Постанова № 71337233, 27.12.2017, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1463/17

Номер провадження 3/341/497/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Юсип І.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого, не одруженого, до адміністративної відповідальності раніше притягувався,

- за ст. 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2017 року начальником СРПП Галицького ВП ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 01.10.2017р. о 04 год. 10 хв. в с. Насташине Галицького району на автодорозі «Мукачево-Львів Н-09» гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ 9-350, номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: з ротової порожнини було чути різкий запах спиртного, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України.

В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 01 жовтня 2017 року вночі він повертався додому в м. Івано-Франківськ. За кермо сів у ночі, оскільки зранку треба було йти на роботу, а повертався від батьків із с. Насташине, однак не впоравшись із керуванням, злетів із дороги у кювет, внаслідок чого, його автомобіль перекинувся, і в результаті чого було пошкоджено ліву сторона передньої частини машини та деформовано кузов. Під час зазначеної дорожньо-транспортної пригоди він отримав травми, а саме були зламані чотири ребра, і пробита легеня, що в подальшому йому була того ж дня проведена операція.

Щодо його відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння в Івано-Франківському ОНД пояснив, що він відмовився, так як йому було важко дихати, зламані ребра, пробита легеня, він фізично не міг продути прилад, а тому відмовився через біль та неможливість це зробити, однак ніхто цього ніде не вказав. На місці йому не було запропоновано пройти тест для визначення стану сп’яніння, що є порушенням, а повезли в Івано-Франківський наркологічний диспансер. Свідків, при відмові від проходження на стан сп’яніння не було, був тільки один працівник Галицької поліції та медичний працівник, який його оглядав, що також є порушення вимог інструкції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.. 130 КУпАП. Тієї ночі він спиртного не вживав, а чути могло бути з його салону автомобіля, оскільки його знайомі напередодні ввечері випустили відкриту пляшку з пивом і воно розлилось в салоні. Тому вважає, що його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП не має і вона нічим не доведена, а тому просив провадження в справі закрити.

В судовому засіданні був заслуханий начальник СРПП Галицького ВП ОСОБА_2, який показав, що він виїхав на ДТП в с. Насташине. Водій отримав травми, викликана була швидка допомога, яка відвезла водія ОСОБА_1 в Бурштинську лікарню на обстеження, від надання допомоги останній відмовився. Повернувшись на місце події була складена схема ДТП, протокол по вчиненню ДТП та запропоновано водію поїхати в Івано-Франківський медичний диспансер для медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння, де ОСОБА_1 відмовився в присутності чергового лікаря про що було складено висновок. Розмови з водієм на місці не складалось, водій важко йшов на розмову. На основі висновку про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.2 КУпАп, так як ОСОБА_1 вже був протягом року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, за якої накладено штраф 16.01.2017р.

Свідок, ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він виїздив на виклик на місце ДТП, яке сталося 01.10.2017 року в с. Насташине. Працює фельдшером понад 20 років вже, коли прибули на місце побачив молодого чоловіка в машині, на перший погляд були наявні характерні травми, особа була в стані шоку. Витягнувши його з машини, повезли в лікарню, передали лікарю з початковим діагнозом. Водій перебував в стані больового шоку, поводив себе неадекватно, не знав що з ним робиться. Спиртним було чути в салоні автомобіля, від самого водія чи було чути спирним сказати важко, на місці надавалась перша допомога.

Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу виливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, якою врегульовано зміст протоколу про адміністративне правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 024766 від 01.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що керував транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ 9-350, номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: з ротової порожнини було чути різкий запах спиртного, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України.

Однак, керування транспортним засобом с ознаками алкогольного сп'яніння не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки адміністративна відповідальність за вказаною статтею наступає у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Наявність у особи, яка керує транспортним засобом, ознак алкогольного сп'яніння є підставою для подальшого медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння і встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Якщо працівник поліції прийшов до переконання, що ОСОБА_1 керував в стані алкогольного сп'яніння, то в протоколі мав би зазначити, яким чином визначено стан сп'яніння (в лікарні чи на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу) та в обов'язковому порядку долучити акт огляду.

У випадку, якщо ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду для визначення стану сп'яніння, то в протоколі повинно бути зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

За змістом частин другої та третьої статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків і тільки в разі незгоди на проведення такого огляду чи з його результатами - у закладах охорони здоров'я.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Інших способів встановлення стану сп'яніння законодавством не передбачено.

Відповідно до п.3 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015р. № 1452/735, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. П.4 цієї ж Інструкції передбачає, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Абз.3 п.10 розділу II Інструкції передбачає, якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 ствердив, що огляд на стан сп’яніння працівником поліції не проводився на місці, приладу для проходження огляду на стан сп’яніння йому ніхто не надавав. Йому було доставлено в наркологічний диспансер, де він відмовився по причині травм завданий під час ДТП. Свідків при складанні протоколу не було, а ті свідки які зазначені в протоколі, це медичні працівники, які виїздили на місце події, і не могли бути свідками, оскільки виконували свою роботу. Жодних документів до протоколу про стан алкогольного сп’яніння, так як передбачено законодавством не додано до матеріалів справи, будь-яких аналізів на визначення стану алкогольного сп’яніння в нього не брались. З показів працівника поліції ОСОБА_2 свідчить, що на місці водієві не було запропоновано пройти тест на встановлення алкогольного сп’яніння, як це передбачено законодавством, а доставлено в наркологічний диспансер.

Відповідно до п.10 розділу II Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Форма акту огляду затверджена даною Інструкцією.

В порушення вищезгаданої Інструкції, акт не складався, ОСОБА_1 другого примірника не вручено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р. N 1103 затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

В даному Порядку визначено: Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.»

Таким чином алгоритм дій поліцейського чітко прописаний законодавчо. Однак, в порушення цих вимог, поліцейським не складено акт огляду, направлення на огляд в заклад охорони здоров'я, у протоколі поліцейським не зазначено жодної дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду на місці.

Частиною 5 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Судом не встановлено жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння.

В матеріалах справи відсутні дані про використання спеціальних технічних засобів, або відмову водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Також відсутні дані про надання відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.

Однак, даних вимог закону працівником поліції не було виконано, а тому протокол адміністративне правопорушення серії БД № 024766 від 01.10.2017 року відносно ОСОБА_1 не може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Інших доказів, які підтверджували вину ОСОБА_1 суду не надано.

Натомість із показів самого ОСОБА_1 та матеріалів адміністративної справи видно, що 01.10.2017 року в с. Насташине на а/дорозі Мукачево-Львів Н-09, керуючи транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ 9350, державний номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 не вибравши безпечної швидкості, не впоравшись із керуванням і в’їхав у кювет, внаслідок чого, транспортний засіб отримав механічні пошкодження, і сам водій отримав травми (а.с.10), в результаті ДТП водій отримав травми: перелом ребер, лівобічний гемо пневмоторакс, забій м'яких тканин правої та лівої половини грудної клітки, в результаті проведена операції, проходив лікування в ОКЛ м. Івано-Франківська з 01.10.2017р. по 18.10.2017р. в відділенні тора кальної хірургії, що підтверджується копіями виписки з медичної картки хворого, довідки, протоколу обстеження хворого (а.с.22-25). І сам ОСОБА_1 стверджував, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, однак йому було запропоновано в наркологічному диспансері продути прилад, проте через фізичну біль, зламані ребра та пробиту легеню він не зміг цього зробити, а тому відмовився, іншого виду обстеження йому не було запропоновано. І саме в цей день його було прооперовано.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП., а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі відносно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.