Постанова № 71333898, 26.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 р. Справа № 820/295/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, судді Панченко О.В., від 30.05.2017р., повний текст складено 06.06.2017 р., по справі № 820/295/17

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач - Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 15.12.2016 року № 0000851400, № 0000841400 та № 0000861400.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р. адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 15.12.2016 року №0000851400, №0000841400 та №0000861400. Стягнуто на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м.Харків, вул.Сумська, буд.132, ЄДРПОУ 14310052) судовий збір у розмірі 24914 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 82 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (61052, м.Харків, вул.Благовіщенська,30, ЄДРПОУ 39779935).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС не згодна з рішеннями суду першої інстанції та вважає його винесеними з порушеннями та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС вважає, що при розгляді справи №820/295/17 Харківський окружний адміністративний суд: неправильно та неповністю з'ясував фактичні обставини, що мають істотне значення для належного вирішення справи; неправильно та неповністю дослідив наявні у справі докази; зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи; порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи №820/295/17 та прийняття Харківським окружним адміністративним судом рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права України. Вказують, що Харківським окружним адміністративним судом проігноровані наступні факти, а саме щодо включення до витрат 2014 року внесків учасника ДК «УКРОБОРОНПРОМ» СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС зазначає що показники по рядку 06.4.25 Додатка IB «Витрати з винагороди управителю за договорами управління майном» до Декларації з податку на прибуток за період 2014 рік проводилася на підставі наступних документів: протоколів про виконання умов розділу III Положення «Про внески учасників ДК «Укроборонпром»; листів ДК «Укроборонпром» щодо надання протоколів для затвердження; наказів ДК «Укроборонпром» від 18.02.2016 №49 про оплату регулярних внесків, платіжних доручень та банківських виписок. Відповідно до Протоколів про виконання умов розділу III Положення «Про внески учасників ДК «УКРОБОРОНПРОМ» на підставі затверджених фінансових планів та наказів, Концерном нараховуються регулярні внески учасникам ДК «УКРОБОРОНПРОМ» та відповідний рік. Перевіркою встановлено, що відповідно до Протоколів про виконання умов розділу III Положення «Про внески учасників ДК «УКРОБОРОНПРОМ» на підставі затверджених фінансових планів на наказів, Концерном нараховуються регулярні внески учасникам ДК «УКРОБОРОНПРОМ» на відповідний рік. ДП «ХМЗ «ФЕД» на підставі Протоколів про виконання умов розділу III Положення «Про внески учасників ДК «УКРОБОРОНПРОМ» га відповідних наказів було нараховано згідно бухгалтерських проводок Дт 97-70 Кт 37-70 та сплачено регулярні внески за 2014 рік на загальну суму 4 390 000 грн.: за І квартал 2014 року, згідно наказу ДК «Укроборонпром» від 02.03.2014 №236, у сумі 840000,00 грн. (сплачено платіжним дорученням №199 від 30.10.2014); за II квартал 2014 року, згідно наказу ДК «Укроборонпром» від 28.04.2014 №88, у сумі 800 000,00 грн. (сплачено платіжним дорученням № 1148 від 29.04.2014) за III квартал 2014 року, згідно наказу ДК «Укроборонпром» від 20.06.2014 №154, у сумі 920 000,00 грн. (сплачено платіжними дорученнями №4220, №1381, №1412 від 24.07.2014) та згідно наказу ДК «Укроборонпром» від 23.07.2014 №185, у сумі 895 000,00 грн. (сплачено платіжним дорученням № 510 від 24.07.2014; за IV квартал 2014р., згідно наказу ДК «Укроборонпром» від 30.09.2014 №236, у сумі 935 000,00 грн. (сплачено платіжним дорученням №199 від 30.10.2014). Зазначають, що ДП «ХМЗ «ФЕД»» завищено інші витрати по рядку 06.4 Декларації з податку на прибуток підприємства (р.06.4.25 Додатка IB «Витрати з винагороди управителю за договорами управління майном» у загальній сумі 4 390 000 грн., у т.ч.: за 2014 рік -4 390 000 грн. Враховуючи вищенаведене, ДП «ХМЗ «ФЕД» в порушення пп. 139.1.7 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) завищено інші витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в частині витрат на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами у загальній сумі 4 390 000 грн. , у т.ч.: за 2014 рік - 4 390 000 грн.: по діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування - 4109040 грн., по діяльності, прибуток від якої підлягає оподаткуванню податком на прибуток за основною ставкою - 280960 грн. Щодо завищення витрат за 2015 рік та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на вартість ТМЦ, як такі, що використані не в господарській діяльності ДП «ХМЗ «ФЕД» СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС повідомляє, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що ДП «ХМЗ «ФЕД» на виконання договору підряду № 1 від 17.01.2013 було передано ПП «ВБП «Рембудмонтаж» ТМЦ на загальну суму 346044,62 грн. На підставі актів виконаних робіт № 244 від 29.07.2015 та №б/н від 29.07.2015 в липні 2015 року, наданих ПП «ВБП «Рембудмонтаж», ДП «ХМЗ «ФЕД» було віднесено вартість ТМЦ, переданих виконавцю для виконання ремонтних робіт, до складу загальновиробничих витрат. В бухгалтерському обліку здійснені проводки: Дт 80-9 «Інші ТМЦ» Кт 209 «Інші матеріали», Дт 91-50 «Загально виробничі витрати», Кт 80-9 «Інші ТМЦ», в результаті чого відбулося зменшення фінансового результату звітного періоду у сумі 346044,62 грн.Вказують, що встановлено відсутність у з ПП «ВБП «Рембудмонтаж» власних трудових ресурсів для виконання такого обсягу ремонтних робіт, на які з ПП «ВБП «Рембудмонтаж» було виписано відповідні первинні документи. Крім того, СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС від Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області отримано податкову інформацію з питань проведення фінансово - господарських операцій ПП «ВБП «Рембудмонтаж» по взаємовідносинам з ТОВ"Сереніті Торг" (п.н. 39527453) за період липень 2015, за результатами якої встановлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару, невідповідність кількості працівників виду та обсягу підприємницької діяльності, здійснюють придбання продукції, що не відповідає основному виду діяльності. Враховуючи вищезазначене та за відсутності підтвердження відомостей щодо можливості виконання ремонтно-будівельних робіт ПП «ВБП «Рембудмонтаж», а саме: відсутність власних трудових ресурсів та основних засобів, та встановлених фактів відсутності реальності здійснення господарських операцій з виконання ремонтних робіт по ланцюгу, перевіркою не можливо підтвердити факт виконання будівельно-монтажних робіт ПП «ВБП «Рембудмонтаж» за липень 2015 року та встановити зв'язок понесених витрат (з урахуванням ПДВ) ДП «ХМЗ «ФЕД» в частині взаємовідносин з ПП «ВБП «Рембудмонтаж» з фінансово-господарською діяльністю перевіряємого підприємства. Виходячи з вищевикладеного, операції ДП «ХМЗ «ФЕД» з придбання робіт у ПП «ВБП «Рембудмонтаж» визнані як такі, що містять ознаки нереальності, то, відповідно, ДП «ХМЗ «ФЕД» не має права відображати такі операції як операції з придбання робіт. Враховуючи вищенаведене, ТМЦ передані ДП «ХМЗ «ФЕД» для виконання таких робіт ПП «ВБП «Рембудмонтаж» не можуть бути визнаними такими, які використані в господарській діяльності. Крім того перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 946 018 грн., в тому числі по період квітень 2014 - 8552 грн.; травень 2014 - 688 грн.; червень 2014 - 32989 грн.; липень 2014 - 42407 грн.; серпень 2014 - 65049 грн.; вересень 2014 - 51475 грн.; жовтень 2014-6577 грн.; листопад 2014 - 4779 грн.; грудень 2014 - 1155 грн.; січень 2015 - 34836 грн.; лютий 2015 - 34562 грн.; березень 2015 - 10777 грн.; квітень 2015 - 17774 грн.; травень 2015 - 3250 грн.; червень 2015 - 43677 грн.; липень 2015 - 130597 грн.; серпень 2015 - 164144 грн.; вересень 2015 - 54364 грн.; жовтень 2015 - 33465 грн.; листопад 2015 - 12416 грн.; грудень 201 5 - 3971 7 грн.; січень 2016 - 552 грн.; лютий 2016 - 151961 грн.; квітень 2016 - 255 грн. по постачальникам-контрагентам, по яких отримана податкова інформація щодо не підтвердження факту реальності здійснення операцій по ланцюгу постачання. Відповідно до правової позиції викладеної у ухвалі Вищого адміністративного суду, від 19.10.2013 року по справі №2а/2570/1853/2011 суд зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальні господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того Господарська операція має бути не тільки документально, оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до зміни складу активів платника податків. В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту. В рішенні від 09.06.2015 року по справі №826/18174/13-а Вищий адміністративний суд України зазначив, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. На підставі вище зазначеного просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.17 року по справі №820/295/17. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представником Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до суду подані письмові заперечення на апеляційну скаргу та письмові пояснення, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції вирішує справу за законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено копії рішень, з єдиного державного реєстру судових рішень, Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 у справі № 820/296/17 та копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 у справі № 820/296/17.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 14310052.

Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС в вересні - листопаді 2016 року проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2016 р.

За наслідками перевірки складено акт від 05.12.2016р. № 113/28-09-14-07/14310052 (а.с. 18, том 1- а.с.100, том2 ), за висновками якого встановлено, крім інших, наступні порушення:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.7 ст. 139,1, п. 152.11, ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 50573,0 грн.

- п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 62288,0 грн.

- п. 198.1-198.3, "г" 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ на суму 872939,0грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 142288,0 грн.

На підставі розгляду висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення від 15.12.2016р.:

№ 0000861400 (а.с. 15, том 1), згідно якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток державних підприємств в розмірі 138147,50 грн., в тому числі за основним платежем - 112861,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25286,50 грн.

№ 0000851400 (а.с. 16, том 1), згідно якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1309408,50 грн., в тому числі за основним платежем - 872939,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 436469,50 грн.

№ 0000841400 (а.с. 17, том 1), згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 142288,0 грн., а також визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 71144,0 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо висновків податкового органу про заниження сум ПДВ та завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне .

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В пп. «б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно із пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положенням п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Згідно із абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р. II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Поряд із цим, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі Положення № 88) передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, транспортно-супровідні документи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Позивачем в підтвердження реальності проведення операцій до суду надані відповідні копії документів, які зазначені нище.

Судом в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що у перевіреному періоді позивач мав господарські правовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «Аттомо-Торгівельний Дім», ТОВ «Маркетстіл» , ТОВ «Лівед Ойл», ТОВ «Авогадро», ТОВ «НТЦ «Варіатор, ТОВ «НВФ «Востокмет», ТОВ «ТБ «Харківмаш», ТОВ «Компані «Плазма», ТОВ «Укрметавтоматика» , ТОВ «Кашуба», ТОВ «Етем», ПП «Біскай», ТОВ «ІТС», ТОВ «Промтехсервіс, ТОВ фірма «Промпостачсервіс», ПП «Будшляхмашсервіс», МНТК «Практика», ТОВ «Фірма «Клич», ТОВ «Вторцветметресурс», ПП «ВБП «Рембудмонтаж», ТОВ «Атріум-Буд», ГТОВ ТВП «Кварц», ПП «Профі», ТОВ «Геосат Плюс» , ТОВ «ТПК «Сталекс-Метиз», ТОВ «Гудвей Транс» , ПОГ «Всесвіт-Буд» ХОГО "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану", ТОВ «Варіоком» , ТОВ «ВПТ «Укрелектробуд», ТОВ «ТП «Технопрогрес», ТОВ "Капітал Х, ТОВ «Укрнафко».

Зокрема, у ПП «Профі» на підставі договору № 334х/09-205 від 24.12.09р. позивачем було придбано титан та припой, що підтверджується видатковими накладними № 9 від 23.01.15р., № 16 від 26.01.15р., № 22 від 06.02.15р., № 35 від 18.02.15р., № 40 від 24.02.15р., № 43 від 25.02.15р., № 52 від 02.03.15р., № 104 від 14.04.15р., № 147 від 13.05.15р.; прибутковими ордерами № 71 від 23.01.15р., № 73 від 26.01.15р., № 77 від 06.02.15р., № 78 від 18.02.15 р., № 80 від 24.02.15 р., № 81 від 25.02.15 р., № 82 від 02.03.15 р., № 89 від 14.04.15, № 99 від 13.05.15р.; вимогами та лімітними картами (за якими ТМЦ передається у виробництво), товарно-транспортними накладними № Р9 від 23.01.15р., № Р16 від 26.01.15 р., № Р22 від 06.02.15р., № Р35 від 18.02.15р., № Р40 від 24.02.15 р. , № Р43 від 25.02.15 р. , № Р52 від 02.03.15 р. , № Р104 від 14.04.15р.; платіжними дорученнями № 160 від 21.01.15 р. , № 36, 40 від 22.01.15р., № 441 від 04.02.15 р. , № 626, 697 від 17.02.15 р. , № 780 від 20.02.15 р. , № 467 від 26.03.15 р. , № 833 від 30.04.15р.; податковими накладними № 12 від 21.01.15р., № 14, 15 від 22.01.15р., № 6 від 04.02.15 р., № 20, 21 від 17.02.15 р., № 25 від 18.02.15р., № 38 від 20.02.15р., № 1 від 02.03.15р., № 24 від 10.04.15р., № 29 від 14.04.15р., 30.04.15р..

З ГТОВ ТВП «Кварц» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 1/10 від 28.06.10 (умова постачання FCA - м. Харків), згідно якого позивачу було поставлено металеві вироби (сталь, поковка), що підтверджується рахунками фактурами № 68 від 20.06.14р., № 91 від 31.07.14р.; видатковими накладними № 50 від 06.08.14р., № 55 від 28.08.14р. ; прибутковими ордерами № 399 від 08.08.14р., № 425 від 29.08.14р.; вимогами (за якими ТМЦ передається у виробництво); товарно-транспортними накладними № 057303 від 06.08.14р., № 057317 від 29.08.14р.; платіжними дорученнями № 5401 від 15.07.14р., № 5514 від 16.07.14р. , № 6352 від 13.08.14р.; податковими накладними № 9 від 15.07.14р., № 12 від 16.07.14р., № 4 від 13.08.14р.

З ТОВ «Атріум-Буд» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 174х/14-219 від 23.06.14р., згідно якого виконано проектні роботи з перенесення трубопроводів системи опалення та парозабезпечення, що підтверджується актами № 1 від 04.09.14р., № 2 від 28.10.14р., робочим проектом, платіжними дорученнями № 5372 від 11.07.14р., № 2241 від 18.09.14р., податковими накладними № 6 від 11.07.14р., № 8 від 18.09.14р..

На підставі договору № 145х/15-209 від 07.08.15 виконано ремонт покрівлі цеху № 11 корпус 5, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ3), актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) № 1 від 18.09.15р. з відомістю ресурсів та розрахунками витрат, платіжними дорученнями № 2107 від 18.08.15р., № 264 від 21.09.15р., податковими накладними № 5 від 18.08.15р., № 3 від 18.09.15р.

На підставі договору № 180х/15-218 від 18.09.15 виконано ремонт покрівлі цеху 22, бокс 2, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ3), актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) від 14.12.15р. з відомістю ресурсів та розрахунками витрат, платіжними дорученнями № 2617 від 02.10.15р., № 5754 від 14.12.15р., податковими накладними № 2 від 02.10.15, № 2 від 14.12.15р.; цеху 22, бокс 3, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ3), актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) від 14.01.16р. з відомістю ресурсів та розрахунками витрат, платіжними дорученнями № 2658 від 07.10.15р., № 5566 від 01.12.15р., податковими накладними № 4 від 07.10.15р., № 1 від 01.12.15р. ; цеху 22 (бокси) - платіжне доручення № 2616 від 02.10.15р., податкова накладна № 1 від 02.10.15р.

З ПП «ВБП «Рембудмонтаж» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 1 від 17.01.13р., згідно якого виконано ремонт цеху 22, корпус 6, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ3), актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) від 29.07.15р. з відомістю ресурсів, часткова оплата платіжними дорученнями № 5013 від 28.10.15р., № 942 від 28.12.15р., податковою накладною № 1 від 29.07.15р.; корпусу 21 ФОЦ (фізкультурно-оздоровчий центр), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ3), актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) від 29.07.15р. з відомістю ресурсів, платіжним дорученням № 8165 від 27.09.15р., податковою накладною № 2 від 29.07.15р.

З ТОВ «Вторцветметресурс» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 67 від 14.04.15р. (умова постачання EXW), за яким позивачу поставлено металопродукцію (кольоровий метал), що підтверджується видатковими накладними № 142 від 07.08.15р., № 143, № 144 від 11.08.15р.; прибутковими ордерами № 209 від 07.08.15р., № 271, 148, 149 від 11.08.15р.; вимогами та лімітними картами (за якими ТМЦ передається у виробництво); товарно-транспортними накладними № Р142 від 07.08.15р., № Р143, Р144 від 11.08.15р.; платіжними дорученнями № 1990 від 03.08.15р., № 2177 від 20.08.15р., № 3702 від 21.08.15р., № 3748 від 25.08.15р., № 3812 від 27.08.15р., № 3871 від 31.08.15р., № 3893 від 01.09.15р., № 2242 від 02.09.15р., № 2258 від 03.09.15р., № 4007 від 07.09.15р., № 247 від 08.09.15р., № 2296 від 09.09.15р.; податковими накладними № 2 від 03.08.15р., № 3 від 11.08.15р.

З ТОВ «Фірма «Клич» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 192х/15-205 від 30.09.15р. (умова постачання CРТ - м. Харків, вул. Сумська, 132), за яким позивачу поставлено підшипники та комплектувальні вироби, що підтверджується видатковими накладними № 109 від 15.02.16р., № 122, 123 від 17.02.16р., № 140 від 22.02.16р., № 146 від 23.02.16р., № 179 від 29.02.16р.; прибутковими ордерами № 118 від 15.02.16 р., № 123, 124 від 17.02.16 р., № 103 від 22.02.16 р., № 129 від 23.02.16 р., № 134 від 29.02.16р.; вимогами та лімітними картами (за якими ТМЦ передається у виробництво); платіжними дорученнями № 3976 від 26.02.16р., № 4136 від 09.03.16р., № 4202 від 10.03.16р., № 4295 від 14.03.16р., № 541 від 28.03.16р., № 5180 від 10.05.16р., № 966 від 02.08.16р., № 7437 від 30.08.16р.; податковими накладними № 51 від 15.02.16 р., № 63, 64 від 17.02.16 р., № 86 від 22.02.16 р., № 92 від 23.02.16 р., № 118 від 29.02.16р.

З МНТК «Практика» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 23-6/10 від 23.06.10 (умова постачання FCA - склад покупця), за яким позивачу було поставлено пластини (ріжучий інструмент), що підтверджується видатковими накладними № 052101, 052104 від 21.05.14р., № 091701 - 091704 від 17.09.14р., № 092401 від 24.09.14р., № 102801 від 27.10.14р., № 110301, 110302 від 03.11.14р., № 112701, 112702 від 27.11.14р., № РН-122905 від 29.12.14р., № РН-032502 від 25.03.15р.; прибутковими ордерами № 90, 91 від 21.05.14р., № 251, 252, 387, 388 від 17.09.14р., № 265 від 24.09.14р., № 34 від 27.10.14р., № 333, 334 від 03.11.14р., № 61, 76 від 27.11.14р., № 118 від 29.12.14р., № 47 від 25.03.15р.; вимогами та лімітними картами; платіжними дорученнями № 3645, 3646 від 21.05.14р., № 2077 від 03.09.14р., № 6867 від 04.09.14р., № 6945 від 08.09.14р., № 7064 від 10.09.14р., № 2330 від 22.09.14р., № 7996 від 16.10.14р., № 8443 від 28.10.14р., № 8895 від 11.11.14р., № 3119 від 19.11.14р., № 9286 від 25.11.14р., № 10200 від 26.12.14р., № 863 від 25.02.15р.; податковими накладними № 10, 11 від 21.05.14р., № 11 від 03.09.14р., № 13 від 04.09.14р., № 15 від 08.09.14р., № 18 від 10.09.14р., № 40 від 22.09.14р., № 29 від 16.10.14р., № 54 від 28.10.14р., № 1 від 03.11.14р., № 42 від 19.11.14р., № 51 від 25.11.14р., № 58 від 26.12.14р., № 28 від 25.02.15р.

З ПП «Будшляхмашсервіс» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків на оплату, згідно яких було поставлено позивачу хомути та автошини, що підтверджується видатковими накладними № 420 від 02.07.15р., № 485 від 31.07.15р.; прибутковими ордерами № 182 від 02.07.15р., № 128 від 04.08.15р.; вимогами; товарно-транспортними накладними № Р420 від 02.07.15р., № 048476 від 04.08.15р.; платіжними дорученнями № 1460 від 01.07.15р., № 3049 від 21.07.15р.; податковими накладними № 4 від 01.07.15, № 46 від 21.07.15р.

З ТОВ фірма «Промпостачсервіс» позивач мав господарські правовідносини на підставі договорів № 44Х/15-205 від 26.03.15р. та № 54Х/15-205 від 16.04.15р. (умова постачання - EXW), за якими поставлено папір парафінований, що підтверджується видатковими накладними № П-07/282 від 17.07.15р., № П-08/345 від 25.08.15р.; прибутковими ордерами № 197 від 17.07.15р., № 222 від 25.08.15р.; лімітними картами; товарно-транспортними накладними № 524242 від 17.07.15р., № 312929 від 25.08.15р.; платіжними дорученнями № 1602 від 10.07.15р., № 2084 від 17.08.15р.; податковими накладними № 185 від 10.07.15р., № 267 від 17.08.15р.

Крім того, ТОВ фірма «Промпостачсервіс» було поставлено структурному підрозділу позивача - друкарні папір тиснений, що підтверджується рахунком-фактури № П-07/034 від 02.07.15р., видатковою накладною № П-07/083 від 06.07.15р., прибутковим ордером № 3 від 06.07.15р., накладною (використання), банківською випискою (по рахунку друкарні) за 06.07.15р., податковою накладною № 80 від 06.07.15р.

З ТОВ «Промтехсервіс» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків-фактур, за якими позивач придбав товар (азбошнур, азботканина, рукав тощо), що підтверджується рахунками-фактур № СФ-0000526 від 23.06.15р., № СФ-0000552 від 01.07.15р., № СФ-0000581 від 07.07.15р., № СФ-0000626, СФ-0000628 від 21.07.15р., № СФ-0000670 від 07.08.15р.; видатковими накладними № РН-0000406 від 03.07.15р., № РН-0000440 від 15.07.15р., № РН-0000451 від 21.07.15р., № РН-0000468 від 04.08.15р., № РН-0000478 від 07.08.15р., № РН-0000482 від 10.08.15р., № РН-0000500 від 18.08.15р.; прибутковими ордерами № 115 від 03.07.15р., № 121 від 15.07.15р., № 104 від 21.07.15р., № 115 від 04.08.15р., № 131 від 07.08.15р., № 132 від 10.08.15р., № 136 від 18.08.15р.; вимогами; товарно-транспортними накладними № 254204 від 03.07.15р., № 308026 від 15.07.15р., № 308229 від 21.07.15р., № 308234 від 04.08.15р., № 308237 від 07.08.15р., № 308097 від 10.08.15р., № 312952 від 18.08.15р.; платіжними дорученнями № 1517 від 02.07.15р., № 1637 від 13.07.15р., № 1791 від 20.07.15р., № 1976 від 03.08.15р., № 3502 від 10.08.15р., № 2079 від 17.08.15р.; податковими накладними № 9 від 02.07.15р., № 42 від 13.07.15р., № 56 від 20.07.15р., № 2 від 03.08.15р., № 15 від 07.08.15р., № 16 від 10.08.15р., № 31 від 17.08.15р.

З ТОВ «ІТС» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунку на оплату № 2506/С1 від 25.06.15р., за яким позивачу поставлено насос Г-11-25 (2шт.), що підтверджується видатковою накладною № 907/С від 09.07.15р.; прибутковим ордером № 271 від 13.07.15р.; вимогою; товарно-транспортною накладною № 254221 від 13.07.15р. та накладною ТОВ "Нова пошта" № 59998020474975 від 09.07.15р.; платіжним дорученням № 753 від 07.07.15р.; податковими накладними № 12 від 07.07.15р.

З ПП «Біскай» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків від 17.07.15р. та від 12.08.15р., за якими позивачу було поставлено шліфувальні матеріали (шліфувальні та полірувальні круги), що підтверджується накладними № 17, 18 від 31.08.15р.; прибутковими ордерами № 45, 46 від 31.08.15р.; вимогами; перевезення здійснювалось постачальником до прохідної заводу; платіжними дорученнями № 2204 від 26.08.15р., № 3827 від 27.08.15р., № 3895, 3896 від 01.09.15р.; податковими накладними № 17 від 26.08.15р., № 27 від 27.08.15р., № 23, 24 від 31.08.15р.

З ТОВ «Етем» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунку на оплату № 935 від 16.06.15р., за яким позивачу поставлено ТМЦ, що підтверджується видатковою накладною № 690 від 25.06.15р.; прибутковим ордером № 170 від 25.06.15р.; вимогами; товарно-транспортною накладною № 254098 від 25.06.15р.; платіжним дорученням № 1358 від 23.06.15р.; податковою накладною № 110 від 23.06.15р.

З ТОВ «Кашуба» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків, за якими позивачу поставлено ТМЦ (пас привідний, манжети армовані), що підтверджується наступними рахунками №12516 від 10.03.15р., № 12563 від 13.03.15р.; видатковими накладними № 250302, 250303 від 25.03.15р.; прибутковими ордерами № 87, 88 від 25.03.15р.; вимогами; перевезення здійснювалось ручною поклажею; платіжними дорученнями № 407 від 23.03.15р., № 449 від 24.03.15р.; податковими накладними № 39 від 23.03.15р., № 40 від 24.03.15р.

З ТОВ «Укрметавтоматика» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків № 859 від 08.10.15р., № 1113 від 18.12.15р., за якими позивачу поставлено перетворювачі (датчики), що підтверджується видатковими накладними № 524 від 26.11.15р., № 589 від 29.12.15р.; прибутковими ордерами № 57 від 27.11.15р., № 91 від 30.12.15р.; вимогами; експрес накладними ТОВ "Нова пошта" від 26.11.15р., від 29.12.15р.; платіжними дорученнями № 3039 від 19.11.15р., № 3512 від 28.12.15р.; податковими накладними № 44 від 19.11.15р., № 61 від 28.12.15р.

З ТОВ «Компані «Плазма» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків на оплату, за якими було поставлено ріжучий та абразивний інструмент, що підтверджується видатковими накладними № 195, 196 від 17.02.15р., № 359 від 18.03.15р., № 623 від 24.04.15р., № 939, 940 від 10.06.15р.; прибутковими ордерами № 2, 10 від 17.02.15р., № 3 від 18.03.15р., № 20 від 24.04.15р., № 22, 27 від 10.06.15р.; вимогами; перевезення здійснювалось постачальником до прохідної заводу; платіжними дорученнями № 344, 345 від 30.01.15р., № 407 від 03.02.15р., № 727 від 22.04.15р., № 1110, 1112 від 03.06.15р.; податковими накладними № 142, 143 від 30.01.15р., № 50 від 03.02.15р., № 145 від 22.04.15р., № 32, 33 від 03.06.15р.

З ТОВ «ТБ «Харківмаш» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків на оплату та договору № 227х/15-205 від 03.11.15р. (умова постачання EXW - склад постачальника) було поставлено вентилятори, що підтверджується рахунками на оплату № 130, 131 від 11.06.15р., № 240 від 12.10.15р., № 247 від 19.10.15р., № 281 від 27.11.15р.; видатковими накладними № 114, 115 від 03.07.15р., № 121, 122 від 16.07.15р., № 201 від 20.11.15р., № 6 від 26.01.16р.; прибутковими ордерами № 263, 264 від 03.07.15р., № 280, 281 від 16.07.15р., № 48 від 20.11.15р., № 59 від 27.11.15р., № 120 від 26.01.16р.; вимогами; товарно-транспортними накладними № 254190 від 03.07.15р., № 308158 від 16.07.15р., № 383536 від 20.11.15р., № 381511 від 27.11.15р., № 397968 від 26.01.16р.; платіжними дорученнями № 1320, 1321 від 22.06.15р, № 2918, 2916 від 10.11.15р, № 3592 від 15.01.16р.; податковими накладними № 22- 25 від 22.06.15р., № 5, 6 від 10.11.15р., № 4 від 15.01.16р.

З ТОВ «НВФ «Востокмет» позивач мав господарські правовідносини на підставі замовлення № 376 від 22.06.15р, за яким було поставлено алюміній, що підтверджується видатковою накладною № 307 від 24.06.15р.; прибутковим ордером № 119 від 24.06.15р.; лімітною картою; товарно-транспортною накладною № Р307 від 24.06.15р.; платіжним дорученням № 758 від 07.07.15р.; податковою накладною № 50 від 24.06.15р.

З ТОВ «НТЦ «Варіатор» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків на оплату, за якими поставлено патрони токарні та плити магнітні, що підтверджується видатковими накладними № 120, 121 від 25.03.15р., № 296 від 17.06.15р., № 310 від 24.06.15р., № 387 від 29.07.15р., № 584 від 03.11.15р.; прибутковими ордерами № 38, 39 від 25.03.15р., № 92 від 22.06.15р., № 97 від 26.06.15р., № 131 від 29.07.15р., № 228 від 03.11.15р.; вимогами; накладною на вантаж № 055004079 від 25.03.15р., товарно-транспортними накладними № 254431 від 23.03.15р., № 254090 від 22.06.15р., № 254476 від 26.06.15р., № 308211 від 31.07.15р.; платіжними дорученнями № 453, 454 від 24.03.15р., № 1239 від 16.06.15р., № 1339 від 22.06.15р., № 1841 від 22.07.15р., № 1946 від 28.07.15р., № 3249 від 30.07.15р.; податковими накладними № 53, 54 від 24.03.15р., № 30 від 16.06.15р., № 51 від 22.06.15р., № 49 від 22.07.15р., № 61 від 28.07.15р., № 68 від 30.07.15р.

З ТОВ «Авогадро» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунку-фактури № 002 від 10.06.15р., за яким поставлено позивачу комплект звужуючого пристрою, що підтверджується видатковою накладною № 001 від 23.06.15р.; прибутковим ордером № 248 від 24.06.15р.; вимогою; товарно-транспортною накладною № 254140 від 24.06.15р.; платіжним дорученням № 1309 від 19.06.15р.; податковою накладною № 5 від 19.06.15р.

У ТОВ «Лівед Ойл» за готівку (фіскальний чек № 0069 від 19.02.15) водієм ОСОБА_2 під час перебування у відрядження на автомобілі позивача - Фольксваген р/н НОМЕР_4 (звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 26 від 23.02.15р.) на автозаправній станції № 35 було придбано дизельне паливо, яке оприбутковано прибутковим ордером № 264 від 23.02.15р., постачальником виписано податкову накладну № 1935005 від 19.02.15р.

З ТОВ «Маркетстіл» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунку на оплату № 1307 від 21.04.15р., за яким позивачу поставлено сталь (круг32ст.14ХГСН2МФ-Ш) пристрою, що підтверджується видатковою накладною № 140 від 22.05.15р.; прибутковим ордером № 208 від 01.06.15р.; накладною на вантаж № 999176537 від 25.05.15р., товарно-транспортною накладною № 083307 від 29.05.15р.; платіжним дорученням № 945 від 19.05.15р.; податковою накладною № 18 від 19.05.15р.

Оскільки ТОВ «Маркетстіл» недопоставлено позивачу оплачений товар на суму 14299,56 грн. йому було направлено лист-претензію від 06.12.16р. № 236/16-505.

З ТОВ «Аттомо-Торгівельний Дім» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 3 від 01.02.14р., за яким позивачу поставлено підшипники та комплектувальні вироби (умова постачання CРТ - м. Харків), що підтверджується видатковими накладними № РН-0000258 від 02.07.14р., № РН-0000267 - РН-0000272 від 10.07.14р., № РН-0000314 від 31.07.14р., № РН-0000297 - РН-0000300 від 24.07.14р., № РН-0000315 від 31.07.14р., № РН-0000097 від 14.04.15р., № РН-0000103, РН-0000104 від 15.04.15р., № РН-0000110 від 17.04.15р., № РН-0000126 від 27.04.15р., № РН-0000399 від 22.10.15р.; прибутковими ордерами № 155 від 02.07.14р., № 160 - № 165 від 10.07.14р., № 175 № 181, № 177, № 182 від 24.07.14р., № 185, № 186 від 31.07.14р., № 62 від 14.04.15р., № 61, 64 від 15.04.15р., № 63 від 17.04.15р., № 132 від 31.07.15р., № 204 від 22.10.15р.; вимогами; товарно-транспортними накладними № 622738 від 02.07.14р., № 132 від 11.07.14р., № 23 від 24.07.14р.; платіжними дорученнями № 4831 від 01.07.14р., №№ 4944, 4953, 4958 від 03.07.14р., №№ 5152, 5184 від 08.07.14р., №№ 5309, 5310 від 10.07.14р., № 5444 від 15.07.14р., № 5495 від 16.07.14р., № 5568 від 17.07.14р., № 5796 від 28.07.14р., № 5835 від 29.07.14р. № 114 від 10.04.15р., №№ 613, 618 від 14.04.15р., № 653 від 15.04.15р., № 747 від 23.04.15р., № 304 від 15.10.15р.; податковими накладними № 2 від 01.07.14р., №№ 8 - 10 від 03.07.14р., №№ 15, 16 від 08.07.14р., №№ 21, 24 від 10.07.14р., № 32 від 15.07.14р., № 35 від 16.07.14р., № 41 від 17.07.14р., № 55 від 28.07.14р., № 57 від 29.07.14р., № 19 від 10.04.15р., №№ 22, 23 від 14.04.15р., № 29 від 15.04.15р., № 45 від 23.04.15р., № 22 від 15.10.15р.

З ТОВ «Геосат Плюс» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № ПР10405 від 04.05.10р., за яким позивачу поставлено суміш гумову, клей, стрічку тощо (умова постачання FCA - м. Харків), що підтверджується видатковими накладними № ГП-0000498 від 03.07.14, № ГП-0000532 від 15.07.14, № ГП-0000551 від 22.07.14, № ГП-0000568 від 28.07.14, № ГП-0000583 від 31.07.14, № ГП-0000586 від 01.08.14, № ГП-0000625 - ГП-0000628 від 12.08.14, № ГП-0000632 від 14.08.14, № ГП-0000643 від 19.08.14, № ГП-0000662 від 26.08.14, № ГП-0000687 від 02.09.14, № ГП-0000696 від 05.09.14, № ГП-0000715 від 09.09.14, № ГП-0000730 - ГП-0000732 від 11.09.14, № ГП-0000745, № ГП-0000746 від 16.09.14, № ГП-0000781 - ГП-0000783 від 22.09.14, № ГП-0000807 від 30.09.14, № ГП-0000830 від 06.10.14, № ГП-0000858 - ГП-0000863 від 08.10.14, № ГП-0000932 від 24.10.14, № ГП-0000990 від 07.11.14, № ГП-0000407 від 20.04.16.; прибутковими ордерами № 151 від 03.07.14, № 156 від 15.07.14, № 158 від 22.07.14, № 516 від 28.07.14, № 166, 719 від 01.08.14, № 724 - 726 від 12.08.14, № 172 від 13.08.14, № 238 від 14.08.14, № 239 від 19.08.14, № 181 від 26.08.14, № 185 від 02.09.14, № 186 від 05.09.14, № 245 від 09.09.14, № 538 - 540 від 11.09.14, № 193, 247 від 16.09.14, № 194 - 196 від 22.09.14, № 201 від 30.09.14, № 3 від 06.10.14, № 6 - 11 від 08.10.14, № 17 від 24.10.14, № 32 від 07.11.14, № 55 від 20.04.16.; лімітними картами та вимогами; товарно-транспортними накладними № 057346 від 15.07.14, № 016879 від 22.07.14, № 057368 від 28.07.14, № 057202 від 01.08.14, № 016867 від 13.08.14, № 057138 від 05.09.14, № 057145 від 11.09.14, № 083001 від 22.09.14, № 057221 від 30.09.14, № 057087 від 06.10.14, № 057156, № 083030, № 057222 від 08.10.14, № 083081 від 24.10.14.; платіжними дорученнями № 4855, 4878 від 02.07.14, № 1493, 1498 від 22.07.14, № 5767, 5786 від 25.07.14, № 1601 від 29.07.14, № 1639 від 30.07.14, № 6032 від 05.08.14, № 6346, 6347, 6359 - 6361 від 13.08.14, № 1818 від 18.08.14, № 6698, 6699 від 27.08.14, № 2009 від 01.09.14, № 6955, 6968,6972 від 08.09.14, № 2184, 2185, 2197 від 16.09.16, № 7256 від 17.09.14, № 2465, 2466 від 24.09.14, № 7501 від 29.09.14, № 7556 від 30.09.14, № 5596 від 30.05.16, № 6962 від 03.08.16.; податковими накладними № 13, 14 від 02.07.14, № 53 від 15.07.14, № 74 від 22.07.14, № 81, 82 від 25.07.14, № 96 від 29.07.14, № 100 від 30.07.14, № 16 від 05.08.14, № 38 - 40 від 12.08.14 № 45. 46 від 13.08.14, № 59 від 18.08.14, № 91, 92 від 27.08.14, № 3 від 01.09.14, № 40 - 42 від 08.09.14, № 55 від 11.09.14, № 74 - 76 від 16.09.16, № 81 від 17.09.14, № 101, 102 від 24.09.14, № 148 від 30.09.14, № 3 від 04.04.16, № 105 від 20.04.16.

З ТОВ «ТПК «Сталекс-Метиз» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 21-1д/10-205 від 16.07.10р., за яким було поставлено позивачу кольоровий метал (умова постачання FCA - м. Дніпропетровськ), що підтверджується рахунками-фактур № СФ-0000038, № СФ-0000040 від 19.08.14р., № СФ-0000041 від 03.09.14р.; видатковими накладними № РН-0000024 від 10.09.14р., № РН-0000025 від 11.09.14р., № РН-0000026 від 26.09.14р.; прибутковими ордерами № 210 від 10.09.14р., № 215 від 19.09.14р., № 220 від 26.09.14р.; вимогами та лімітними картами; накладними на вантаж № ДН2017844 від 09.09.14р., № ДП2027966 від 12.09.14р., № НИ1322507 від 26.09.14р. та товарно-транспортними накладними № 057406 від 19.09.14р., № 057036 від 29.09.14р.; платіжними дорученнями № 2067 від 03.09.14р., № 7005, 7017 від 09.09.14р., № 2435 від 24.09.14р.; податковими накладними № 1 з розрахунком коригувань № 5 від 03.09.14р., № 2, 3 від 09.09.14р., № 4 від 24.09.14р., № 8 від 26.09.14р.

З ТОВ «Гудвей Транс» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 207х/14-136 від 15.08.14р., за яким було надано позивачу транспортні послуги (організація та перевезення 800кг. розчину цианіду настрію), що підтверджується платіжним дорученням № 6625 від 22.08.14р., актом № ОУ-0000242 від 27.08.14р., податковою накладною № 20 від 22.08.14р. Отримання та перевезення розчину цианіду натрію підтверджується прибутковим ордером № 734 від 27.08.14р., рахунком-накладною № 15/0161 від 21.08.14р., товарно-транспортною накладною № 057481 від 27.08.14р.

З ПОГ «Всесвіт-Буд» ХОГО "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 300х/12-205 від 01.11.12р. (умова постачання СРТ - м. Харків, вул. Сумська, 132), за яким було поставлено позивачу ролики, що підтверджується видатковими накладними № 23 від 20.03.14р., № 53 від 24.06.14р., № 84 від 15.09.14р.; прибутковими ордерами № 181 від 23.03.14р., № 286 від 24.06.14р., № 383 від 15.09.14р.; лімітними картами; платіжними дорученнями № 626 від 20.03.14р., № 121 від 24.06.14р., № 2109 від 12.09.14р.; податковими накладними № 16 від 20.03.14р., № 24 від 24.06.14р., № 20 від 12.09.14р.

З ТОВ «Варіоком» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків, згідно яких позивачу поставлено електроди, що підтверджується рахунком-фактури № СФ-1641 від 11.08.14, рахунками по замовленню № 2478 від 14.11.14, № 2660, 2661 від 09.11.15.; видатковими накладними № РН-0649 від 29.04.14, № РН-0776 від 23.05.14, № РН-0820 від 30.05.14, № РН-1461 від 01.09.14, № 2115 від 25.11.14, № 2349, 2350 від 30.11.15.; прибутковими ордерами № 197 від 29.04.14, № 224 від 23.05.14, № 230 від 30.05.14, № 311 від 01.09.14, № 51 від 25.11.14, № 49, 50 від 30.11.15.; вимогами; товарно-транспортними накладними № 048103 від 29.04.14, № 048300 від 23.05.14, № 016754 від 30.05.14, № 057322 від 01.09.14, № 083176 від 25.11.14, № 381510 від 30.11.15 р..; платіжними дорученнями №2908 від 25.04.14, №3714 від 21.05.14, № 3979 від 27.05.14, № 1976 від 29.08.14, № 9147 від 21.11.14, № 3205, 3207 від 27.11.15.; податковими накладними №168 від 25.04.14, № 109 від 21.05.14, № 150 від 27.05.14, № 168 від 29.08.14, № 171 від 21.11.14, №202, 214 від 27.11.15.

З ТОВ «ВПТ «Укрелектробуд» позивач мав господарські правовідносини на підставі рахунків, згідно яких було поставлено позивачу електролампи та стартери, що підтверджується рахунками на оплату по замовленню № 947, 949, 950 від 11.11.14 р., № 93 від 27.01.15 р., № 336 від 25.03.15 р.; видатковими накладними № 853 - 855 від 03.12.14 р., № 178, 179 від 04.03.15 р., № 374 від 15.04.15 р.; прибутковими ордерами № 86 - 88 від 03.12.14, № 58, 133, 137 від 04.03.15, № 152 від 15.04.15 р.; вимогами, лімітними картами та накладними; товарно-транспортними накладними № 083231 від 03.12.14 р., № 083409 від 04.03.15 р. № 254485 від 15.04.15 р.; платіжними дорученнями № 9373, 9375, 9377 від 27.11.14 р., № 194, 198 від 26.02.15 р., № 611 від 14.04.15 р.; податковими накладними № 76, 78, 79 від 27.11.14 р., № 79, 80 від 26.02.15 р., № 90 від 14.04.15 р.

З ТОВ «ТП «Технопрогрес» позивач мав господарські правовідносини на підставі № 05/02-01 від 05.02.13 р., за яким було поставлено позивачу шліфувальні матеріали (шліфувальні круги, паста, папір) (умова постачання CРТ - склад покупця м. Харків), що підтверджується видатковими накладними № 409 від 08.04.14, № 416, 417 від 10.04.14, № 418, 419 від 11.04.14, № 431 від 22.04.14 № 505 від 08.05.14, № 506 від 12.05.14, № 537 від 29.05.14, № 604 від 04.06.14, № 608 від 05.06.14 № 619 - 621 від 13.06.14, № 622 - 629 від 16.06.14, № 630 від 17.06.14, № 639 від 18.06.14, № 650 - 654, 656 від 24.06.14, № 661, 662 від 27.06.14, № 1050 від 27.10.14 № 1063 - 1065 від 31.10.14, № 940 від 10.06.15.; прибутковими ордерами № 43 від 08.04.14, № 45, 46 від 10.04.14, № 44, 47 від 11.04.14, № 23 від 22.04.14, № 54 від 08.05.14, № 56 від 12.05.14, № 69 від 29.05.14, № 33 від 04.06.14, № 34 від 05.06.14, № 90 - 92 від 13.06.14, № 82, 84 - 89, 36 від 16.06.14, № 83 від 17.06.14, № 35 від 24.06.14, № 95, 39 - 43 від 24.06.14, № 96, 97 від 27.06.14, № 67 від 27.10.14, № 68, 69, 157 від 31.10.14, № 22 від 10.06.15.; вимогами; товарно-транспортними накладними (автотранспорт постачальника) № 50 від 08.04.14, № 59 від 22.04.14, № 68 від 12.05.14, № 81 від 04.06.14, № 82 від 05.05.14, № 86 від 16.06.14, № 87 від 17.06.14, № 89 від 18.06.14, № 93 від 24.06.14, № 95 від 27.06.14.; платіжними дорученнями № 852 від 07.04.14, № 1055, 1056 від 22.04.14, № 3098 від 05.05.14, № 4312 від 05.06.14, № 4393 від 06.06.14, № 4441 від 11.06.14, № 1395 від 13.06.14, № 1408, 1409 від 16.06.14, № 1425 від 18.06.14, № 1405, 1407 від 19.06.14, № 1428 від 23.06.14, № 1400 від 24.06.14, № 1424 від 26.06.14, № 4896 від 02.07.14, № 5026 від 04.07.14, № 5151 від 08.07.14, № 5329 від 10.07.14, № 5489 від 16.07.14, № 5543 від 17.07.14, № 6619 від 22.08.14, № 2609 від 07.10.14, № 8000 від 16.10.14, № 8648 від 03.11.14.; податковими накладними № 10 від 07.04.14, № 18, 19 від 10.04.14, № 20, 21 від 11.04.14, № 38 від 22.04.14, № 41 від 28.04.14, № 3 від 04.06.14, № 5, 7 від 05.06.14, № 8 від 06.06.14, № 16 від 11.06.14, № 23 від 13.06.14, № 24 - 31 від 16.06.14, № 45 - 49, 51 від 24.06.14, № 12 від 07.10.14, № 25 від 16.10.14, № 50 від 31.10.14.

У ТОВ "Капітал Х" (АЗС №6) начальником структурного підрозділу ДП "ХМЗ "ФЕД" - друкарнею (згідно з положенням друкарні - укладає та виконує господарські операції самостійно) ОСОБА_3 за готівку отриману під звіт придбано бензин та оливу моторну, що підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, фіскальними чеками, прибутковими ордерами (склад друкарні), податковими накладними № 4005 від 04.08.14, № 1007 від 11.08.14, № 18018 від 18.08.14, № 21003 від 21.08.14, № 28008 від 28.08.14, № 1017 від 01.09.14, № 8031 від 08.09.14, № 15024 від 15.09.14, № 18006 від 18.09.14, № 22020 від 22.09.14, № 26001 від 26.09.14, № 30015 від 30.09.14, № 8010 від 08.10.14, № 20006 від 20.10.14, № 22015 від 22.10.14 № 29007 від 29.10.14, № 3002 від 03.11.14, № 11004 від 11.11.14, № 14009 від 14.11.14, № 19005 від 19.11.14, № 26004 від 26.11.14, № 3007 від 03.12.14, № 5004 від 05.12.14, № 11001 від 11.12.14, № 16014 від 16.12.14.

З ТОВ «Укрнафко» позивач мав господарські правовідносини на підставі договору № 282х/10-205 від 03.06.10 р., за яким поставлено паливо реактивне ТС-1, оливу та нефрас (бензин-розчинювач) (умова постачання EXW - м. Харків), що підтверджується видатковими накладними № 4902 від 05.08.14 р., № 4599, 4900, 4903 від 07.08.14 р., № 4901, 5086 від 13.08.14 р., № 5268, 5270 від 18.08.14 р. № 5092 від 20.08.14 р., № 5269, 5271 від 21.08.14 р., № 5487, 5489 від 27.08.14 р., № 5488, 5490 від 29.08.14 р.; прибутковими ордерами № 1027 від 05.08.14 р., № 1028, 1032, 1034 від 07.08.14 р., № 1042, 1043 від 13.08.14 р., № 1050, 1051 від 19.08.14 р., № 1052 від 20.08.14 р., № 1053, 1054 від 21.08.14 р., № 1064, 1065 від 27.08.14 р., № 1074, 1075 від 29.08.14 р.; лімітними картами; товарно-транспортними накладними № Р4902 від 05.08.14 р., № Р4900, Р4903 від 07.08.14 р., № Р4901, Р5086 від 13.08.14 р., № Р5268, Р5270 від 18.08.14 р., № 057240 від 20.08.14 р., № Р5269, Р5271 від 21.08.14 р., № Р5487, Р5489 від 27.08.14 р., № 5488, 5490 від 29.08.14 р.; платіжними дорученнями № 6092 від 06.08.14 р., № 1801 від 18.08.14 р., № 1854 від 19.08.14 р., № 6680, 6681 від 27.08.14 р., № 2001, 2004 від 01.09.14 р., № 6860, 6861 від 04.09.14 р., № 7046, 7051 від 10.09.14 р., № 7251, 7253 від 17.09.14 р., № 2357 від 23.09.14 р., № 7656 від 02.10.14 р.; податковими накладними № 84 від 05.08.14 р., № 148 від 06.08.14 р., № 154, 155 від 07.08.14 р., № 303, 305 від 13.08.14 р., № 396, 399 від 18.08.14 р., № 467 від 19.08.14 р., № 524, 525 від 21.08.14 р., № 640, 641 від 27.08.14 р., № 717, 718 від 29.08.14 р..

Отримання товару здійснювалось робітниками підприємства позивача за довіреностями, що підтверджується журналами реєстрації довіреностей.

Щодо тверджень відповідача про те, що під час перевірки позивачем не було надано докази якості на придбану продукцію, тобто не підтверджено дані податкової звітності, суд зазначає наступне.

Документи якості на придбану продукцію відповідно до нормативно-правових актів виробництва в авіабудівній галузі, підшиваються в "Справи" певного авіаційного агрегату (виробу) і зберігаються в архіві відділу технічного контролю, тобто за своєю сутністю не є первинними документами в розумінні бухгалтерського та податкового законодавства, оскільки не містять інформації про господарську операцію та її учасників, а тому не є документами, що згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України підтверджують дані податкової звітності, отже не повинні, в силу п. 85.2 ст. 85 цього Кодексу, надаватись до перевірки.

Колегія суддів зазначає, що ненадання під час перевірки доказів якості продукції не є підставою для висновків про відсутність реальності операцій з придбання ТМЦ та, відповідно, безпідставності формування податкового кредиту, а доводи податкового органу про обов'язковість підтвердження якості придбаного товару при проведенні податкової перевірки є довільним трактуванням приписів ч. 2 ст. 662 ЦК України, які зроблені без врахування спеціального нормативно-правового акту - Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993р. № 46-93.

Згідно з наведеною нормою Декрету, наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. № 28, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.05.2005р. за № 466/10746, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

До вказаного Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, як в редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій, так і на даний час, продукція, яка була придбана позивачем включена не була, відтак докази якості на придбану продукцію не впливають на визначення реальності господарських операцій з її придбання в контексті проведення податкової перевірки.

На підставі зазначених вище доказів суд доходить висновку, що подані позивачем документи, підтверджують здійснення господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Надані до суду документи первинного обліку не викликають у суду сумнівів щодо їх належного документального оформлення, яке могло б призвести до втрати ними доказовості, а відповідач, згідно наданих до суду письмових заперечень, факт наявності документів первинного обліку за спірними господарськими операціями не заперечує.

Колегія суддів зауважує, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яку суди України застосовують як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Європейський Суд з прав людини, у своєму рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

На думку колегії суддів, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Належних доказів спростовуючих дані документів платника податків та доказів, які б свідчили про правомірність висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС щодо нереальності господарських операцій відповідачем не надано.

Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстації щодо правомірності віднесення позивачем до складу витрат внесків сплачених Державному концерну "Укроборонпром".

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до складу витрат 2014 року було включено внески учасника, сплачені Державному концерну "Укроборонпром" в загальній сумі 4390000,0 грн.

При цьому висновок відповідача про завищення позивачем показників податкових декларацій «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати», що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток обґрунтований тим, що всупереч п.п. 139.1.7 139 Податкового кодексу України позивач невірно включив до податкової декларації з податку на прибуток витрати, сплачені як внески учасника Державного концерну «Укроборонпром».

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1734 від 23.12.2004 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» затверджено статут Державного концерну «Укроборонпром», відповідно до якого позивач входить до складу учасників Державного концерну «Укроборонпром» за профілем діяльності.

Колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями п. 139.1.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно п.п. 140.1.2 ст. 140 Податкового кодексу України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 139.1.7. ст. 139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами

Відповідно до п. 1.1 наданого представником позивача до суду Статуту Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" від 16.01.2017 р. - Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державного концерну "Укроборонпром". Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюється Концерном як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі.

Як вбачається з Статуту Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" від 16.01.2017 р., постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" входить до концерну "Укроборонпром", а кошти були сплачені як внески Державному концерну "Укроборонпром", що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до п.п. 139.1.7. ст. 139 Податкового кодексу України дані внески, витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Таким чином п.п. 139.1.7. ст. 139 Податкового кодексу України заборонено включення витрат на утримання органів управління об'єднань платників податку при визначенні оподатковуваного прибутку.

Вищенаведене спростовує доводи викладені в рішенні суду першої інстанції та посилання позивача по справі про правомірність віднесення позивачем до складу витрат внесків сплачених Державному концерну "Укроборонпром" та їх пов'язаність з господарською діяльністю. Дана норма Податкового кодексу України не ставить заборону віднесення даного виду витрат при визначенні оподаткованого прибутку в залежність від того чи пов'язані дані витрати з господарською діяльністю підприємства чи ні.

Як свідчить розрахунок, наданий на вимогу суду апеляційної інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС щодо нарахувань суми податку та штрафних санкцій за вищенаведеним порушенням, з яким погодився представник позивача, позивачу проведено нарахування згідно податкового повідомлення - рішення № 0000861400 від 15 грудня 2016 р. у розмірі : сума податку - 50 573 грн. та сума штрафних санкцій - 25 286, 50 грн.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000861400 від 15 грудня 2016 р. в частині суми податку - 50 573 грн.

Щодо нарахувань штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Суд не погоджується з рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС в частині розрахунку штрафних санкцій по податку на прибуток за результатами документальної планової перевірки Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" за 2014 р. з контрагентом ДП " Укроборонпром" в розмірі 50% відповідно до абз. 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 15.12.2016 № 0000861400 позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 50% від завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до узгоджених пояснень сторін по справі повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування відповідач підтверджує податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2016 № НОМЕР_5, винесеним на підставі акту перевірки № 667/28-09-41-14/14310052 від 07.10.2016 р.

Однак, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 у справі № 820/296/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 у справі № 820/296/17, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 31.10.2016 № НОМЕР_5.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення, що виносилися контролюючим органом відносно позивача на підтвердження повторності визначення контролюючим органом протягом 1095 днів податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, також визнані протиправними та скасовані судовими рішеннями, що набрали законної сили .

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом неправомірно застосовано до Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 50 відсотків від завищеної суми бюджетного відшкодування замість 25 відсотків.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 15.12.2016р. 2016 року № 0000851400 в частині визначення суми податку 50 573 грн. та штрафних санкцій в розмірі 12643 грн. 25 коп.

Посилання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на рішення Вищого адміністративного суду України від 19.10.2013 р. по справі № 2а/2570/1853/2011, та на рішення від 09.06.2015 р. по справі № 826/18174/13-а є не обґрунтованим. Дані судові рішення не є рішеннями, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не в повній мірі надано докази законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 317 КАС України з прийняттям нової постанови про часткову відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати перераховано відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду м. Харків від 30.05.2017р. № 820/295/17 задовольнити частково .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 року по справі № 820/295/17 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС України від 15.12.2016 року № 0000861400 в частині визначення суми податку 50 573 грн. та штрафних санкцій в розмірі 12643 грн. 25 коп.

В цій частині прийняти нову постанову якою у позові відмовити.

Скасувати рішення в частині стягнення судового збору.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Стягнути на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" судовий збір у розмірі 24725 грн. 17 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.12.2017 р.