Постанова № 71333323, 21.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №167/960/17, винесену головуючим суддею Дмитруком В.В. у м. Луцьку за адміністративним позовом Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Рожищенське ОУПФ України Волинської області звернулось в суд з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №54295549 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2 040 грн. протиправними та скасування постанови від 03 липня 2017 року ВП №54295549 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2 040 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №54295549 від 03 липня 2017 року винесена з порушенням чинного законодавства та безпідставно Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч. 4 ст. 229, ч.2 ст. 313 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги з 09 березня 2015 року.

На виконання вказаної постанови Рожищенським районним судом Волинської області 11 січня 2017 року видано виконавчий лист.

11 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа у справі №167/1473/16-а.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області 30 червня 2017 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49851744 з виконання виконавчого листа №167/1434/16-а, виданого 11 січня 2017 року згідно якого рішення суду виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом. При цьому постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 28 квітня 2016 року ВП №46951744 виділити в окреме провадження.

03 липня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54295549 щодо примусового виконання постанови від 28 квітня 2016 року ВП №46951744 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2 040 грн. Постанову отримано 24 липня 2017 року за вх. №1283/3Р.

Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що стягнення з позивача виконавчого збору є невиконання ним рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-19 (далі - ОСОБА_3 №1404-19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

В силу положень пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-19 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частинами п'ятою та шостою статті 26 Закону №1404-19 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Статтею 27 Закону №1404-19 визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2832/5) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною дев’ятою статті 27 Закону №1404-19 встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього ж Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач у листі №834/02-10-2 вказує, що виконавчий лист №167/1434/15-а ним самостійно виконаний 10 лютого 2016 року, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1, однак доказів на підтвердження виплати перерахованої пенсії суду не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підставою для стягнення з Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області виконавчого збору в розмірі 2 040 грн. є невиконання ним рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області – залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №167/960/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строки встановленні статтями 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26.12.2017р.