Рішення № 71332, 08.08.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" серпня 2006 р.

Справа № 5/2666

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Пінчук К.В, доруч. від 03.05.06р.

від відповідача Матвійчук В.О., керівник

Розглянув справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Льон-Агро" (с.Молодіжне, Червоноармійського району, Житомирської обл.)

до Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Колодіївське" (с. Колодіївка, Червоноармійського району, Житомирської обл.)

про стягнення 32800,61 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 32800,61грн., з яких: 17187,00грн. вартості невирощеної льонотрести; 17,18грн. - пені; 15596,43грн. 110% - вартості переданого майна відповідачу в позику.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов частково, подав відзив на позовну заяву (а.с.97-98), в якому виклав свої доводи та обгрунтування щодо безпідставності заявлених вимог позивача в частині стягнення вартості невирощеної льонотрести. А в частині стягнення вартості отриманої продукції не заперечує проти позову.

Суд оглянув у судовому засіданні документи: договір, видаткові накладні, акти приймання - передачі, довіреності, поштові квитанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.04р. між сторонами був укладений договір №4 на здійснення відповідачем повного сільськогосподарського циклу вирощування льонотрести на погодженій сторонами земельній ділянці (а.с.7-13).

За умовами зазначеного договору відповідач зобов'язувався виростити льонотресту та передати її позивачу, а останній зобов'язався прийняти її та оплатити.

Відповідно до п.5.3. договору вирощена та зібрана льонотреста повинна бути передана позивачу не пізніше 15.09.04р.с.10).

На день розгляду справи в суді, відповідач льонотресту згідно умов Договору не поставив позивачеві.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вартість сільськогосподарської продукції, яку останній зобов'язався виростити і поставити та пеню за несвоєчасну передачу продукції. За розрахунками позивача вартість невирощеної льонотрести становить 17187,00грн., а пеня в сумі 17,18 грн.

Оскільки відповідно до умов договору №4 від 22.03.04р., укладеного між сторонами, відповідач зобов'язувався поставити вирощену льонотресту, а не сплатити її вартість, яку просить стягнути позивач, і на позивача були теж покладені обов'язки по вирощуванню льонотрести, зокрема: погодити земельну ділянку, на якій мала вирощуватись льонотреста, скласти комісійний акт попередньої оцінки врожаю, схему розташування земельної ділянки та дозвіл на піднімання льонотрести, то, з метою повного та об'єктивного вирішення спору, суд ухвалами від 16.11.05р., від 05.12.05р., від 05.01.06р., 07.02.06р., від 16.03.06р., від 25.04.06р., від 01.06.06р. та від 19.06.06р. зобов'язував позивача надати зазначені вище документи. Але позивач без поважних причин витребувані судом документи не надав.

Тому суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду в частині стягнення вартості невирощеної льонотрести в сумі 17187,00грн. та пені в розмірі 17,18грн. за непоставку її без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України, оскільки вважає, що вирішити спір без зазначених вище документів неможливо.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15596,43грн., що складають 110% вартості переданих відповідачу мінеральних добрив для використання та здійснення сільськогосподарського циклу вирощення сільськогосподарської продукції за договором.

Разом з тим, суд встановив, що на виконання п.1.5. договору №4 позивач передав відповідачеві в позику мінеральні добрива на загальну суму 7838,98грн., що підтверджується, актом приймання-передачі матеріалів від 08.04.04р.( а.с.14) та довіреністю ЯЗА №455393 ( а.с.70), які відповідач зобов'язувався повернути на протязі двох тижнів після передачі сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 8.1 договору №18 сторони встановили, що у випадку неврожаю та іншої загибелі сільськогосподарської продукції відповідач зобов'язується повернути позивачу 110% вартості майна переданого відповідачу за Договором не пізніше 30.09.04р., що становить 8622,87грн.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8622,87грн. є обгрунтованими та підтвердженими документально матеріалами справи.

Але позивач звернувся з позовом про стягнення 110% вартості переданої продукції в позику відповідачеві ще і по накладній №РН-0000023 від 20.04.04р на суму 6339,60грн. , а з врахуванням 110% - 6973,56грн.(а.с.15).

Дослідивши зазначену накладну, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 110% вартості проданої продукції по зазначеній вище накладній з наступних підстав:

-Як вбачається із зазначеної накладної та довіреності ЯЗГ №455393 від 19 квітня 2004 року (а.с 15,55) позивач продав відповідачеві продукцію, а не передав у позику на виконання договору №4 від 22 березня 2004 року, оскільки в накладній №РН-0000023 від 20.04.04р. зазначається підстава: замовлення - рахунок -фактура №СФ-0000023 від 20.04.04р. та умова продажу: попередня оплата.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений усний договір купівлі-продажу продукції, і з часу отримання продукції по спірній накладній відповідач зобов'язаний заплатити позивачеві її вартість. Факт отримання продукції по накладній №РН-0000023 від 20.04.04р. відповідач не оспорює.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення вартості продукції отриманої відповідачем по спірній накладній в сумі 6339,60грн., а в частині стягнення 633,96грн. відмовляє.

Таким чином, в зазначений термін відповідач не повернув позивачеві отриману в позику продукцію в повному обсязі та не оплатив вартість купленої продукції по накладній №0000023 від 20.04.04р.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 14962,47грн. (8622,87+6339,60) є обгрунтованими та підтвердженими документально матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів, які б підтверджували повернення отриманої продукції не надав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526,655 ЦК України, керуючись ст.ст. 33,34,44, 49, 69, п.5 ст.81, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Колодіївське", 12045, Житомирська область, Червоноармійський район, с.Колодіївка, вул. Шевченка, ідентифікаційний код 03745551 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Льон-Агро", 12035, Житомирська область, Червоноармійський район, с.Молодіжне, вул. Центральна,11, ідентифікаційний код 32532520:

- 14962грн.47коп -боргу;

- 149грн. 62коп. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита;

- 54грн,83грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в позові в частині стягнення 633,96грн.

4. В решті позов залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя

Брагіна Я.В.

Дата підписання мотивованого рішення: 11.08.06р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - поз.

3-відп.