Постанова № 71332556, 20.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2017 р. Справа№ 910/8800/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.12.2017 року.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8800/17 суддя Зеленіна Н.І., повний текст рішення складено 27.10.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД"

до Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Компанія "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A"

про визнання недійсними рішення Антимонопольного комітету України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8800/17 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Разом із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 року було відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/8800/17. Розгляд справи призначено на 20.12.2017.

19.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 20.12.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8800/17 скасувати.

В судовому засіданні 20.12.2017 представники відповідача заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просили відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8800/17 залишити без змін.

В судовому засіданні 20.12.2017 представник третьої особи заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8800/17 залишити без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач, Комітет) від 14.03.2017 № 79-р (далі - Рішення) визнано, що ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" (позивач) вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді використання без дозволу (згоди) компанії Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі зовнішнього оформлення етикеток виноробної продукції "CANTI", схожого із зовнішнім оформленням етикеток виноробної продукції "CANTI", яке раніше почала використовувати компанія Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі для виноробної продукції "CANTI", що може призвести до змішування з її діяльністю.

За вказане порушення на ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" накладено штраф у розмірі 19 857,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, просить визнати його недійсним, посилаючись на те, що оскаржуване рішення являється протиправним, ґрунтується на обставинах, що не відповідають дійсності та суперечать матеріалам справи, та є необґрунтованими і недоведеними.

Позивач, зазначаючи про наявність підстав для скасування спірного рішення Комітету, посилається на наступне: 1) Комітетом належним чином не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" та змішуванням з діяльністю компанії Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі, а саме:

- відсутні докази того, що споживач придбав товар позивача замість товару компанії Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі;

- Комітетом не проведено жодних соціологічних досліджень з цього приводу, не встановлено думку споживачів щодо спірної продукції;

- Комітет не встановив, на скільки саме знизився обсяг продажу товарів компанії Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі, і що саме дії позивача якимось чином негативно вплинули на діяльність Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі;

- відсутні докази того, що саме дії позивача якимось чином негативно вплинули на діяльність Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі;

2) Відповідальність за інформацію та позначення, які містяться на етикетках/контретикетках та кольоретикетках вин "CANTI" повністю покладається на виробника зазначеної алкогольної продукції - компанію I.C.S. "Bulgari Winery" SRL, яка гарантувала, що така продукція не впливає на будь-які інтелектуальні права інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Як визначено ст. 3 вказаного Закону, до основних завдань Антимонопольного комітету України відноситься участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону та в межах повноважень Комітету, а обставини, встановлені у ньому, являються доведеними та відповідають дійсності.

Як зазначено в ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону. Терміни, які вживаються для цілей цього Закону, визначені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

У відповідності до ст. 4 Закону неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання. Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що Комітетом було встановлено, що знак для товарів і послуг та зовнішнє оформлення упаковки (пляшки) для вин ігристих "CANTI" заявника - компанії "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A" (третя особа у даній справі) є широко відомими в Україні. Продукція з їх використанням користується на території України значним попитом протягом тривалого часу, що надає продукції з використанням таких позначень на її упаковці розрізняльної здатності і створює міцний асоціативний зв'язок між позначеннями та Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі, його діяльністю і його товарами, зокрема винами ігристими під торговельною маркою "CANTI".

Вказане підтверджується інформацією, наданою компанією "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A" про те, що з 2008 року нею здійснюються заходи щодо активного просування торговельної марки "CANTI" на території України. Рекламування і просування продукції компанії Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі здійснювалося, зокрема за допомогою друкованої реклами у пресі та зовнішньої реклами в найбільших містах України. Відповідно до декларації від 05.01.2016 б/н витрати на рекламування продукції під торговельною маркою "CANTI" у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 в Україні становили близько 168 662 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят два) євро.

Разом з тим, третя особа, здійснюючи поставки з 2006 року вин ігристих під торговельною маркою "CANTI" на територію України та рекламування цієї продукції, має пріоритет на використання позначення "CANTI" та зовнішнього оформлення упаковки (пляшки) вин ігристих "CANTI".

Комітетом у спірному рішенні встановлено, що у торговельних мережах України присутні вина ігристі інших виробників. Кожній етикетці продукції притаманне оригінальне зовнішнє оформлення, основний фон та оформлення етикетки, розміщення основних написів та зображень, окремих елементів, шрифту в назві продукції, використання відповідної гами кольорів, що забезпечує розпізнавальну здатність кожної продукції, визначає оригінальність дизайну етикеток, відрізняє продукцію одного виробника від іншого та виключає змішування продукції.

Продукція компанії "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A" і ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" реалізується на одному й тому ж товарному ринку, через одні й ті ж канали збуту.

Вказане призводить до того, що необізнаний споживач, під час вибору необхідної продукції, може обмежуватись лише візуальним сприйняттям, що у свою чергу може призвести до сприйняття продукції ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" як такої, що вироблена безпосередньо Заявником.

Комітетом було враховано, що виходячи з рівня цін на алкогольні напої позивача, споживачі можуть надавати цінову перевагу продукції виробництва компанії I.C.S. "Bulgari Winery" SRL, а не продукції компанії "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A", помилково вважаючи, що купують ігристі вина виробництва компанії "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A", але значно дешевше. Крім того, продукція позивача має схожу назву та схоже оформлення етикеток з продукцією третьої особи.

Тому, Комітет дійшов висновку про те, що може відбутися змішування діяльності компанії "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A" і позивача.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та спірне Рішення, погоджується з висновками Комітету про те, що останнім належним чином було встановлено, що за сукупністю домінуючих позначень етикеток, назвою продукції, зазначені етикетки є схожими настільки, що їх можна сплутати.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає належним чином обґрунтованими і доведеними і висновки Комітету про те, що матеріалами справи підтверджуються обставини широкої відомості знака для товарів і послуг та зовнішнього оформлення упаковки (пляшки) для вин ігристих "CANTI" компанії "Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A"; а також висновки про те, що у зв'язку з діяльністю "ТД "Продресурс ЛТД", як імпортера вин, маркованих позначенням "CANTI", виробництва компанії I.C.S. "Bulgari Winery" SRL, обсяги реалізації оригінальної продукції "CANTI" значно скоротилися.

Щодо посилань апелянта на те, що відповідальність за інформацію та позначення, які містяться на етикетках/контретикетках та кольоретикетках вин "CANTI" повністю покладається на виробника зазначеної алкогольної продукції I.C.S. "Bulgari Winery" SRL, який гарантував, що його продукція не впливає на будь-які інтелектуальні права інших суб'єкті господарювання, апеляційний суд зазначає наступне.

Комітетом, при прийнятті оскаржуваного рішення було встановлено, що позивач є імпортером вина "CANTI" виробництва компанії I.C.S. "Bulgari Winery" SRL з вересня 2015 року, з моменту проходження митного очищення партії продукції через термінал Харківської митниці ДФС.

У відповідності до контракту, укладеного між ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" та компанією І.C.S. "Bulgari Winery" SRL від 10.09.2015 № 350, остання зобов'язувалась продати, а ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" сплатити та прийняти алкогольну продукцію на суму 400 000 (чотириста тисяч) євро. Макети етикеток із зазначеною на них необхідною інформацією повинні були подаватись компанією I.C.S. "Bulgari Winery" SRL ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" та узгоджуватись сторонами.

Отже, обґрунтованими являються висновки Комітету про те, що ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД", зобов'язуючись узгодити макети етикеток з компанією I.C.S. "Bulgari Winery" SR, несе відповідальність за розміщення позначень на етикетках продукції, зокрема вин ігристих торговельної марки "CANTI" виробництва компанії I.C.S. "Bulgari Winery" SR, що реалізуються на території України.

Разом з тим, апеляційний господарський суд погоджується з позицією Комітету про те, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі 910/2071/16 за позовом компанії Фрателлі Мартіні Секондо Луїджі встановлено, що в Україні ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" та компанія I.C.S. "Bulgari Winery" SRL використовують знак для товарів і послуг "CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473 шляхом нанесення на етикетки для алкогольної продукції, зокрема вина ігристого, знака для товарів і послуг "CANTI".

Отже, зазначені обставини являються доведеними і не підлягають доказуванню.

Щодо посилань апелянта на те, що розмір штрафу, накладеного спірним рішенням Комітету на ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД", є занадто великим, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення порушення у вигляді недобросовісної конкуренції тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків виручки (доходу) від реалізації товарів за останній фінансовий рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, Комітетом було встановлено, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" за 2016 рік становить 6 536 000 (шість мільйонів п'ятсот тридцять шість тисяч) гривень.

Отже, максимальний розмір штрафу, який можливо накласти на позивача, становить 326 800 (триста двадцять шість тисяч вісімсот) гривень.

Разом з тим, за спірне порушення Комітетом на ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" накладено штраф у розмірі 19 857 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень.

Тому, апеляційний господарський суд погоджується з доводами АМКУ про те, що на позивача накладено штраф у визначеному законодавством розмірі, (менше п'яти відсотків виручки (доходу) від реалізації товарів за останній фінансовий рік, що передував року, в якому накладається штраф).

Як роз'яснено в п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15, для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Як встановлено ст. 41 Закону та пунктом 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р) (із змінами), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону, у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року у справі № 910/8800/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року у справі № 910/8800/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року у справі № 910/8800/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року у справі № 910/8800/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8800/17 повернути до суду першої інстанції.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка