Постанова № 71333204, 26.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Лукманової О.М.,

судді: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (суддя Царікова О.В., м. Дніпро, повний текст складено 25.10.2017 року) у справі № 804/6856/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 357 о/с від 19.12.2016 року про звільнення його зі служби в поліції поліцейського центру обслуговування ГУНП в Дніпропетровській області; поновити його на службі в поліції поліцейського центру обслуговування ГУНП в Дніпропетровській області; стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу згідно штатного розкладу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу про залишення позовних вимог без розгляду. Апелянт вказував, що про порушене право йому стало відомо після отримання копії оскаржуваного наказу від 19.12.2016 року про звільнення лише у жовтні 2017 року, звернувся до суду 23.10.2017 року, тобто у строк. Апелянт вказував, що суд першої інстанції не обґрунтував своє рішення щодо залишення позову без розгляду, не дав оцінку доводам позивача щодо пропуску ним строку звернення до суду з поважних причин.

Справа розглянута згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, виходив з того, що позивач знав про порушення свого права з рішення атестаційної комісії № 15 ГУНП України від 27.09.2016 року, з яким позивач ознайомився 30.09.2016 року. Суд першої інстанції вказував, що позивачем не додано жодного доказу на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Суд першої інстанції вказував, що з урахуванням дати звільнення позивача з публічної служби 19.12.2016 року, строк звернення до суду з даним позовом сплинув 20.01.2017 року, отже позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 вказаного КАС України. Доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача із вимогою про видачу копії наказу про звільнення позивач не надав.

Сторони у справі погоджуються, що 19.12.2016 року наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області № 357 о/с звільнено за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову недбалість) ОСОБА_2 поліцейського центру обслуговування ГУНП, з 19.12.2016 року. Витяг з наказу № 357 о/с від 19.12.2016 року долучено до матеріалів справи.

ГУНП в Дніпропетровській області надало до матеріалів справи копію послужного списку ОСОБА_2, на якому позивач розписався за одержання трудової книжки 19.12.2016 року, тобто, про своє звільнення ОСОБА_2 був обізнаний 19.12.2016 року.

Натомість, ОСОБА_2 вказує, що мав наміри звернутись до суду з оскарженням рішення про своє звільнення та поновлення на посаді, однак очікував отримання рішення № 357 о/с від 19.12.2016 року про своє звільнення, яке отримав лише у жовтні 2017 року.

Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомило суд, що після 19.12.2016 року ОСОБА_2 не звертався до управління кадрового забезпечення щодо отримання копії (витягу) наказу про своє звільнення.

Згідно з частин 1- 3 ст. 99 КАС України (в редакції дійсній на час винесення оскаржуваної ухвали) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції дійсній на час винесення оскаржуваної ухвали) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було надано оцінку доказам у справі та з урахуванням яких прийнято рішення про залишення позовних вимог без розгляду у відповідності з процесуальним законодавством.

Колегія суддів враховує, що позивач дізнався про порушене право 19.12.2016 року при отриманні трудової книжки, про що сам не заперечує у своїх поясненнях та, що підтверджується копією витягу з послужного списку. З позовною заявою позивач звернувся до суду 23.10.2017 року, тобто з порушенням місячного строку, встановленого для звернення до суду, з моменту коли дізнався або повинен був дізнатись про порушене право.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, судом першої інстанції вірно залишено адміністративний позов без розгляду.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 804/6856/17 - залишити без змін.

Постанова суду Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Суддя-доповідач: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова