Ухвала суду № 71334080, 28.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Мельнікової Л.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. по справі № 816/2069/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехнологія"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехнологія" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії.

На зазначену постанову 14.12.2017 року Державною фіскальною службою України було подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі.

З наведеного випливає, що відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Враховуючи вище наведені приписи Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України " Про судовий збір" колегія суддів зазначає, що заявлене Державною фіскальною службою України клопотання про відстрочення сплати судового збору є необгрунтованим, оскільки заявником апеляційної скарги не зазначено поважні причини за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір та не надано доказів в підтвердження наявності таких причин.

За таких обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору є таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанві або ухвалі.

Згідно з ч.2 ст.143 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Керуючись ст. 133, 143 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року по справі №816/2069/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.