Постанова № 71333931, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1564/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Клопот С.Л.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Буд-7» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Буд-7» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002931400 та № 0002941400 від 05 вересня 2017 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, позивач як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до висновків відповідача викладених в Акті перевірки підприємством завищена сума амортизаційних відрахувань по об'єкту (магазин «Янтар»), яка була віднесена до складу собівартості товарів (робіт, послуг) за період 2015-2016 роки, у зв'язку з чим завищено дану собівартість на загальну суму 1480612 грн, в т.ч. за 2015 рік на суму 829603 грн, за 2016 рік на суму 651009 грн, однак, на думку позивача, вказане не відповідає дійсним обставинам справи.

Так, амортизаційні відрахування нежитлового приміщення за адресою м. Чернігів, проспект Миру, буд.19 протягом 2015 року розраховувались помилково виходячи з терміну фактичного використання 24 місяці, а не 240 місяців, відповідно до Податкового кодексу України та наказу по підприємству.

Нарахування амортизаційних відрахувань відображалось записами бухгалтерського обліку Д-т 91 К-т 131 у 2015 році на загальну суму 2 973 600 грн. Зазначена помилка є технічною і вона не вплинула на відображення витрат у фінансовій звітності, а відповідно і у податковій за 2015 рік у зв'язку з тим, що загальновиробничі витрати по приміщеннях, що надавались в оренду у 2015 році не розподілялись. а отже відповідно зазначені кошти до витрат не потрапили, а залишились обліковуватись на рахунку бухгалтерського обліку 23.

Крім того, дані р. 2050 «Собівартість реалізованої продукції» звіту про фінансові результати за 2015 рік на суму 7 578 тис. грн. складаються з собівартості реалізованих об'єктів нерухомості у 2015 році та покупних товарів, тобто без включення до витрат суми амортизаційних відрахувань по об'єкту «Магазин «Янтар» (що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» за 2015 рік, про що також зазначено контролюючим органом на стор. 29-30 Акту. Тобто, контролюючий орган фактично підтверджує про не включення зазначених амортизаційних відрахувань до складу витрат у 2015 році.

Також апелянт не погоджується із висновками відповідача про встановлене неправомірне формування собівартості об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, які введені в експлуатацію до 01.01.2015, оскільки відповідач, в порушення підпункту 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу та п.п. 2 пункту 4 розділу III «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», свої висновки зробив виключно на підставі аналізу рахунків, повністю проігнорувавши первинні документи, які йому надавалися під час перевірки.

При цьому відповідач, взагалі не прийняв до уваги первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, які підтверджують собівартість реалізованих товарів, собівартість будівництва будинків по вул. Толстого, 125-А, та по вул. 1 Гвардійської армії, 21-А (перехрестя з вулицею Самострова) на загальну суму 7578016 грн 69 коп., що відповідає даним фінансової звітності за 2015 рік (рядок 2050).

Також, на думку апелянта є необгрунтованим висновок відповідача про те, що: «основна сума собівартості по об'єктам (вул.1-ї Гвардійської Армії, 21-А, вул. Толстого, 125-а) була розподілена та віднесена до складу витрат до 01.01.2015 при здійсненні реалізації основної кількості квартир у 2013 році та 2014 році» (Додаток № 4, стор. 29 акту перевірки). В жовтні 2015 року відповідачем проводилася документальна планова виїзна перевірка Товариства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 за результатами якої жодних порушень щодо завищення собівартості квартир по об'єктам (вул. 1-ї Гвардійської Армії, 21-А, вул. Толстого, 125-а) при їх продажу виявлено не було.

Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано надані до суду оборотно-сальдові відомості по рахунку 151 «Капітальне будівництво».

Отже, враховуючи вище викладене, собівартість об'єктів нерухомості відображена в бухгалтерському обліку підтверджена документально та відповідає первинним документам та фактично понесеним витратам, що обліковувались на рахунках бухгалтерського обліку 151 та 23, тому висновки зазначені контролюючим органом на стор. 30 про завищення собівартості реалізованої продукції на загальну суму 9221016 грн є безпідставними, тому оскаржувані податкові повідомлення- рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.

В суді апеляційної інстанції відповідач проти апеляційної скарги заперечував, мотивувавши тим, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, зважаючи на висновки, викладені в Акті перевірки № 440/14/35109145 від 14.08.2017 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Основа-Буд-7», з посиланням на заперечення та додаткові запече речення на адміністративний позов (а.с. 119-121, 151-156 Том II).

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Основа-Буд-7», за результатами якої складений Акт № 440/14/35109145 від 14.08.2017 (далі по тексту - Акт).

За висновками Акту (з врахуванням заперечень товариства) перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема: п.п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п 134.1 ст. 134, п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138, п. 23, п. 24 П(с) БО 7 «Основні засоби», п. 5, п. 6, п. 7 , п. 20, п. 11 П(с)БО 16 «Витрати» в результаті чого встановлено: Заниження суми податку на прибуток на 986911 грн, в т.ч. за 2015 рік на 986911 грн, Завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування (р. 4 податкової декларації з податку на прибуток) за 2015 рік на 458129 грн, за 2016 рік - на 3296835 грн (а.с. 13-58 Том I).

За результатами вказаної перевірки відповідач виніс ряд податкових повідомлень-рішень, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 № 0002931400 про нарахування грошового зобов'язання на суму 986 911 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств (а.с. 10-11 Том I);

2) податкове повідомлення-рішення від 05.09.2017 № 0002941400 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 269 835 грн (а.с. 12Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки порушення позивачем норм податкового законодавства, виявлені в ході податкової перевірки, знайшли своє підтвердження, як по факту так і по сумі, тому податкові повідомлення-рішення №0002931400 та № 0002941400 від 05.09.2017 є правомірними і скасуванню не підлягають.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Щодо завищення суми амортизаційних відрахувань по об'єкту (магазин «Янтар») яка була віднесена до складу собівартості товарів (робіт, послуг) за період 2015-2016 роки, у зв'язку з чим завищено дану собівартість, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно доводів ТОВ «Основа-Буд-7», викладених в позовній заяві, амортизаційні відрахування нежитлового приміщення за адресою м. Чернігів, проспект Миру, буд.19 протягом 2015 року розраховувались помилково виходячи з терміну фактичного використання 24 місяці, а не 240 місяців.

Тобто, загальновиробничі витрати по приміщеннях, що надавались в оренду у 2015 році не розподілялись, а отже відповідно зазначені кошти до витрат не потрапили, а залишились обліковуватись на рахунку бухгалтерського обліку 23.

Крім того, дані р. 2050 «Собівартість реалізованої продукції» звіту про фінансові результати за 2015 р. на суму 7 578 тис. грн складаються з собівартості реалізованих об'єктів нерухомості у 2015 році та покупних товарів, тобто без включення до витрат суми амортизаційних відрахувань по об'єкту «Магазин «Янтар».

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями позивача, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2015 року позивач відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.02.2015 придбав у ПАТ «Банк Таврика» нежитлове приміщення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд.19. (магазин «Янтар»), загальною вартість - 7929600 грн, в т. ч. обсяг - 6608000 грн., ПДВ - 1321600 грн.

Відповідно до п. 3, п. 4, п. 5, п. 6 Наказів про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «Основа-буд-7» на 2015 рік та на 2016 рік (від 05.01.2015 та від 04.01.2016 відповідно), облік та оцінка основних засобів проводиться згідно з П(с)БО 7 «Основні засоби». Придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Амортизація основних засобів здійснюється прямолінійним методом із застосуванням строків, встановлених для кожного об'єкта окремо, але не менше строків корисного використання, встановлених Податковим кодексом України. Ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів не розраховувати і з метою амортизації прийняти рівною нулю.

Пунктом 29 П(с)БО 7 «Основні засоби» встановлено, що нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Податковим кодексом України визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, в т. ч. - група .3 - будівлі (мінімально допустимі строки корисного використання - 20 років), що передбачено у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПК України.

Таким чином, місячна сума амортизації для нежитлового приміщення за адресою м. Чернігів, проспект Миру буд.19 повинна становить 27533 грн 33 коп. (6608000 грн./20 років/12 місяців = 27533 грн 33 коп.).

Однак, перевіркою встановлено, що у 2015 році позивачем нараховано суму амортизації по даному нежитловому приміщенні у сумі 2937600 грн, а не 275333 грн 33 коп.

З урахуванням встановлених обставин, у 2015 році позивачем щомісяця відображалась сума амортизації у розмірі 330400 грн, яка є річною сумою (6608000 грн./20 років = 330400 грн).

При цьому, у 2016 році місячна сума амортизації, яка відображається в бухгалтерському обліку, вже становить 27533 грн 33 коп.

Крім того, позивач не заперечує про допущені помилки під час нарахування та відображення в бухгалтерському обліку амортизації нежитлового приміщення за адресою м. Чернігів, проспект Миру, буд.19.

Перевіркою контролюючого органу встановлено, що суми амортизаційних відрахувань відображались підприємством у складі витрат в 2015 - 2016 роках, про що свідчать дані, відображені в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 23 «Виробництво», які надано підприємством в ході перевірки.

Таким чином, суми амортизаційних нарахувань по нежитловому приміщенню за адресою м. Чернігів, проспект Миру, буд.19 було включено до складу собівартості товарів (робіт, послуг) і за 2015 рік та за 2016 рік, що призвело до безпідставного завищення собівартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підприємством завищена сума амортизаційних відрахувань по об'єкту (магазин «Янтар»), яка була віднесена до складу собівартості говарів (робіт, послуг) за період 2015-2016 роки, у зв'язку з чим завищено дану собівартість на загальну суму 1480612 грн, в т.ч. за 2015 рік на суму 829603 грн, за 2016 рік на суму 651009 грн.

Щодо формуванням собівартості об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, які введені в експлуатацію до 01.01.2015, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки було встановлено, що у 2015-2016 роках позивач здійснював реалізацію об'єктів житлової та нежитлової нерухомості в будинках, які були побудовані та введені в експлуатацію до 01.01.2015.

Так, в бухгалтерському обліку операції з постачання об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, формування собівартості відображаються наступним чином:

- Дт-361 - Рахунки з вітчизняними покупцями - Кт - 702 - Дохід від реалізації товарі, послуг;

- Дт-681 - Розрахунки за авансами одержаними - Кт - 361 - Розрахунки з вітчизняними покупцями;

- Дт-281 - Товари на складі-Кт 23-Виробництво;

- Дт-902 - Собівалтість реалізованих товарів-Кт-281- Товари на складі;

- Дт-702 - Дохід від реалізації товарів, послуг-Кт-643-Податкові зобов'язання.

У бухгалтерському обліку усі витрати по будівництву накопичуються підприємством по Дт рах. 23 «Виробництво».

Дані об'єкти за адресами м. Чернігів, вул. Толстого, 125-А та м. Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії, 21 -А побудовані та введені в експлуатацію до 01.01.2015.

За період з 01.01.2015 по 31.12.2016 будь - яких інших будівельних робіт на цих об'єктах не здійснювалось.

Таким чином, усі витрати по вищенаведеним об'єктам були здійснені до 01.01.2015 та їх залишок відображено на рах. 23 «Виробництво» (сальдо по Дт рах. 23 на 01.01.2015).

Станом на 01.01.2015 сальдо по Дт рах. 23 «Виробництво» складає 4366910,62 тис. грн, в т.ч.:

- 56892 грн 61 коп. - будівництво за адресою м. Чернігів, вул. Незалежності, 15 («Масани 8/1. 8/2, 8/3») та за адресою м. Чернігів, вул. Петровського, б. 55;

- 2379877 грн 55 коп. - основана діяльність;

- 1923157 грн 61 коп. - витрати, не пов'язані з господарською діяльністю;

- 6042 грн 90 коп. - будівництво по вул. 1-ї Гвардійської Армії, 21-А;

- 939 грн 95 коп. - будівництво по вул. Толстого, 125-а.

Таким чином, на 01.01.2015 загальна сума витрат, які платником накопичено у попередніх періодах під час будівництва об'єктів по вул. 1-ї Гвардійської Армії, 21-А та по вул. Толстого, 125-а становить 2386860 грн 40 коп. (2379877 грн 55 коп. (Основана діяльність) + 6042 грн 90 коп. (будівництво по вул. 1-ї Гвардійської Армії, 21-А) + 939,95 грн. (будівництво по вул. Толстого, 125-а)).

Так як платником самостійно не розподілено суму витрат основної діяльності у розмірі 2379877 грн 55 коп. по об'єктам будівництва, під час перевірки дана сума було розподілена відповідно до площі реалізованих квартир та нежитлових приміщень.

Згідно проведеного розрахунку, собівартість за 1 м. кв. на 01.01.2015 об'єктів житлової та нежитлової нерухомості за адресами м. Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії, 21-А та м. Чернігів, вул. Толстого, 125-а становить: 2386860 грн 40 коп. (залишок суми витрат на 01.01.2015 по рах. 23 «Виробництво»)/3897,8 м. кв. (загальна площа реалізованих квартир та нежитлових приміщень) = 612,3609 грн/1 м. кв.

Таким чином, сума собівартості, яку підприємство мало право відобразити у р. 2050 Звітів про фінансові результати за 2015 рік та 2016 рік становить:

2015 рік : 2671,3 м. кв. * 612,3609 грн = 1635800 грн.

2016 рік : 1226,5 м. кв. * 612,3609 грн = 751061 грн.

Усього: 1 635 800 грн + 751 061 грн = 2 386 861 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, основна сума собівартості по об'єктам (вул.1-ї Гвардійської Армії, 21-А. вул. Толстого, 125-а) була розподілена та віднесена до складу витрат до 01.01.2015 при здійсненні реалізації основної кількості квартир у 2013 році та 2014 році.

При цьому, загальна сума перевищення собівартості, яка відображена платником над сумою собівартості, встановленої перевіркою, у розмірі 8937473 грн - це витрати по будівництву за адресами: м. Чернігів, вул. Незалежності, б. 15 та м. Чернігів, вул. Менделєєва, б. 5.

Таким чином, зазначені витрати не мають ніякого відношення до квартир та нежитлових приміщень за адресами м. Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії, 21-А та м. Чернігів, вул. Толстого 125-а, які реалізовувались у періоді, який перевірявся, а тому не мають права відображатись у собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2015 - 2016 роки.

Крім того, у порушення п. 44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, п. 5, п. 6, п. 7, п. 11 П(с)БО 16 «Витрати», позивачем завищено значення рядка 2050 Звітів про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 8937473 грн, в т. ч. за 2015 рік - на 6047521 грн, за 2016 рік - 2889952 грн за рахунок невірного визначення собівартості реалізованих квартир та нежитлових приміщень у 2015 році та 2016 році.

Згідно доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі доходи та витрати (крім адміністративних та інших витрат) відображаються по даті продажу квартири, а до цього всі понесені витрати (крім адміністративних та інших витрат) відображені як незавершене виробництво (рах.23) на капітальне будівництво (рах.151). В обліку витрат ТОВ «Основа-буд-7» керувалось П(С)БО 18 «Будівельні контракти».

При цьому, під час перевірки позивач зазначив, що витрати понесенні підприємством при будівництві об'єктів по вул. Толстого 125 А, вул. 1-ша Гвардійська 21-а відображались на рахунку 23 «Виробництво».

Вказані обставини викладені в листах позивача.

Зокрема, ТОВ «Основа-буд-7» вказало наступне:

- «п. 5 та рахунку 23 «Виробництво» протягом перевіряємого періоду відображались витрати понесені підприємством при будівництві об'єктів по вул. Толстого 125 А, вул. 1-ша Гвардійська 21-а. Оборотньо сальдові відомості за 2015 та 2016 роки (поквартально у розрізі витрат) додаються».

- «п. 9 та рах. 23 станом 01.01.2015 в розмірі 4366,8 тис.грн обліковуються витрати, понесені Товариством при будівництві наступних об'єктів: вул. Толстого 125 А, вул. 1-ша Гвардійська 21-а (Самострова)».

- «п. 11 «В перевіряємому періоді нереалізовані квартири обліковувались на рах.23 у розрізі понесених витрат по кожному об'єкту будівництва, а не по-адресно».

- «п. 13 «Підприємство, відповідно до умов договорів ген підряду, крім виконання робіт зі спорудження об' єктів будівництва, після завершення його набуває право власності на збудовані об'єкти. Тому, застосування п.п П(С)БО №18 «Будівельні контракти» не є можливим, зв'язку з поєднанням функцій замовника та підрядника, а також через те, що кінцевий фінансовий результат не може буди достовірно оцінений. Крім того, договорами підряду передбачена здача виконаних робіт щомісячна здача - приймання та підписання актів КБ-2, КБ-3. Підприємство відображає доходи та витрати в бухгалтерському обліку за принципом нарахування. За таких умов господарської діяльності, доходи та витрати (крім, адміністративних та інших витрат)відображаються по даті продажу квартири, а доти Всі понесені витрати (крім адміністративних та інших витрат) відображені як незавершене Виробництво».

При цьому, під час перевірки відповідач направляв позивачу запит про причини неврахування підприємством п. 3 ПСБО 18 «Будівельні контракти» при визначенні доходів та витрат.

Листом ТОВ «Основа Буд -7» зазначило, що застосування п. З П(С)БО №18 «Будівельні контракти» не є можливим, у зв'язку з поєднанням функцій замовника та підрядника, а також через те, що кінцевий фінансовий результат не може буди достовірно оцінений. Крім того, договорами підряду передбачена здача виконаних робіт щомісячна здача - приймання та підписання актів КБ-2.КБ-3. Підприємство відображає доходи та витрати в бухгалтерському обліку за принципом нарахування. За таких умов господарської діяльності, доходи та витрати (крім адміністративних та інших витрат) відображаються по даті продажу квартири, а доти всі понесені витрати (крім адміністративних та інших витрат) відображені як незавершене Виробництво».

Згідно наказів про облікову політику ТОВ «Основа Буд -7» за 2015 - 2016 роки вказано, що при визначенні доходів та витрат ТОВ «Основа Буд -7» керується ПСБО 15 «Доходи», ПСБО 16 «Витрати» і жодним чином не зазначено ПСБО 18 «Будівельні контракти».

Згідно ПСБО 16 Витрати:

- п.5 Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

- п. 6 Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшенні/ зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

- п. 7 Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Враховуючи, що за даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2015 у ТОВ «Основа-Буд-7» відсутні витрати по об'єктам вул. Толстого 125 А, вул. 1-ша Гвардійська армія 21, тому дані витрати були віднесені позивачем до складу собівартості при реалізації основної частини квартир в період до 01.01.2015.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виявлені контролюючим органом в ході перевірки порушення, позивачем норм податкового законодавства, знайшли своє підтвердження як по формі, так і по суті виявлених порушень.

Вказане свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0002931400 та № 0002941400 від 05 вересня 2017 року відсутні.

Разом з тим, колегія суддів також звертає увагу на ті обставини, що представник позивача, оскаржуючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення в повному обсязі, визнав їх правильність в частині допущених помилок в завищенні доходу від реалізації продукції за 2016 рік (рядок 2000) на суму 86970 грн в Звіті про фінансові результати за вказаний рік, а також в сумі 283 544 грн завищення собівартості проданих об'єктів при вчиненні запису в проводці Дт 902-Кт 281.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку із чим колегія суддів підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Буд-7» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 26 грудня 2017 року.