Постанова № 71333825, 21.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрониваюг» до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрониваюг» (далі - ТОВ «Агрониваюг») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Державної казначейської служби України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо неподання інформації до відповідного органу ДФС про суми поповнення електронного рахунку (в тому числі додаткового) на 900 000,00 грн. (12.12.2016 року) і на 901 785,00 грн. (13.12.2016 року) та залишків на такому рахунку, а також зобов'язати подати вказану інформацію.

В обґрунтування позову зазначено про перерахування з поточного рахунку 12 грудня 2016 року та 13 грудня 2016 року на електронний рахунок в Державній казначейській службі України (електронне адміністрування податку) відповідної суми коштів.

Проте, з витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/ або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в системі електронного адміністрування ПДВ, йому стало відомо, що Державна казначейської служби України у Миколаївській області, в порушення п.14 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, не виконала свого обов'язку та протиправно не подала до відповідного органу ДФС інформацію про суму поповнення електронного рахунку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ухилення від подання інформації про суму поповнення ТОВ «Агрониваюг» електронного рахунку (в тому числі додаткового) - 900 000,00 грн. (12.12.2016 року) і 901 785,00 грн. (13.12.2016 року) та залишку на такому рахунку ТОВ «Агрониваюг», до відповідного органу ДФС (Баштанська ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області).

Зобов'язав Державну казначейську службу України подати вказану інформацію.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свій обов'язок щодо поповнення свого рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, але Державна казначейська служба України, всупереч пункту 14 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 допустила протиправну бездіяльність, не подавши до відповідного органу ДФС інформацію про суму поповнення електронного рахунку на суму 900 000,00 грн. та 901 785,00 грн. та залишку на такому рахунку позивача.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Головним доводом апеляції є те, що Казначейством відповідно до наданих повноважень було вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо надіслання інформації органам ДФС про поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити на наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Агрониваюг» з 01 вересня 2016 року зареєстровано в реєстрі спеціального режиму оподаткування ПДВ.

06 грудня 2016 року платіжним дорученням № 34 ТОВ «Агрониваюг» перерахувало з власного поточного рахунку на рахунок у системі електронного адміністрування податку 900 000,00 грн. Дані кошти зараховані на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку, про що свідчать витяги щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування.

Платіжними дорученнями від 12 грудня 2016 року №35 та 13 грудня 2016 р. №36 позивач перерахував з власного поточного рахунку на рахунок електронного адміністрування ПДВ 900 000,00 грн. та 901 785,00 грн.

На запит позивача шляхом надіслання електронного повідомлення ДФС, йому було надано інформацію про відсутність поповнення електронного рахунку.

Позивач, пред'являючи позов до Державної казначейської служби України у Миколаївській області, вважав, що саме вказаний суб'єкт владних повноважень повинен відповідати за вказаним позовом, оскільки до його повноважень входить надання інформації до відповідного органу ДФС про суму поповнення електронного рахунку.

Проте, даний територіальний орган казначейської служби, отримавши позов платника податків, заперечив проти нього та зазначив, що не здійснює електронне адміністрування ПДВ, оскільки рахунки за балансовим рахунком 3755 відкриваються виключно на рівні центрального апарату Державна казначейської служби України.

За клопотанням позивача до участі в справі в якості другого відповідача була залучена Державна казначейська служба України.

Оскільки від даного суб'єкта владних повноважень будь-яких заперечень проти позову не надійшло, суд першої інстанції саме на підставі викладених фактичних обставин справи, дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності з боку центрального апарату Державної казначейської служби України.

Водночас, оскаржуючи рішення суду Державна казначейської служби України довела обставини належного виконання свого обов'язку щодо надіслання до органі ДФС інформації про зарахування позивачем коштів на електронний рахунок.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що 12 грудня 2016 року о 15 год. 44 хв. на рахунок №37553100285917 ТОВ «Агрониваюг» зараховано кошти в сумі 900 000,00 грн. з призначенням платежу - ПДВ 20% за грудень 2016 року.

12 грудня 2016 року о 16 год. 44 хв. з рахунку №37553100285917 Державною казначейською службою України здійснено розмежування коштів: у розмірі 20 відсотків (180 000,00 грн.) - на електронний рахунок для подальшого перерахування до бюджету відповідно до реєстрів ДФС; у розмірі 80 відсотків (720 000,00 грн.) - на електронний рахунок для подальшого автоматичного перерахування на спеціальний рахунок ТОВ «Агрониваюг», відкритий в установі банку.

Інформацію щодо зазначених транзакцій в системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема, суми поповнення, розмежування, залишків на рахунках тощо надіслано ДФС 12 грудня 2016 року пакетами № 2407381 та № 2407381.

13 грудня 2016 року о 17 год. 01 хв. на рахунок № 37553100285917 ТОВ «Агрониваюг» зараховано кошти у сумі 901 785,00 грн. з призначенням платежу - ПДВ 20% за грудень 2016 року.

13 грудня 2016 року о 17 год. 04 хв. з рахунку №37553100285917 здійснено розмежування коштів: у розмірі 20 відсотків (180 357,00 грн.) - на електронний рахунок для подальшого перерахування до бюджету відповідно до реєстрів ДФС; у розмірі 80 відсотків (721 428,00 грн.) - на електронний рахунок для подальшого автоматичного перерахування на спеціальний рахунок ТОВ «Агрониваюг», відкритий в установі банку.

Інформацію щодо зазначених транзакцій в системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема, суми поповнення, розмежування, залишків на рахунках тощо надіслано ДФС 13 грудня 2016 року пакетами за №№ 2410214, 2410222, 2410330.

Згідно з вимогами частин 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 242 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 163 КАС України (в редакції станом на 03.08.2017 року) постанова суду першої інстанції повинна містити висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю або частково.

Позов ТОВ «Агрониваюг» містить вимоги до Державної казначейської служби України у Миколаївській області, саме цього суб'єкта владних повноважень позивач вважав винним у протиправної бездіяльності.

Протягом судового розгляду справи, позивач не скористався правом, встановленим в статті 51 КАС України (в редакції станом на 03.08.2017 року), а саме: не відмовився від вимог до територіального органу казначейської служби.

Проте, суд першої інстанції не відобразив у судовому рішенні свою правову позицію щодо заявленої вимоги, що є порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що заявлена вимога ТОВ «Агрониваюг» до Державної казначейської служби України у Миколаївській області не може бути задоволена, у зв'язку з відсутністю причинного зв'язку між діяльністю цього органу та негативними наслідками, які настали для позивача.

Окрім того, суд, ухвалюючи рішення, неповно з'ясував обставини справи, а саме: не встановив наявність протиправної поведінки з боку Державної казначейської служби України.

Слід зазначити, що алгоритм дій Державної казначейської служби України встановлений Податковим кодексом України, «Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, в редакції від 11 листопада 2016 року (далі - Порядок №569).

Відповідно до пункту 4 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно підпункту «а» пункту 200-1-4 статті 200-1 Податкового кодексу України, в редакції від 20 листопада 2016 року (далі - Кодекс), на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Пункт 200-1.3 статті 200-1 Кодексу передбачає, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за відповідною формулою.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Кодексу з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Пункт 14 Порядку №569 передбачає, що казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках.

Згідно пункту 24 Порядку №569 казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків/додаткових електронних рахунків коштів до бюджету/на спеціальний рахунок/поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та неперерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку шляхом надсилання електронного повідомлення ДФС надає інформацію про рух коштів на його електронних рахунках (інформація про суми коштів, перерахованих з електронних рахунків платника до бюджету, на спеціальний рахунок, на поточний рахунок платника).

Отже, на підставі встановлених обставин та наведених норм права, можна зробити висновок про відсутність з боку Державної казначейської служби України протиправної бездіяльності.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права, колегія суддів, відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України, скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - скасувати.

Ухвалити у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНИВАЮГ» до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, в порядку статті 328 КАС України, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова