Рішення № 71332729, 13.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/17652/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азаро Груп"

до Київської міської ради

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації)

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пасічник Світлану Григорівну

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕК ТАУЕР"

про розірвання договору оренди

Суддя: Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Голинська С.В. (дов. Від 01.09.2017);

Від відповідача: Глобенко Л.В. (дов. від 21.09.2017);

Від третьої особи 1: Ткаченко О.О. (дов. Від 22.03.2017);

Від третьої особи 2: не прибув;

Від третьої особи 3: Голинська С.В. (дов. Від 01.09.2017);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки по проспекту Оболонськму 54 в Оболонському районі м. Києва розміром 0,2147 га.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 порушено провадження у справі №910/17652/17 та призначено до розгляду на 02.11.2017.

01.11.2017 через відділ діловодства суду третя особа 3, позивач, подали письмові пояснення.

02.11.2017 через відділ діловодства суду третя особа1 подала відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

03.11.2017 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

09.11.2017 через відділ діловодства суду третя особа 3, подала письмові пояснення.

Судове засідання 02.11.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2017.

Ухвалою від 13.11.2017 розгляд справи призначено на 21.11.2017.

21.11.2017 через відділ діловодства суду третя особа 3, позивач, подав письмові пояснення.

В судовому засіданні 21.11.2017 оголошено перерву до 30.11.2017.

30.11.2017 третя особа 3 через відділ діловодства суду подала письмові пояснення.

В судовому засіданні 30.11.2017 оголошено перерву до 07.12.2017.

В судовому засіданні 07.12.2017 оголошено перерву до 12.12.2017.

Представник позивача з'явився в судове засідання 13.12.2017, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2017 також з'явився, дав пояснення по справі, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представники третьої особи 2 в судове засідання не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2013 між Київською міською радою (надалі - орендодавець, відповідач) та ТОВ «КПО ГАРАНТ» перейменованого в ТОВ «АЗАРО ГРУП» (надалі - орендар, позивач) укладений Договір оренди земельної ділянки у строкове платне користування по проспекту Оболонському, 54 в Оболонському районі м. Києва розміром 0,2147 га для будівництва житлового комплексу (кадастровий номер 8000000000:78:036:01138) строком на 5 (п'ять) років, дія якого закінчується не раніше 05.11.2018 р.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник Світланою Григорівною від 05.11.2013 р. за реєстровим номером 380 та цією ж датою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права під реєстраційним номером 203027180000 (індексний номер витягу 12243990).

Земельна ділянка по проспекту Оболонському, 54 в Оболонському районі м. Києва розміром 0.2147 га надавалася позивачу, для будівництва житлового комплексу, у зв'язку і з особливим врахуванням того, що головним і основним видом статутної діяльності ТОВ «АЗАРО ГРУП» є організація будівництва будівель та будівництво житлових і нежитлових будівель та інше.

Позивачу надано право і повноваження бути Орендарем земельної ділянки саме з цільовим призначенням для будівництва житлового комплексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2015 р. будівництво об'єкту завершилося, що підтверджується Сертифікатом, який є юридичною підставою і доводить, що з 23.04.2015 р. (дати його видачі) земля почала використовуватися «під комплексне обслуговування» вже побудованого багатоповерхового житлового будинку його співвласниками.

Сертифікат засвідчення відповідності закінченого будівництвом об'єкта є документом, який беззаперечно доводить, що ТОВ «АЗАРО ГРУП» станом на 23.04.2015 р. закінчили будівництво житлового фонду, а факт видачі Сертифікату і його юридична природа є безспірною підставою, яка припиняє цільове призначення земельної ділянки зі статусом «для будівництва житлового комплексу» та наділяє цю земельну ділянку іншим статусом з цільовим призначенням «комплексне обслуговування житлового будинку».

В силу вищевказаних вимог факту видачі Сертифікату засвідчення відповідності закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) від 23.04.2015 р. змінив і статус земельної ділянки з «для будівництва житлового комплексу» на «комплексне обслуговування об'єктів».

Земельна ділянка надавалася ТОВ «АЗАРО ГРУП» у строкове 5 - річне платне користування саме з врахуванням перебігу того проміжку часу, за який можливі здійснення включно всіх видів і етапів будівництва житлового комплексу починаючи з дня початку будівельних робіт до отримання Сертифікату засвідчення відповідності закінченого будівництвом об'єкта, при цьому, 5-річний термін вираховувався розробниками-спеціалісгами з проекто-кошторисної документації, яка передувала як будівництву об'єкту, так і наданню в оренду земельної ділянки з метою будівництва житлового комплексу.

Вищезазначений об'єкт будівництва - житловий комплекс будувався, в т.ч., за рахунок залучення коштів інвесторів, а саме, тих юридичних і фізичних осіб, які вклади власні гроші для придбання у приватну власність квартир, або нежитлових приміщень у цій будові по завершенню її будівництва.

Будова - це сукупність будівель та споруд, об'єктів будівництва, спорудження яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведенням кошторисним розрахунком вартості будівництва, на які встановленому порядку затверджується будівельна документація.

В підп. 1) ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири.

Залежно від кількості поверхів багатоквартирні будинки поділяють на малоповерхові (1-4 поверхи) та багатоповерхові (5 поверхів та вище).

В п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 зазначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Інвестори - юридичні і фізичні особи, які вклали свої кошти в будівництво житлового комплексу, після завершення будівництвом об'єкта стали співвласниками багатоквартирного будинку у співвідношенні до вкладених майнових часток.

В підп. 5), 9) ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

В ч. З ст. 7 ЗУ «Про оренду землі» зазначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки.

За вимогами підп. г) ч. 2 ст. 89 ЗК України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку, а в ч. 3 цієї ж статті зазначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

За вимогами підп. д) ч. 2 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності набувають ^власники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

В ст. 120 ЗК України зазначені порядок і умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду, де в п. 1 зазначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у користуванні іншої особи, припиняється користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частішу, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

В ч. 2 цієї ж ст. 120 ЗК України зазначено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно вимог ч. 3 цієї ж ст. 120 ЗК України зазначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

За вимогами підп. ґ), е) ч. 11 ст. 141 ЗК України зазначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: ґ) - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; е) - набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю та споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Виконуючи взяті на себе договірні зобов'язання ТОВ «АЗАРО ГРУП» завчасно побудували багатоквартирний житловий будинок по проспекту Оболонському, 54 в Оболонському районі м. Києва, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації від 26.03.2015 р. та Сертифікатом засвідчення відповідності закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) від 23.04.2015 р., серії ІУ № 165151130037, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, чим завчасно, вже станом на 23.04.2015 р. виконали взяті за Договором оренди земельної ділянки на себе зобов'язання по будівництву саме ЖИТЛОВОГО комплексу (дослівно зазначено у Договорі).

З 23.04.2015 р. з часу завершення будівництвом житлового комплексу змінилося і цільове використання земельної ділянки, яка надавалася саме «для будівництва житлового комплексу», а Договір оренди земельної ділянки від 05.11.2013 р., укладений строком на 5 (п'ять) років, дія якого закінчується не раніше 05.11.2018 р.. в частині цільового призначенням земельної ділянки - «для будівництва житлового комплексу» є нікчемним.

В ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 цього Кодексу, у яких зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності: правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За вимогами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний, тобто нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а - в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. З ст. 216 ЦК України).

Згідно вимог ч. 4 ст. 216 ЦК України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін, а в ч. 5 цієї ж статті зазначено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

За вимогами ч. 2 ст. 214 ЦК України, особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин (ч. 3 ст. 214 ЦК України), а правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін (ч. 4 ст. 214 ЦК України).

В ч. 1 ст. 40 ЗК України зазначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

У ч. 1 ст. 42 ЗК України зазначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території комунальної власності, надаються у постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

За вимогами ч. 2 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності в ласі пікш квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласниками багатоквартирного будинку у порядку, встановленому КМУ.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (ч. З ст. 42 ЗК України).

В підп. 7), 8) ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; а управління багатоквартирним будинком - це вчинення співласнимками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

В ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його експлуатацію.

Як вбачається зі статуту TOB «АЗАРО ГРУП» відсутній такий вид діяльності як комплексне обслуговування об'єктів.

Так, у зв'язку із закінченням будівництва та після видачі Сертифікату закінчений будівництвом житловий багатоквартирний будинок позивачем передано в експлуатацію ТОВ «ЖЕК ТАУЕР» з видом економічної діяльності «комплексне обслуговування житлового будинку», що підтверджується Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 24.04.2015 р.

Підписання сторонами Акту приймання-передачі житлового комплексу є дією, спрямованою на набуття, зміну і припинення цивільних прав і обов'язків, а сам Акт приймання-передачі житлового комплекс є підставою, яка одночасно має різні наслідки для обох його сторін - підписантів, а саме:

- Акт приймання-передачі житлового комплексу є підставою, яка з 24.04.2015 р. припиняє позивачу мати будь - які права на вищезазначену земельну ділянку, зокрема, «для будівництва житлового комплексу»;

- Акт приймання-передачі житлового комплексу є підставою, яка з 24.04.2015 р. наділяє ТОВ «ЖЕК ТАУЕР» мати права на вищезазначену земельну ділянку «для комплексного обслуговування житлового будинку» .

У відповідності до підп. г), е) ч. 11 ст. 141 ЗК України зазначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю та споруду, які розташовані на земельній ділянці.

В ч. 5 ст. 762 ЦК України зазначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За вимогами ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

ТОВ «АЗАРО ГРУП» є колективно - приватною формою власності, створене для здійснення статутної діяльності з метою отримання прибутку і його розподілу між засновниками, згідно вкладених у статутний фонд майнових часток.

Щомісячна сплата коштів з боку ТОВ «АЗАРО ГРУП» з 23.04.2015 р. по 05.11.2018 р. включно (всього за 42 місяців) за орендну земельною ділянкою, яка вже не використовується за цільовим призначенням - під будівництво житлового комплексу є необгунтованою, неправильною, безпідставною і протизаконною тощо.

Враховуючи вищевикладене у ТОВ «АЗАРО ГРУП» відсутні підстави щомісячно сплачувати кошти за земельну ділянку для будівництва житлового комплексу.

Згідно вимог ст. 17 ЦК України, учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

За вимогами ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

ТОВ «АЗАРО ГРУП» вчиняючи дії поза колом Статутної діяльності витрачатиме власні кошти у порушення мети, завданню і цілям Статуту і діючі у супереч Законам України, і цим самим, породить випадки, події, правопорушення і злочини, за які настає адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальності і застосовуються санкції з боку всіх контролюючих державних органів, таких як: прокуратура, податкова, земельні інспекції, органи благоустрою, СЕС, пожежників, експлуатаційних організацій тощо.

За вимогами ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі», після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на припинення дії договору оренди землі.

За вимогами абз. 3, 7 ч. 1, ч. 2, ч. З ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: поєднання в одній особі власника з=г земельної ділянки та орендаря; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може 65011 розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

В ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про оренду землі» зазначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, а в ч. 1 ст. 36 цього ж Закону зазначено, що у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Київської міської ради із заявами про розірвання вищезазначеного Договору оренди земельної ділянки за згодою сторін, однією із заяв від 13.07.2017 р., другою - від 05.09.2017 р., у задоволенні яких було відмовлено.

Також, 13.07.2017 та 05.09.2017 позивач звернувся до Київської міської ради із письмовою заявою дострокове припинити Договір оренди земельної ділянки, проте, вказані звернення залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Положеннями ц.ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за тату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором нашу (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строку володіння та користування за тату.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда земні - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ч. 1 ст. б вказаного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з п. «а» та «е» ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Пунктом 7 ч. 1 та ч. З ст. 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

При цьому, приписами ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди земні як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Крім того, відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про оренду землі» визначає умови переходу права оренди земельної ділянки як майна, що потребує державної реєстрації, а не як перехід прав і обов'язків орендаря за договором оренди як зобов'язанням (заміна боржника і кредитора за зустрічними зобов'язаннями у цьому договорі).

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволенні позовної вимоги про здійснення відповідних реєстраційних дій по внесенню відповідних відомостей, суд відмовляє, оскільки відповідачем в даній справі є - Київська міська рада до компетенції якої не віднесено здійснення реєстраційних дій.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Азаро Груп" задовольнити частково.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки укладений 05.11.2013 р. між Київською міською радою та ТОВ «КПО ГАРАНТ», яке перейменовано 07.03.2017 р. в ТОВ «Азаро груп» про надання у строкове платне користування земельної ділянки по проспекту Оболонському, 54 в Оболонському районі м. Києва розміром 0,2147 га дня будівництва житлового комплексу (кадастровий номер 8000000000:78:036:01138), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник Світланою Григорівною від 05.11.2013 р. за реєстровим номером 380 та 05.11.2013 р. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права під реєстраційним номером 203027180000 (індексний номер витягу 12243990).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути із Київської міської ради (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азаро груп" (02091, м.Київ, вул. Харківське шосе, буд.144 А , ідентифікаційний код 31450731) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.12.2017.