Постанова № 71334013, 28.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1790/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.

Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет», Міністерства освіти та науки України, в.о. ректора Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет» Шрамка Ярослава Владиславовича про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування з Державного вищого навчального закладу, поновлення у Державному вищому навчальному закладі та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати наказ №288-с від 14.11.2016 року про відрахування його з Державного вищого навчального закладу, зобов'язати відповідача постановити наказ, яким поновити його в якості студента другого курсу денної форми навчання природничого факультету за спеціальності «хімія і інформатика» з 14 листопада 2016 року та надати йому дві спроби повторного складення заліку та забезпечити право на консультацію перед складанням заліку; визнати незаконним засекречування відповідачем методичних розробок-завдань для студентів, які використовувались, надавались студентам під час занять; визнати незаконним ненадання Державним вищим навчальним закладом «Криворізький державний педагогічний університет» відповідей по суті заяв позивача і ненадання інформації на його інформаційні запити; зобов'язати відповідачів принести ОСОБА_3 публічні вибачення за вчиненні незаконні дії та бездіяльність.

Також, позивачем було подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу та, як наслідок, наказу про виселення його з гуртожитку вищого навчального закладу до прийняття рішення по суті справи.

Клопотання мотивоване тим, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень про його відрахування з Державного вищого навчального закладу. При цьому позивач зазначав, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, оскільки йому доводиться пропускати 2016-2017 та 2017-2018 навчальні роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі в редакції на час розгляду клопотання) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч.4 ст.117 КАС України).

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом установлено, що наказом від 11.11.2016 №283-С позивачу було призначено ліквідацію академічної заборгованості з дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» на 11.11.2016 об 11:30 у аудиторії №109, про що ОСОБА_3 було повідомлено особисто в.о. декана Григоренко Л.В. в присутності студентів та в.о. проректора університету. На засідання комісії для ліквідації академічної заборгованості позивач не з'явився, будь яких повідомлень не подавав.

В подальшому, наказом №288-с від 14.11.2016 року позивача відраховано з Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет».

При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного та, як наслідок, наказу про виселення останнього з гуртожитку є фактично ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування ухвали не вбачається

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття і подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов