Постанова № 71333535, 20.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави, 36034, м. Полтава, пров. Хорольський, 6 від 08.11.2017 повний текст складено 08.11.17 по справі № 552/5920/17

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900” від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” і №947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 №268” та довідки № 4/800 ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 28 квітня 2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року обмеження граничного розміру;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає бездіяльність ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення йому перерахунку пенсії протиправною, оскільки така бездіяльність порушує його право на гідне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 20 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання перерахувати та виплатити пенсію за період з 01 січня 2016 року по 19 березня 2017 року включно залишені без розгляду у зв’язку з пропуском без поважних причин встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду, в решті позовних вимог відкрито скорочене провадження.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 08.11.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_2.

Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, починаючи з 20 березня 2017 року у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії працівників поліції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Постанови Кабінету Міністрів України № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268» на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області № 4/8000 від 28 квітня 2017 року без обмеження граничного розміру.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з вилів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим ОСОБА_1, або у зв'зку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерарахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_2 є пенсіонером та перебуває на обліку в ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 р. , що свідчить про протиправність відмови відповідача у перерахунку йому пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, стосовно того, що позивач взагалі не має права на перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 р. № 900-VIII (далі - ОСОБА_1 № 900-VIII) статтю 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова №988) затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VІІІ (далі - ОСОБА_1 №580-VІІІ), пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988.

Конституційним Судом України у рішенні від 09 лютого 1999 р. № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

На день набрання чинності Законом № 900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті судом першої інстанції.

Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01.2007 р. № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Абзацом 1 п. 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку №3-1 проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, згідно з яким, Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. В свою чергу, ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від МВС своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсія яких підлягає перерахуванню. Після складення таких списків та подання їх відповідним органам, уповноважені керівники цих органів своїм рішенням видають довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Як визначено пунктом 3 Порядку №3-1, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної у списку та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, діючим законодавством України визначено порядок здійснення перерахунку пенсій, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якими встановлено чіткий механізм здійснення перерахунку пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що Міністерство внутрішніх справ України направило на адресу Пенсійного фонду України повідомлення про підстави перерахунку пенсії від 03 лютого 2017 року № 1461/05/22-2017, в якому повідомило про наявність підстав для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції”, якою для поліцейських встановлено грошове забезпечення, яке за своїми складовими є вищим від раніше встановленого грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також зазначило про готовність уповноважених органів МВС подати до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довідок для перерахунку пенсій у порядку та в терміни, визначені законодавством.

Листом від 28 березня 2017 року № 9493/02-23 Пенсійний фонд України повідомив начальників ОСОБА_3 управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві про необхідність підготування та надання ліквідаційним комісіям списків осіб, які мають право на перерахунок пенсії.

Згідно довідки № 4/2008 від 28.04.2017 року, виданої головою ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 01.01.2016 року складає 9292,67 грн. (а. с. 16).

Отже, порядок проведення перерахунку пенсії, відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 р. було дотримано, а бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача є протиправною.

Доводи відповідача про те, що перерахунок та виплату перерахованої пенсії відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, ОСОБА_2, стосовно незгоди з періодом за який задоволені позовні вимоги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 122, КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 20 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання перерахувати та виплатити пенсію за період з 01 січня 2016 року по 19 березня 2017 року включно залишені без розгляду у зв’язку з пропуском без поважних причин встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду, в решті позовних вимог відкрито скорочене провадження.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2, в частині позовних вимог за період з 01 січня 2016 року по 19 березня 2017 року включно суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та його поновлення.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносин, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд, отримавши позов, зобов'язаний з'ясувати чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.

У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених главою 6 КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.

У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строків звернення до суду є помилковим. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 06 листопада 2013 року по справі № 21-389а13, від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15.

Дійшовши висновку про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_2 в частині без розгляду, суд першої інстанції не з'ясував, чи порушені суб'єктивні права чи інтереси позивача, коли сталися і в чому полягають такі порушення, якщо вони мали місце, та коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вказана ухвала Київського районного суду м. Полтави від 20 вересня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову за період з 01 січня 2016 року по 19 березня 2017 року включно до суду апеляційної інстанції не оскаржувалась.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку його пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015р. "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", є протиправною.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 08.11.2017 року по справі № 552/5920/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача або відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 08.11.2017 по справі № 552/5920/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 28.12.2017.