Постанова № 71333760, 19.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4, про визнання протиправними дій, скасування рішень, -

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_5 (головуючий), ОСОБА_6, ОСОБА_7,

час ухвалення рішення – 14:10:37 год.,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 17.10.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яким просила: визнати протиправними дій відповідача щодо винесення рішення про скасування від 31.05.2017 року № 15-н/пз та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2017 року № 15-н/пз та скасувати зазначене рішення відповідача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що у ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_4 зведена не капітальна споруда, як зазначено позивачем у документах, складених на підставі проведеної 22 березня 2017 року перевірки, а тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, яка виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, встановлена тимчасово, без улаштування фундаменту. При цьому, будь-яких доказів, які б свідчили про проведення замірів чи вимірювання глибини залягання фундаментів, фото- чи відеофіксації, встановлення ухилу рельєфу чи розкриття окремих елементів споруди, які були уповноважені провести інспектори при проведенні перевірки, суду не надано. Підсумовуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що при складанні оскаржуваних рішень відповідач діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, відтак, суд немає жодних підстав для визнання протиправними дій та скасування оскаржуваного рішення та припису.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час здійснення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові перевірки дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було встановлено факт будівництва ним одноповерхової споруди з влаштуванням бетонного фундаменту без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Тому за результатами вказаної перевірки правомірно було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Рішення відповідача про скасування зазначених рішень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові є протиправним, оскільки винесене з формальних підстав та на підставі припущень, без обґрунтування належними доказами, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін і третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 22.03.2017 року провідний спеціаліст відділу інспекційної роботи Інспекції у місті Львові ОСОБА_8 провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, за результатами якої склав відповідний акт. В акті зафіксовано про встановлення під час перевірки факту здійснення ФОП ОСОБА_4 будівництва одноповерхової споруди з влаштуванням бетонного фундаменту, що свідчить про проведення будівельних робіт без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Також за результатами перевірки інспектор склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2017 року, виніс два приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.03.2017 року, а також виніс постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2017 року № 0006-вих-1592/41.

На підставі звернення ФОП ОСОБА_4 стосовно дій посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контроль у місті Львові щодо проведення зазначеної перевірки, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_9 (яка є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України без статусу юридичної особи) провів позапланову перевірку Інспекції державного архітектурно-будівельного контроль у місті Львові щодо об’єкта будівництва за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 117.

За результатами вказаної перевірки був складений акт від 31.05.2017 року № 15-н/пз, в якому вказано про прийняття Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові з порушенням вимог законодавства двох приписів від 22.03.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2017 року.

Також за наслідками даної перевірки головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_9 31.05.2017 року прийняв рішення № 15-н/пз про скасування зазначених приписів та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, а також виніс припис про зобов'язання позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних рішень відповідач діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Також колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 1 «Положення про інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та його структури», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2015 року № 5118, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (надалі – Інспекція) є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління.

Таким чином, відповідно до вказаних Положень Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові та Державна архітектурно-будівельна інспекція України є суб’єктами владних повноважень в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції, чинній на час подання позовної заяви і вирішення справи судом першої інстанції) було визначено, що адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах, а позивач в адміністративній справі – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 цього Кодексу суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Також згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Однак Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові не навела і суд не встановив будь-яких норм Конституції України чи норм законів, які були б правовою підставою для її звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. п. 3, 4 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, до повноважень Держархбудінспекції належить, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі – об’єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності. Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки, зокрема, законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду; видає обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об’єктами нагляду; скасовує чи зупиняє дію прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Таким чином, здійснюючи зазначену перевірку та приймаючи оскаржуване рішення і припис Держархбудінспекція (в особі її територіального органу) діяла на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлені законодавством.

При цьому, колегія суддів наголошує, що у вказаному положенні не передбачено прав та повноважень об’єктів нагляду оскаржувати рішення та дії Держархбудінспекції, прийняті (вчинені) під час проведення їх перевірок та прийнятті відповідних рішень за результатами цих перевірок.

Не передбачено таких повноважень також іншими актами законодавства, в тому числі «Положенням про інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та її структури», затвердженим ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2015 року № 5118.

Також колегія суддів вважає, що оскарження об’єктами нагляду дій та рішень Держархбудінспекції щодо контролю (нагляду) за їх діяльністю суперечить самій суті надання законодавством відповідачу зазначених вище контрольних функцій.

Крім того, колегія суддів враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України було передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Проте у даному випадку позивач не надав і суд не встановив існування спору між сторонами у справі як суб’єктами владних повноважень щодо реалізації їхньої компетенції у сфері контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки питання компетенції розподілу повноважень органів, які здійснюють контроль у цій сфері, чітко розмежовані законодавством.

Враховуючи наведені вище обставити та положення нормативних актів, колегія суддів дійшла висновку про те, що адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові є безпідставним і не підлягає задоволенню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 813/2176/17 за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4, про визнання протиправними дій, скасування рішень – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.12.2017 року