Постанова № 71333963, 27.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3390/17 Прізвище судді першої інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Костюк Л.О., Парінова А.Б.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі за поданням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про зупинення видаткових операцій на рахунках платників податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Київського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про зупинення видаткових операцій на рахунках платників податків. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 904083638,78 грн. З метою забезпечення виконання відповідачем податкового обов`язку посадовими особами контролюючого органу вчинялись передбачені Податковим кодексом України дії, направлені на зменшення абсолютного значення суми такого боргу. Водночас, товариство ухиляється від виконання законних вимог податкового керуючого, у тому числі щодо забезпечення допуску для здійснення опису майна у податкову заставу та подання документів, необхідних для такого опису, у зв'язку з чим органом доходів і зборів прийнято рішення про звернення до суду з даним поданням.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у задоволенні вказаного подання відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо прав та обов'язків сторін у справі, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Просить ухвалити нову постанову про задоволення подання повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» зареєстроване в якості юридичної особи 10.10.2014 року.

Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

26.10.2016 року контролюючим органом за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" винесено ряд податкових повідомлень - рішень за платежами: податок на прибуток, податок на додану вартість та акцизний податок. Зокрема, податковим повідомленням - рішенням від 26.10.2016 року № 0007361401 відповідачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 453315655,00 грн. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 226657828,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними за результатами перевірки рішеннями, товариство оскаржило їх до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року в адміністративній справі № 810/4438/16 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року вказане вище судове рішення скасовано в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомленні-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.10.2016 року № 0007291401 в частині збільшення розміру грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням у сумі 67670470,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 16917618,00 грн. У скасованій частині судом апеляційної інстанції прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0007291401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням у розмірі 67670470,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16917618,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

За результатами набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року в адміністративній справі № 810/4438/16 законної сили, органом доходів і зборів 28.09.2017 року поновлено облік податкового зобов`язання з податку на додану вартість (основний платіж - 453315655,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 226657828,00 грн.) в якості узгодженого, проте не сплаченого відповідачем у встановлений законом строк, а також нараховано на суму податкового боргу пеню у розмірі 224110177,96 грн.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звертав увагу на те, що на момент утворення у відповідача податкової заборгованості за податком на додану вартість за ним вже обліковувався борг у сумі 3567652,37 грн., у зв`язку з чим контролюючим органом на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 та пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу від 27.09.2016 року № 374-17 на цю суму, призначено податкового керуючого Лобаса П.К. (наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.09.2016 № 762) та прийнято рішення від 28.09.2016 року № 4446/10/28-10-17-2-23 про опис майна відповідача у податкову заставу.

19.10.2016 року податковий керуючий Лобас П.К. здійснив опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" на суму податкової вимоги від 27.09.2016 року № 374-17 (акт опису майна від 19.10.2016 року № 35 (а.с. 29).

У подальшому, сума грошового зобов`язання товариства, що була нарахована за податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.02.2016 року № 0000603903 та визначена у вимозі (з урахуванням часткової сплати), стала об`єктом повторного (нового) судового розгляду в рамках адміністративної справи № 810/1517/16, у зв`язку з чим виключена з обліку в якості узгодженого зобов`язання.

Водночас, у зв`язку з утворенням за товариством податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 904083638,78 грн., тобто фактичним збільшенням числового значення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл", податковим керуючим, на виконання вимог пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, ініційовано процедуру опису майна платника податків, на яке поширюються право податкової застави, до суми, відповідної сумі податкового боргу.

Так, 06.10.2017 року податковим керуючим вручений відповідачу лист від 06.10.2017 року № 52187/10/28-10-17-2-23 з вимогою надати перелік ліквідних активів до 11:00 год. 09.10.2017 року для опису майна у податкову заставу.

09.10.2017 року о 10:27 год. засобами поштового зв'язку товариством направлено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби лист за № 09/10 з переліком основних засобів підприємства.

В той же день, податковим керуючим був здійснений виїзд за фактичною адресою товариства, за наслідками якого складено акти від 09.10.2017 року № 1/3 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та 09.10.2017 року № 2/3 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Зважаючи на наведені вище обставини, 09.10.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі приписів пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України подано до суду дане подання з метою зупинення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" на банківських рахунках.

Відмовляючи в задоволенні подання суд першої інстанції виходив з того, що вимоги податкового органу є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу вимог підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом платника податків (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Цією ж статтею передбачено, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з приписами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Приписами пункту 91.1 статті 91 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 91.3 цієї ж статті передбачено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 91.4 статті 91 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків зумовлюється протиправною поведінкою такого платника, що перешкоджає діяльності призначеного йому податкового керуючого, у тому числі у спосіб недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або неподання документів, необхідних для такого опису.

При цьому, контролюючий орган наділений правом на звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій лише по відношенню до такого платника податків, який має податковий борг, тобто узгоджене, проте не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов`язання.

Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом першої інстанції під час судового розгляду справи на підставі пояснень представників контролюючого органу встановлено, що податковий борг у загальному розмірі 904083638,78 грн., з метою погашення якого здійснюється опис майна платника податків у податкову заставу, складається з податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного контролюючим органом у спосіб винесення податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0007361401, а також пені, нарахованої на суму цього зобов'язання, у розмірі 224110177,96 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що грошове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0007361401 було предметом розгляду в рамках адміністративної справи № 810/4438/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року в адміністративній справі № 810/4438/16 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року скасовано в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0007291401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням у розмірі 67670470,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16917618,00 грн. У скасованій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0007291401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням у розмірі 67670470,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16917618,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" на постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року в адміністративній справі № 810/4438/16. Цим же судовим рішенням зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року в адміністративній справі № 810/4438/16 до закінчення касаційного провадження.

За наслідками отримання ухвали суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції, що набрало законної сили, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято рішення від 21.08.2017 року № 44120/10/28-10-17-2-23, в якому зафіксовано відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" податкового боргу, що, у свою чергу, слугувало підставою для поновлення видаткових операцій на його банківських рахунках.

У подальшому, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про роз'яснення наведеної вище ухвали.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 у задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 відмовлено.

З пояснень представників органу доходів і зборів судом першої інстанції було встановлено, що не розуміючи зміст ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 року, контролюючим органом спочатку було прийнято рішення про погашення податкового боргу товариством, а згодом - про додатковий опис його майна у податкову заставу з підстав наявності у товариства узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного на підставі податкового повідомлення рішення, яке оскаржується в рамках адміністративної справи № 810/4438/16.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції таких тверджень контролюючого органу на момент постановлення оскаржуваного судового рішення, оскільки на момент витребування податковим керуючим документів, необхідних для додаткового опису майна у податкову заставу, та його виходу на адресу відповідача з метою такого опису, виконання рішення суду апеляційної інстанції в адміністративній справі № 810/4438/16 було зупинено Вищим адміністративним судом України до закінчення касаційного провадження, а тому відсутні підстави вважати визначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 26.10.2016 року № 0007361401 податкові зобов'язання узгодженими до прийняття остаточного рішення судом касаційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент постановлення оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції податкове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0007361401, статусу податкового боргу не набуло, що, у свою чергу, свідчить також і про неузгодженість пені, нарахованої на суму такого зобов'язання.

Колегія суддів бере до уваги, що для прийняття рішення про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків необхідна наявність одночасно двох обставин, а саме: 1) незаконне перешкоджання платником податків діяльності податкового керуючого; 2) наявність у такого платника податків податкового боргу.

Вказані обставини є взаємопов'язаними і відсутність хоча б однієї із них не дозволяє ініціювання контролюючим органом такого виключного заходу реагування як зупинення руху активів на рахунках платника податків.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дії посадових осіб контролюючого органу щодо виходу за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" з метою опису майна такого платника та направлення до суду подання про зупинення видаткових операцій на його банківських рахунках, ґрунтуються на помилковій інформації щодо сум та складу податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл", у зв`язку з чим підстави для задоволення подання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

А.Б. Парінов