Рішення № 71331596, 27.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Київ №826/8319/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головно-го територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ГТУЮ у м. Києві) про стягнення коштів у сумі 911329,92 грн.,

в с т а н о в и в:

У червні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ГТУЮ у м. Києві 911329,92 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначив, що на виконання постанови Київського апеляційно-го адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №826/11039/16 заробітна плата за період з 15.01.2010 по 08.11.2011 в сумі 38600,31 грн. фактично виплачена йому 29.04.2016, у зв'язку з чим та згідно із Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строку їх виплати" (далі - Закон №2050) і Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМ України від 20.12.1997 №1427 (далі - Положення №1427) він має право на отримання компенсації, суму якої він визначив у розмірі 911329,92 грн., який і просить стягнути з відповідача.

Відповідачем подано заперечення проти позову, в яких він просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що сума грошового забезпечення позивача за період з 15.10.2010 по 08.11.2011 та з 25.02.2012 по 05.06.2015 у загальному розмірі 135851,19 грн., стягнута за рішенням суду, не є об'єктом компенсації в розумінні Закону №2050 і Положення №1427. Крім цього, відповідач зазначив, що з січня по березень 2010р. і з листопада 2011р. по лютий 2012р. були виплати по заробітній платі, тому обрахунку затримки виплати не підлягають.

У додаткових письмових поясненнях представник позивача ОСОБА_2 зазначи-ла про невідповідність заперечень відповідача вимогам Закону №2050 і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), а також постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 №21-518а14, відповідно до яких компенсація проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування доходу.

Під час судового розгляду справи позивач і його представник ОСОБА_2 підтри-мали позов з наведених підстав.

Представник відповідача Барбух В.В. не визнала позов з наведених у письмових запе-реченнях підстав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №826/11039/15 за позовом ОСОБА_1 до ГТУЮ у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва про визнання дій протиправ-ними та стягнення коштів було визнано протиправними дії ГТУЮ у м. Києві в частині не виплати заробітної плати за період з 15.01.2010 по 08.11.2011; стягнуто з ГТУЮ у м. Києві на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 15.01.2010 по 08.11.2011 та середній заро-біток за період затримки розрахунку при звільненні з 25.02.2012 по 05.06 2015 в розмірі 135851,19 грн., сума вказана без утримання податків й інших обов'язкових платежів.

У частині стягнення заробітної плати за період з 15.01.2010 по 08.11.2011 Київським апеляційним адміністративним судом встановлено, що позивач 14.04.2015 звертався до ГТУЮ у м. Києві із заявою про виплату заробітної плати за вказаний період. Також у поста-нові зазначено про те, що середньоденна заробітна плата позивача на час відсторонення складала 83,37 грн. (1834,10 грн. виплачені за листопад 2009р.+1834,10 грн. виплачені за грудень 2009р./44дні). Отже, сума заробітної плати ОСОБА_1 склала 38600,31 грн. (83,37 грн.*463 робочі дні).

29 квітня 2016р. на підставі виконавчого листа Київського апеляційного адміністрати-вного суду від 07.04.2016 по справі №826/11039/15 проведено безспірне списання коштів у сумі 135851,19 грн. з рахунку ГТУЮ у м. Києві на користь ОСОБА_1, що підтверджується наявною у справі копією листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 05.05.2016 №9-08/1081-5221.

Спірні правовідносини виникли у сфері оплати праці і стосуються виплати компенса-ції втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. При цьому, з огляду на зміст позовної заяви, предметом справи є стягнення компенсації у зв'язку з несво-єчасною виплатою саме заробітної плати у розмірі 38600,31 грн. за період з 15.01.2010 по 08.11.2011. Виплата ж відповідачем середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні з 25.02.2012 по 05.06.2015 у розмірі 97250,88 грн. не є предметом справи.

Згідно із ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Законом №2050 встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм влас-ності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у т.ч. з вини власника або уповнова-женого ним органу (особи) (ст. 1).

Статтею 2 цього Закону визначено, що компенсація громадянам втрати частини дохо-дів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період почи-наючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одер-жують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (гро-шове забезпечення).

Згідно із ст. 3 Закону №2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утри-мання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інф-ляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Посилання позивача на Положення №1427 суд не бере до уваги, оскільки воно не поширюється на період роботи, за яких позивачу була виплачена заробітна плата. Так, п. 2 постанови КМ України від 21.02.2001 №159 установлено, що відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМ України від 20.12.1997 №1427, прово-диться компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 01.01.1998 по 31.12.2000, до ліквідації заборгованості із заробітної плати за зазначений період.

До спірних відносин підлягає застосуванню Порядок №159, у п. 2 якого визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Пунктом 4 Порядку №159 встановлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (абз. 1). Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів спо-живчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (абз. 2). Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку (абз. 3).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11.07.2017 №2а-1102/09/2670 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/68167199#), наведене норма-тивне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових дохо-дів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забез-печення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфля-ційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону №2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, озна-чає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

За таких обставин зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні поло-жень ст. ст. 1-3 Закону №2050 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати час-тини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив у постановах від 19.12.2011 у справі №6-58цс11, від 07.11.2012 у справі №6-131цс12 та від 18.11.2014 №21-518а14.

Зважаючи на те, що відповідно до Закону №2050 компенсація проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування доходу (добровільно чи на виконання судового рішення), а також беручи до уваги наведене вище правове обґрунтування, висловлене Верховним Судом України, суд вважає помилковими і відхиляє заперечення відповідача про те, що виплачені позивачу на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 №826/11039/16 кошти в сумі 38600,31 грн. не є об'єктом компенсації.

Як встановлено судом, заробітна плата позивача за період з 15.01.2010 по 08.11.2011 в сумі 38600,31 грн. фактично виплачена йому 29.04.2016, у зв'язку з чим та згідно із ст.ст. 2, 4 Закону №2050 відповідач повинен був у тому ж місяці виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, всупереч яким відповідач таких дій не вчинив. На час вирішення справи судом відповідач не нараховував і не виплачував позивачу компенсацію.

Таким чином, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездія-льності щодо не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з пору-шенням строків виплати заробітної плати.

З метою захисту порушеного права позивача на отримання відповідної компенсації, суд дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення з відповідача.

Разом з цим, суд не погоджується з правильністю наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку компенсації у розмірі 911329,92 грн.

Зі змісту п. 4 Порядку №159 формула розрахунку компенсації наступна:

Скомпенс. = (Дневипл. * Приріст інд. інф.)/100,

де, Скомпенс. - сума компенсації; Дневипл. - дохід, невиплачений за відповідний період після утримання податків і обов'язкових платежів; Приріст інд. інф - приріст індексу інфляції у відсотках за період невиплати, що визначається множенням місячних індексів інфляції за період невиплати доходу. При цьому до розрахунку не беруться: індекс інфляції місяця, за який виплачується дохід, індекс інфляції, в якому виплачується заборгованість.

Щомісячні індекси інфляції затверджуються Держстатом. Натомість у випадку, коли індекс інфляції за період невиплати доходу, розрахований наростаючим підсумком, не пере-вищував 100%, то компенсація не нараховується.

Як вбачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 склала 83,37 грн. Місячний розмір належної позивачу заробітної плати, необхідний для обчислення компенсації, у матеріалах справи відсутній, тому суд, виходячи з кількості робочих днів у 2010, 2011рр., самостійно визначив належні позивачу до виплати суми заробітної плати:

- за січень 2010р. - 11 робочих дні (р.д.) - 917,07 грн.;

- за лютий 2010р. - 20 р.д. - 1667,40 грн.;

- за березень 2010р. - 22 р.д. - 1834,14 грн.;

- за квітень 2010р. - 21 р.д. - 1750,77 грн.;

- за травень 2010р. - 17 р.д. - 1417,29 грн.;

- за червень 2010р. - 21 р.д. - 1750,77 грн.;

- за липень 2010р. - 22 р.д. - 1834,14 грн.;

- за серпень 2010р. - 21 р.д. - 1750,77 грн.;

- за вересень 2010р. - 22 р.д. - 1834,14 грн.;

- за жовтень 2010р. - 21 р.д. - 1750,77 грн.;

- за листопад 2010р. - 22 р.д. - 1834,14 грн.;

- за грудень 2010р. - 23 р.д. - 1917,51 грн.;

- за січень 2011р. - 19 р.д. - 1584,03 грн.;

- за лютий 2011р. - 20 р.д. - 1667,40 грн.;

- за березень 2011р. - 22 р.д. - 1834,14 грн.;

- за квітень 2011р. - 20 р.д. - 1667,40 грн.;

- за травень 2011р. - 19 р.д. - 1584,03 грн.;

- за червень 2011р. - 20 р.д. - 1667,40 грн.;

- за липень 2011р. - 21 р.д. - 1750,77 грн.;

- за серпень 2011р. - 22 р.д. - 1834,14 грн.;

- за вересень 2011р. - 22 р.д. - 1834,14 грн.;

- за жовтень 2011р. - 21 р.д. - 1750,77 грн.;

- за листопад 2011р. - 6 р.д. - 500,22 грн.;

Суд звертає увагу на те, що розрахункова загальна кількість робочих днів за період з 15.01.2010 по 08.11.2011 склала 455, а заробітна плата - 37933,35 грн., що відрізняється від зазначеної у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 (463 р.д. і 38600,39 грн.). З огляду на відсутність розрахунку кількості робочих днів за вказаний період у постанові, який можна було врахувати при визначенні належної позивачу до випла-ти місячної заробітної плати, суд самостійно провів такий розрахунок. При цьому менша кількість робочих днів, на переконання суду, не призведе до заниження компенсації позива-чу, зважаючи на те, що виплата йому заробітної плати 29.04.2016 у сумі 38600,39 грн. прове-дена відповідачем включно з податками/зборами, у зв'язку з чим суд не може провести розра-хунок сум податків/зборів, які підлягають утриманню з даної заробітної плати, та врахувати їх при обчисленні компенсації, що відповідно збільшує базу обчислення компенсації.

З рештою, оскільки вищенаведені розбіжності у розрахунках суду є, у деякій мірі взає-мокомпенсуючими, і не є настільки значними, щоб виключати можливість застосування таких розрахунків, а жодна із сторін, при цьому, не надала суду коректного розрахунку ком-пенсації, який би містив точні і достовірні дані, що могли бути перевірені і взяті судом до уваги, суд вважає такі розбіжності несуттєвими і допустимими у контексті обґрунтованості та справедливості рішення з метою захисту права позивача.

Індекси споживчих цін (індекс інфляції)

(http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000042.html):

2010201120122013201420152016січень 1,0101,0021,0021,0021,0311,009лютий1,0191,0091,0020,9991,0061,5030,996березень1,0091,0141,0031,0001,0221,1081,010квітень0,9971,0131,0001,0001,0331,140 травень0,9941,0080,9971,0011,0381,022 червень 0,9961,0040,9971,0001,0101,004 липень0,9980,9870,9980,9991,0040,990 серпень 1,0120,9960,9970,9931,0080,992 вересень1,0291,0011,0011,0001,0291,023 жовтень1,0051,0001,0001,0041,0240,987 листопад1,0031,0010,9991,0021,0191,020 грудень1,0081,0021,0021,0051,0301,007 Обчисливши суму компенсації, за наведеним у додатку до Порядку №159 прикладом №1, виходячи із розрахованої судом вище місячної заробітної плати позивача, помноженої на приріст індексу інфляції у відсотках за період невиплати (добуток місячних індексів інфляції за період невиплати доходу, не враховуючи індекс інфляції місяця, за який виплачується дохід, та індекс інфляції квітня 2016р., в якому була виплачена заборгованість), суд визначив наступні суми компенсацій (для прикладу: перші три місяці наводяться з розрахунком):

- за січень 2010р. - 1755,27 грн. = (917,07 грн.*191,4%)/100,

де 917,07 грн. - розрахункова місячна заробітна плата позивача за січень 2010р.;

191,4% - величина приросту індексу інфляції за період невиплати, визначена як різниця 291,4%-100%, де 291,4% - індекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу, виз-начений шляхом множення місячних індексів за період з лютого 2010р. по березень 2016р. включно (у відсотках);

- за лютий 2010р. - 3099,69 грн. = (1667,40 грн.*185,9%)/100,

де 1667,40 грн. - розрахункова місячна заробітна плата позивача за лютий 2010р.;

185,9% - величина приросту індексу інфляції за період невиплати, визначена як різниця 285,9%-100%, де 285,9% - індекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу, виз-начений шляхом множення місячних індексів за період з березня 2010р. по березень 2016р. включно (у відсотках);

- за березень 2010р. - 3363,81 грн. = (1834,14 грн.*183,4%)/100,

де 1834,14 грн. - розрахункова місячна заробітна плата позивача за березень 2010р.;

183,4% - величина приросту індексу інфляції за період невиплати, визначена як різниця 283,4%-100%, де 283,4% - індекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу, виз-начений шляхом множення місячних індексів за період з квітня 2010р. по березень 2016р. включно (у відсотках);

- за квітень 2010р. - 3224,91 грн. = (1750,77 грн.*184,2)/100;

- за травень 2010р. - 2636,16 грн. = (1417,29 грн.*186)/100;

- за червень 2010р. - 3275,69 грн. = (1750,77 грн.*187,1)/100;

- за липень 2010р. - 3442,68 грн. = (1834,14 грн.*187,7)/100;

- за серпень 2010р. - 3226,67 грн. = (1750,77 грн.*184,3)/100;

- за вересень 2010р. - 3233,59 грн. = (1834,14 грн.*176,3)/100;

- за жовтень 2010р. - 3062,10 грн. = (1750,77 грн.*174,9)/100;

- за листопад 2010р. - 3193,24 грн. = (1834,14 грн.*174,1)/100;

- за грудень 2010р. - 3296,20 грн. = (1917,51 грн.*171,9)/100;

- за січень 2011р. - 2680,18 грн. = (1584,03 грн.*169,2)/100;

- за лютий 2011р. - 2781,72 грн. = (1667,70 грн.*166,8)/100;

- за березень 2011р. - 2991,48 грн. = (1834,14 грн.*163,1)/100;

- за квітень 2011р. - 2663,32 грн. = (1667,70 грн.*159,7)/100;

- за травень 2011р. - 2498,02 грн. = (1584,03 грн.*157,7)/100;

- за червень 2011р. - 2611,62 грн. = (1667,70 грн.*156,6)/100;

- за липень 2011р. - 2801,23 грн. = (1750,77 грн.*160)/100;

- за серпень 2011р. - 2954,80 грн. = (1834,14 грн.*161,1)/100;

- за вересень 2011р. - 2949,30 грн. = (1834,14 грн.*160,8)/100;

- за жовтень 2011р. - 2815,24 грн. = (1750,77 грн.*160,8)/100;

- за листопад 2011р. - 802,85 грн. = (500,22 грн.*160,5)/100.

Таким чином, загальна сума компенсації, що підлягала виплаті позивачу 29.04.2016 складала 65359,54 грн., яка слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача жодних розрахунків належної позивачу компенсації не навела. Посилання представника відповідача на те, що з січня по бе-резень 2010р. і з листопада 2011р. по лютий 2012р. проводилися певні виплати позивачу, а також надана до суду копія розрахунково-платіжної відомості №3527, не беруться судом до уваги, оскільки представником відповідача не зазначено суду конкретних обставин і підстав нарахування і здійснення цих виплат та їх фактичне одержання позивачем і, крім цього, пояснення представника відповідача суперечать встановленим у постанові Київського апеля-ційного адміністративного суду від 29.03.2016 обставинам, зокрема, як було встановлено апеляційним судом на підставі листа ГУЮ у м. Києві від 13.01.2012 №64/12/12-12, заробітна плата позивачу не нараховувалася за період з 15.01.2010 по 08.11.2011.

Враховуючи встановлені судом обставини і наведені мотиви, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення відповідачем його права на отримання компенсації, оскільки такі доводи в достатній мірі підтвердженні належними і допустимими доказами по справі. Натомість відповідач, на якого КАС України покладає обов'язок дове-дення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не спростував доводів позивача та не підтвердив правомірність не виплати компенсації та відсутність порушення прав позивача.

Разом з тим, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню в сумі, визна-ченій судом вище, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума не знайшла свого підтвер-дження в ході розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1).

2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д; код ЄДРПОУ 34691374) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 65359,54 грн. (шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 54коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження ст. 255 КАС України.. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко