Ухвала суду № 71332947, 27.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" листопада 2017 р. Справа № 911/3499/17

Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Компанії LAFORT ESTABLISHMENT

до ПП Капітал ОСОБА_1

ТОВ Дієва Хвиля

ЖБК БУЧА ЖИТЛОБУД № 1

про розірвання договору, визнання недійсним договору, зобовязання повернути майно

встановив:

До Господарського суду Київської області звернулась Компанія LAFORT ESTABLISHMENT із позовною заявою до ПП Капітал ОСОБА_1, ТОВ Дієва Хвиля, ЖБК БУЧА ЖИТЛОБУД № 1 , в якій просить суд:

1) розірвати Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Дієва Хвиля, укладений між Компанією LAFORT ESTABLISHMENT та ПП Капітал ОСОБА_1, повернути у власність Компанії LAFORT ESTABLISHMENT 99,9993% Статутного капіталу ТОВ Дієва Хвиля, вартість якого 30026300,00 грн.;

2) визнати недійсним Договір № 1/14-082014/сп про спільну діяльність від 14.08.2014 року, укладений між ТОВ Дієва Хвиля та ЖБК БУЧА ЖИТЛОБУД № 1;

3) застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення ТОВ Дієва Хвиля земельних ділянок та 98 % багатоповерхових житлових забудов (будинків з обєктами соціальної інфраструктури на земельних ділянках загальною площею 5,0345 га, що знаходяться в м. Буча Київської області в межах автодороги Київ-Ковель-Ягодин та вулиць ОСОБА_2, ОСОБА_3, Депутатської).

Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки у позовній заяві не зазначено повного найменування відповідачів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

За приписами п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Однак, позивачем не викладено всіх обставин в обґрунтування позовних вимог, оскільки у третій вимозі не зазначено наслідки недійсності якого правочину просить застосувати, не зазначено до кого предявлена вимога про повернення ТОВ Дієва Хвиля земельних ділянок та 98 % багатоповерхових житлових забудов та не вказано реквізитів земельних ділянок і 98 % багатоповерхових житлових забудов, які просить повернути позивач.

Пунктом 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року за № 7 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Відповідно ч. 1 п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року за № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Частиною першою ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що cудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року за № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік установлено на 2017 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600,00 грн.

В позові заявлено вимоги: 1) про розірвання договору купівлі-продажу (немайнова вимога); 2) про визнання недійсним договору про спільну діяльність (немайнова вимога); 3) зобовязання повернути майно (майнова вимога). Окрім того, в 1-й позовній вимозі фактично обєднано 2 вимоги: розірвання договору (немайнова) та повернення у власність статутного капіталу (майнова вимога).

Однак, позивачем до позовної заяви долучено лише платіжне доручення № 24/1 від 24.11.2017 року на суму 1600,00 грн., як доказ сплати судового збору за одну немайнову вимогу, зокрема розірвання договору купівлі-продажу, про що зазначено в призначенні платежу.

Окрім того, за вимоги про повернення майна (земельних ділянок та 98 % багатоповерхових житлових забудов) та про повернення у власність статутного капіталу, судовий збір повинен бути сплачений з урахуванням вартості спірного майна, як зі спору майнового характеру.

У звязку з чим, при повторному зверненні до суду, з метою обрахунку суми судового збору за вимогу про повернення майна (земельних ділянок та 98 % багатоповерхових житлових забудов), позивачу необхідно визначити ціну позову та надати докази визначеної вартості спірного майна чинної на момент подання позову.

Як передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна; в позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою усіх вимог. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

В порушення вказаної норми, позивачем не визначено ціни позову.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Судом встановлено, що на підставі трьох описів вкладення в цінний лист від 24.11.2017 року та трьох фіскальних чеків від 24.11.2017 року № 5790, 5791, 5792, позивачем на адресу відповідачів скеровано позовну заяву з додатками на 26 аркушах, тоді як до господарського суду подано позовну заяву з додатками на 379 аркушах, однак відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії всіх доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Документи, що підтверджують надсилання відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не повязані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобовязаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу.

У разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК (ч. 7 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Таким чином, позивачем не подано доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовна заява не може бути прийнятою до розгляду Господарським судом Київської області та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

У звязку з поверненням без розгляду заявнику позовної заяви, одночасно подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову також підлягає повернення заявнику без розгляду.

Керуючись п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Компанії LAFORT ESTABLISHMENT з доданими до неї матеріалами та заявою про вжиття заходів до забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Т.П. Карпечкін