності, підписала, щоб залишили в спокої.

В судові засідання по викликах суду не могла приїжджати, бо ні з ким було залишити дітей 5 і 3 річного віку.

Свідок ОСОБА_5 дав показання, що обставини того вечора пам»ятає погано. Знаходився в кафе спільно із ОСОБА_3, який був йому знайомим та ОСОБА_1, які десь хвилину дурачилися між собою імітуючи бійку. Через якийсь час ОСОБА_3 вийшов на двір і після звідти почулися якісь крики. Вийшовши туди побачив, що ОСОБА_3 лежить на асфальті, а зверху на ньому незнайомий чоловік і душить його предметом, подібним на биту. Одразу кинувся до них і став забирати у нього з рук цей предмет. І хоч той чинив опір він все ж вирвав цю биту і поніс у автомобіль ОСОБА_1. Що було далі, на місці даної події, не бачив, так як майже одразу Долинюк і ОСОБА_3 підійшли до машини і вони поїхали. Не пригадує, чи виносив Долинюк під час цієї події, із приміщення кафе, той предмет яким дурачився із ОСОБА_3 і чи втручався у конфлікт та застосовував його.

Свідок ОСОБА_7 зазначив, що він вів розслідування по вказаному провадженняю і десь через тиждень після події на його прохання власниця кафе передала йому диск із відеозаписом. Звертатися із письмовим клопотанням до слідчого судді про надання тимчасового доступу до камер спостереження з ціллю вилучення диска, не рахував доцільним, оскільки його було видано добровільно. Диск переглядав із свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 при повторному допиті. З матеріалами справи обвинуваченого та захисника знайомив, при цьому клопотань про перегляд диску від них не поступало.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що в один із днів минулого року зайшла в магазин у смт. Заболотів, де до неї підійшли працівники поліції і попросили назвати своє ім»я та прізвище. При цьому пояснили, що проводиться слідчий експеримент. Вона вийшла з магазину і сказала, що немає часу і пішла. Можливо і підписувала якийсь документ, коли з»ясовували її анкетні дані, проте його не перечитувала і текст їй не зачитували. З приводу чого проводився експеримент і що говорила дівчина, працівниця бару, яка стояла на вулиці, не знає. Тривали ці дії від 2 до 5 хвилин.

Свідок ОСОБА_9 дав показання, що і його працівник поліції запросилв бути в якості понятого, коли продавщиця у смт. Заболотів розповідала, що бачила як били хлопця біля центральної дороги. Подія мала місце приблизно у жовтні 2016 року. Протокол з описом подій підписав не читаючи. Тривали ці дії біля двох годин.

Також вина обвинуваченого підтверджується і іншими письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні :

- даними протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього - ділянки дороги по вул. Відродження в центрі смт. Заболотів навпроти кафе «Все для Вас» та автомобіля марки «Фіат», з якого видно де саме відбувалися події злочину та де на дверках автомобіля та на асфальті проїжджої частини дороги виявлені сліди бурого кольору схожі на кров (а.с.99-107 );

- даними протоколу огляду предмету та фототаблицею до нього, де у службовому кабінеті № 15 Снятинського відділення поліції Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, що в м. Снятин, вул. С.Стрільців, 65, оглядався виданий свідком ОСОБА_3 пластмасовий предмет довжиною 91.5 см., шириною в товстому краї 5.3 см., в тоншому 3.8 см., названий слідчим як тримач для сокири, без будь-яких слідів крові (а.с.111-115 );

- даних висновку експерта № 127 від 21 вересня 2016 року, згідно з якими виявлені у потерпілого ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня важкості, субарахноїдального крововиливу, перелому тім»яної кістки справа відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров»я і не є небезпечні для життя та забійних ран голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. (а.с. 117-118);

- даних протоколу проведення слідчого екперименту та фототаблиці до нього від 26 жовтня 2016 року, де свідок ОСОБА_6 показала місце біля приміщення кафе «Все для Вас», де вона знаходилась під час подій та місце і де Долинюк наносив удари ОСОБА_4 предметом подібним на биту (а.с. 119-125).

Окрім того органи досудового розслідування обвинувачують ОСОБА_1 в тому, що він з метою хизування та самоутвердження перед своїми друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і продавцем кафе-бару «Все для Вас» ОСОБА_6, вночі 09 серпня 2016 року зайшов у середину приміщення кафе-бару «Все для Вас», із спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень предметом, зовні подібним на дерев’яну биту, який перевозив у автомобілі марки «BMW Х-5» з іноземним реєстраційним номером VN 884 RT, що перебував у його користуванні. Надалі, о 02 год. 55 хв., тримаючи в руці даний предмет, вказані троє осіб підійшли до ОСОБА_4, який стояв на проїжджій частині дороги біля свого автомобіля марки «Fiat Skudo», реєстраційний номер НОМЕР_1. Підійшовши до ОСОБА_4, ОСОБА_3 розпочав з ним розмову, яка в процесі розвитку переросла у словесну суперечку. ОСОБА_4, не знаючи можливих намірів незнайомих осіб, з метою особистого захисту та припинення розпочатого словесного конфлікту з незнайомим хлопцем, приніс із салону свого автомобіля тримач від сокири і замахнувся ним на ОСОБА_3, який в свою чергу зреагувавши на ці дії схопився обома руками за тримач з протилежного боку і вони обоє впали на проїжджу частину дороги таким чином, що ОСОБА_4 знаходився поверх ОСОБА_3.

Тоді обвинувачений, який спостерігав за цим, розуміючи, що знаходиться в громадському місці, прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм та правил поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження в присутності ОСОБА_3, ОСОБА_5 та продавця кафе-бару "Все для Вас" ОСОБА_6, яка спостерігала за даною подією з дверей приміщення кафе-бару "Все для Вас", з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, безпричинно, без попередньої змови із ОСОБА_3 та ОСОБА_5, не повідомляючи їх про свої наміри, застосовуючи, заздалегідь підготовлений ним, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень предмет, зовні подібний на дерев’яну биту, став завдавати ОСОБА_4 удари вказаним предметом по тім’яній та потиличній ділянках голови, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді : забійних ран голови, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я та закритої черепно-мозкової травми голови, забою головного мозку середнього ступеня важкості, субарахноїдального крововиливу, перелому тім’яної кістки справа, які відносяться до середнього ступеня важкості, які викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 296 ч.4 КК України та ст. 122 ч. 1 КК України, як скоєння грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганства), що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням заздалегідь заготовленого та спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень предмету та спричинення потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

В процесі судового розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачення за ст.. 122 ч.1 КК України було закрите судом за відмовою потерпілого від підтримання його.

Аналіз досліджених судом усних доказів, тобто показань свідків та потерпілого, жодним чином не вказує на наявність у обвинуваченого в момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, заздалегідь заготовленого та спеціально пристосованого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, яким він заподіював удари.

Не подано суду і жодного об»єктивного доказу цього, самого предмету та експертного висновку стосовно того, чи являвся невстановлений предмет, що знаходився у руках обвинуваченого ( з його слів - дерев»яна палка чи пластикова пляшка) спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень і чи був він заздалегідь заготовленим винуватою особою з метою хуліганських цілей, тобто нанесення тілесних ушкоджень, що є необхідною умовою для кваліфікації дій за ч. 4 ст. 296 КК України.

Навпаки судом встановлено, що сам конфлікт який переріс у наслідки, що стали предметом кримінального провадження, спровокував потерпілий, який після слів ОСОБА_3, «а що у тебе проблеми?», пішов від нього, узяв із свого автомобіля пластикову биту, яка чомусь органом досудового слідства іменована як «тримач для топорища», а не спеціально пристосований предмет для нанесення тілесних ушкоджень і повернувшись до ОСОБА_3 замахнувся нею для нанесення йому удару. І тільки після того, як ОСОБА_3 захищаючись від цих протиправних діянь схопився за даний предмет і разом із потерпілим впав на асфальт, а той став душити його цим предметом, Долинюк який спільно із ОСОБА_5 спостерігав за перебігом цього, втрутилися і ОСОБА_5 вирвав із рук потерпілого биту, а Долинюк наніс йому кілька ударів невстановленим предметом.

В процесі судового розгляду суд у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, визнав істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, здійснення органом досудового розслідування процесуальних дій, які потребували попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов та не став оцінювати подані слідством докази (відео із камер спостереження кафе «Все для Вас»), що відповідає вимогам ч. 3 ст. 62 Конституції України у якій закріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Також у процесі оцінки доказів суд звертає увагу на формальне складення протоколу проведення слідчого експерименту від 26 жовтня 2016 року за участю свідка ОСОБА_6, у якому свідок, як вбачається із тексту протоколу, вказувала на наявність бити у обвинуваченого якою завдавалися удари потерпілому, оскільки в судовому засіданні свідок чітко вказала, що це не відповідало дійсності, а документ вона підписала, щоб її залишили в спокої. Вказана формальність вбачається і після допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були присутні в якості понятих, при складенні данного процессуального документу, де перший свідок вказала, що була присутня на місці події, на вулиці біля кафе, протягом даної слідчої дії від 2 до 5 хвилин, а другий вказав, що протягом двох годин. В той же час із самого тексту документу видно, що текст протоколу складався і підписувався у відділі поліції, проте жодний із трьох вищевказаних фігурантів експерименту не вказував, що був у відділі поліції.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності суд вважає недоведеною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 296 ч.4 КК України, як скоєння грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганства), що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням заздалегідь заготовленого та спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень предмету, на думку суду це припущення органу досудового розслідування, яке не може не бути покладено в основу обвинувального вироку, та вважає, що у судовому засіданні знайшла підтвердження його вина у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганстві), що супроводжувалося особливою зухвалістю і рахує за необхідне перекваліфікувати його дії на ст. 296 ч.1 КК України.

При обранні покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу та обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому суд не вбачає.

До обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину суд відносить – перше притягнення до кримінальної відповідальності, щире каяття, сприяння органам досудового розслідування у розкритті злочину, позитивну характеристику за місцем проживання, просьбу потерпілого суворо не карати та відсутність з його боку будь-яких претензій морального чи матеріального характеру, наявність на утриманні малолітньої дитини та вагітної дружини.

Виходячи із кваліфікації дій обвинуваченого та його особи, суд вважає за можливе застосувати до нього дію Закону України від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році», згідно п. «в» ст. 1 якого, підлягають звільненню від відбування покарання особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Із долучених до матеріалів справи документів видно, що Долинюк має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно якої не позбавлений батьківських прав.

Обставини, які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_1, судом не встановлені, а засуджений проти її застосування не заперечує.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 392-395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 296 ч.1 КК України та призначити покарання - штраф у розмірі п»ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає вісім тисяч п»ятсот гривень.

На підставі п. «в» ст.1, ст. 10 Закону України від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році» - звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного за даним вироком - внаслідок акту амністії.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, засудженим з часу отримання копії вироку, іншими учасниками в цей же строк з дня проголошення вироку.

Суддя П'ятковський В. І.