Ухвала суду № 71333942, 26.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Харківський апеляційний адміністративний суду у складі

головуючого судді: Мельнікової Л.В. ,

суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укргідропроект» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановила:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року задоволено адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Укргідропроект» до Головного управління ДФС у Харківській області (далі – ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень.

14 грудня 2017 року ГУ ДФС у Харківській області за зазначене судове рішення повторно подано апеляційну скаргу. Одночасно заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на її принесення.

В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що ГУ ДФС у Харківській області звернулась до суду з апеляційною скаргою вперше 31 серпня 2017 року, тобто з дотриманням порядку та строків, встановлених процесуальним законодавством. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року скарга залишалась без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: сплату судового збору. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року зазначена апеляційна скарга повернута апелянту, у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 27 вересня 2017 року. Скаржник зазначає, що ГУ ДФС у Харківській області позбавлена об’єктивної можливості виконати вимоги суду у повному обсязі, оскільки станом на час звернення відповідача до суду із апеляційною скаргою, з рахунків ГУ ДФС у Харківській області проводилось безспірне списання грошових коштів за всіма кодами програмної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України, що унеможливило сплату судового збору. Таким чином вважає, що строк на апеляційне оскарження є пропущеним з поважних та об’єктивних причин, незалежних від скаржника, та просить його поновити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи убачається, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року відповідачем ГУ ДФС у Харківській області отримана 30 серпня 2017 року /т. 5, а.с. 116/.

31 серпня 2017 року на вказану постанову ГУ ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на час подання апеляційної скарги /т. 5, а.с. 118-128/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги – 10 днів з моменту отримання копії ухвали, для направлення оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 100 662,78 грн. /т.5, а.с. 133-134/.

11 жовтня 2017 року на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДФС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги /т. 5, а.с. 137-138/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року клопотання ГУ ДФС у Харківській області задоволено, скаржнику подовжено строк виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали /т. 5, а.с. 147/. Вказана ухвала отримана відповідачем 20 жовтня 2017 року /т. 5, а.с. 149/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області повернуто скаржнику /т. 5, а.с. 150/.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою як вперше, так і в подальшому з незалежних від волевиявлення відповідача причин, оскільки з рахунків ГУ ДФС у Харківській області проводилось безспірне списання грошових коштів за всіма кодами програмної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України, що унеможливило сплату судового збору.

Інформуючи про фінансовий стан ГУ ДФС у Харківській області, скаржником надано довідки ГУ ДФС у Харківській області від 30 серпня 2017 року № 297/20-40-05-29, від 19 вересня 2017 року № 323/20-40-05-29 та від 05 жовтня 2017 року № 350/20-40-05-29 про те, що станом на 30 серпня 2017 року, 19 вересня 2017 року та 05 жовтня 2017 року на рахунку установи за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки залишок коштів для сплати судового збору складає 433,01 грн., 54 145,50 грн. та 495,30 грн., відповідно.

З листів Головного управління Державного казначейської служби України у Харківській області від 01 вересня 2017 року № 07-15/617-5447, від 05 вересня 2017 року № 07-15/627-5516 убачається про необхідність ГУ ДФС у Харківській області надати Казначейству інформацію стосовно виконання судових рішень по справах № 820/1124/17, № 820/475/17.

Колегія суддів зазначає, що з п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

За змістом положень ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, а саме з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Колегія суддів зауважує, що документи, надані скаржником на підтвердження поважності причин пропуску ГУ ДФС у Харківській області процесуального строку на принесення апеляційної скарги, а саме неможливості вчасно сплатити судовий збір за її подання, не посвідчують факту неможливості сплати скаржником судового збору на час звернення до суду із апеляційною скаргою вдруге (не надано доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору, кошторисів на 2017 рік, тощо), а також скаржником не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо своєчасного виділення з Державного бюджету України установі коштів на витрати, що пов’язані зі сплатою судового збору.

Статтею 129 Конституції України визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи < >.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави, викладені ГУ ДФС у Харківській області в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, є неповажними, а отже відсутні підстави для поновлення відповідачу строку апеляційного оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року.

Враховуючи, що у даній справі відкрито апеляційне провадження в період дії КАС України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, колегія суддів керується положеннями п. 12 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно яких, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В порядку, визначеному ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ч.2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 820/2921/17 - відмовити.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.