Рішення № 71331594, 19.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/103/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 Справа № 908/1490/17

Господарський суд Запорізької області (вул. Гетьманська,4, м. Запоріжжя, 69001) у складі колегії суддів:

головуючий суддя (суддя доповідач) Азізбекян Т.А.,

судді: Боєва О.С., Проскуряков К.В.,

при секретарі Соловйовій А.С.,

розглянувши господарську справу № 908/1490/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства "АПК - Інвест" (85325, Донецька область, Покровський район, село Рівне, вулиця Шопена, будинок 1А; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вулиця Глінки, 7, код 34626750, електронна адреса суду невідома)

до відповідача-1: Приватного підприємства "Дефенс" (69013, м. Запоріжжя, вулиця Базова, 9-А, код 37056787, електронна адреса суду невідома)

до відповідача-2: Адвокатського об'єднання "Мітра" (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 48, код 39065002, електронна адреса суду невідома)

про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним

За участю представників сторін:

від позивача - Вітько Д.С., довіреність № 82-Д від 30.01.2017;

від відповідача-1 - Комарова А.О., довіреність № 30/11/16/ДОВ-3 від 30.11.2016;

від відповідача -2 - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариство "АПК - Інвест" із позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04 липня 2017р., укладеного між Приватним підприємством "Дефенс", м. Запоріжжя та Адвокатським об'єднанням "Мітра", м. Запоріжжя.

На підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 03.10.2017, справу № 908/1490/17 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Азізбекян Т.А., суддя - Проскуряков К.В., суддя - Боєва О.С.

Ухвалою суду від 03.10.2017 справу № 908/1490/17 прийнято колегією суддів к провадженню, розгляд призначений на 20.11.2017р. об 11-30.

В судовому засіданні 20.11.2017р. продовжений термін вирішення спору - до 19.12.2017, розгляд справи призначений на 13.12.2017р. о 12-30.

В судовому засіданні 13.12.2017р. перевірені повноваження присутніх представників позивача та відповідача -1. Відповідач-2 в судове засідання 13.12.2017р. не прибув. Відводів складу колегії судді не заявлено. Здійснювався звукозапис судового процессу. В судовому засіданні 13.12.2017 позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві № 597 від 18.07.2017р.

Також, представник Приватного акціонерного товариства "АПК -Інвест" звернувся до суду з письмовим клопотанням про виклик керівника ПП "Дефенс" Бастєєва В.І. в судове засідання для дачі пояснень щодо укладення договору про відступлення права вимоги № 13 -04/07/17 від 04 липня 2017р., його підписання (не підписання) як керівником, а також підписання (не підписання) цією посадовою особою інших документів, що мають значення для вирішення справи по суті.

Колегія суддів розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "АПК -Інвест" не знайшла достатніх правових підстав для його задоволення.

Вказане клопотання заявник обґрунтував тим, що в телефонній розмові начебто з директором ПП "Дефенс" (код ЄДРПОУ 37056787) Бастєєвим В.І., посадова особа заперечувала проти факту підписання договору про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04 липня 2017р. та інших документів.

Суд визнав, що обставини на які посилається позивач є припущенням, та не мають відповідного документального підтвердження.

Відповідачем-1 в судовому засіданні 20.11.2017р. були надані оригінали наступних документів: договір про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04 липня 2017р., додаткова угода № 1/2 до договору про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04.07.2017р., акт № 1 приймання - передачі документів за договором про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04.07.2017р., акт № 2 від 12.07.2017р., приймання - передачі документів за договором про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04.07.2017р. Оригінали документів були долучені до матеріалів справи для відповідного дослідження.

Оскільки оригінали договору про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04.07.2017р., додаткової угоди № 1/2, актів приймання - передачі документів №№ 1, 2 від 04.07.2017р. та 12.07.2017р. надані тільки 20.11.2017р., судом було задоволено письмове клопотання сторін про продовження терміну вирішення спору на 15 днів.

З метою додаткового дослідження наданих сторонами документів, суд відклав розгляд справи на 19.12.2017 о 15-00.

Судове засідання 19.12.2017, відповідно до вимог ст. 222 ГПК України, здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

В судовому засіданні 19.12.2017 головуючим суддею оголошено, що з 15.12.2017 господарськими судами здійснено перехід на нову редакцію Господарського процесуального кодексу України, а тому, оскільки розгляд даної справи по суті судом вже було розпочато у попередньому судовому засіданні, суд продовжує розгляд справи по суті за правилами загального позовного провадження відповідно до норм чинного ГПК України.

Суд заслухав присутніх учасників справи.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові та додаткових письмових поясненнях. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Підставою для звернення з позовом до суду зазначено укладення відповідачами у справі, в порушення вимог чинного законодавства та п. 9.2 договору поставки № 606 КЗ від 05.03.2015, укладеного між позивачем та відповідачем-1, договору про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04.07.2017, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 203, 215, 511, 512 ЦК України, умовами договору поставки № 606 КЗ від 05.03.2015.

Представник відповідача-1 проти позову заперечив, з підстав, що викладені у відзиві на позову заяву. Просить у позові відмовити. Вказує на те, що інститут права поступки права вимоги - це механізм виконання рішення суду, який жодним чином не порушує прав боржника. Доказів щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з укладенням оскаржуваного договору не надано. Зауважує, що можливість поступки права вимоги за вступивши в законну силу рішенням суду визначена ЦК України, ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Вважає, що позивач зловживає правом звернення до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 просить у позові відмовити та припинити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмета спору. В підтвердження відзиву посилається на те, що договір відступлення права вимоги укладено після набрання рішення суду законної сили, а отже на стадії виконання, а тому п. 9.2 договору поставки не порушено. Оскаржуваний договір не породжує самостійного зобов'язання, а лише змінює особу стягувача, не впливаючи при цьому на характер, обсяг і порядок виконання рішення. Відзив обґрунтовано посиланням на ст. 25 ГПК України, ст. 512, 516 ЦК України. Зауважує, що позивачем не зазначено та не доведено порушення оскаржуваним договором його законних прав та інтересів.

Представник відповідача-2 в судове засідання 19.12.2017 не з'явився. Відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.

Судом досліджені докази у справі. Зокрема, суд дослідив оригінал договору про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04.07.2017, додаткову угоду №1/2 від 04.07.2017, акт № 1 від 04.07.2017, акт № 2 від 12.07.2017. Копії цих документів були зняті та засвідчені судом для долучення до матеріалів справи.

Після судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. В позові відмовлено повністю.

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2015 між Приватним підприємством "Дефенс" (постачальником) та Приватним акціонерним товариством "АПК - ІНВЕСТ" (покупецем) було укладено договір поставки № 606 КЗ.

Заборгованість покупця перед постачальником за постачання товару за цим договором була предметом нового розгляду господарського спору у справі № 908/284/16.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2017 у справі № 908/284/16, яке вступило у законну силу, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "АПК - ІНВЕСТ" (місцезнаходження: 85325, Донецька область, Красноармійський район, село Рівне, вул. Шопена, 1А; поштова адреса: 83001, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 7, код ЄДРПОУ 34626750) на користь Приватного підприємства "ДЕФЕНС" (69013, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Базова, 9-А, код ЄДРПОУ 37056787) заборгованість за договором поставки № 606 КЗ від 05.03.2015 у розмірі 551 785 (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу сімсот вісімдесят п'ять) грн. 30 коп., судовий збір у розмірі 8 276 (вісім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 77 коп.

На виконання судового рішення в цій частині видано судовий наказ.

Станом на момент розгляду справи № 908/1490/17, рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2017 у справі № 908/284/16 у вказаній частині невиконане.

Посилаючись на порушення п. 9.2 договору поставки, згідно якого зобов'язання за цим договором не можуть бути передані третім особам, при укладенні відповідачами договору про відступлення права вимоги, позивач звернувся до суду про визнання його недійсним згідно ст. 215 ЦК України.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04.07.2017, укладеного між відповідачами у цій справі, підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст. 204 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В даному спору, позивач, як заінтересована особа заперечує дійсність спорюваного договору на підставах, встановлених законом.

Так, 04.07.2017 р. між ПП «ДЕФЕНС» (код ЄДРПОУ 37056787) (далі - Первісний кредитор, Цедент) в особі директора (керівника) Бастєєва Віктора Івановича, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, і Адвокатське об'єднання «МІТРА» (код ЄДРПОУ 39065002) (далі - Новий кредитор, Цесіонарій) в особі керуючого партнера Алуфа Олексія Володимировича, що діє на підставі статуту, з другої сторони, а разом поіменовані Сторони, розуміючи значення цього правочину, маючи необхідний обсяг повноважень, керуючись ст. ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України уклали цей Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір).

Згідно розділу першого цього Договору, предметом даного Договору є відступлення Цедентом на користь Цесіонарія майнових прав (права вимоги) у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

З моменту підписання цього Договору Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає право вимоги до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АПК-ІНВЕСТ» (ПРАТ «АПК-ІНВЕСТ») (код ЄДРПОУ 34626750, місцезнаходження: 85325, Донецька обл., Покровський (Красноармійський) район, село Рівне, ВУЛИЦЯ ШОПЕНА, будинок 1 А; поштова адреса: 83001, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 7) (далі - Боржник) на загальну суму у розмірі 560 062,07 грн.

1.2. Первісний кредитор передає у власність, а Новий кредитор приймає у власність право вимоги боргу першого та стає кредитором за наступним документом:

Рішенням Господарського Суду Запорізької області від 16.06.2017 року по справі № 908/284/16, на суму 560 062,07 грн., що складається з заборгованості у розмірі 551 785,30 грн. та суми судового збору у розмірі 8 276,77 грн.

Рішення Господарського Суду Запорізької області від 16.06.2017 року по справі № 908/284/16 набуло чинності 04.07.2017 року. (Рішення Суду не виконано в повному обсязі).

1.3. За цим Договором Новий кредитор одержує (набуває) право, замість Первісного кредитора, вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань, визначеного наступним документом: Рішенням Господарського Суду Запорізької області від 16.06.2017 року по справі №908/284/16.

1.4. Первісний кредитор доводить до відома Нового кредитора та гарантує що, права вимоги за цим Договором виникли на законних підставах.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання даного Договору.

Сторони підписують акт приймання-передачі документів, на підставі яких виникли права у Первісного кредитора.

Сторони дійшли згоди, що Наказ Господарського суду Запорізької області про примусове стягнення суми 560 062,07 грн., що складається з заборгованості у розмірі 551 785,30 грн. та суми судового збору у розмірі 8 276,77 грн. у справі № 908/284/16, стягувачем за яким є ПП «ДЕФЕНС», а боржник - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АПК-ІНВЕСТ», передається Первісним кредитором до Нового кредитора у строк, що не перевищує 2-х календарних днів, з моменту отримання його Первісним кредитором.

Сторони домовились про спільне звернення до Господарського суду Запорізької області з заявою про заміну сторони її правонаступником на підставі дійсного Договору поступки права вимоги за Рішенням Господарського Суду Запорізької області від 16.06.2017 року у справі №908/284/16.

Згідно п. 4.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір підписаний з боку обох Сторін та скріплений печатками Сторін.

До Договору сторонами укладено додаткову угоду № 1/2 від 04.07.2017 р. із графіком розстрочення платежів. Актом № 1 від 04.07.2017 р. новому кредиторові передано оригінал судового рішення у справі № 908/284/16, а актом № 2 від 12.07.2017 р. - оригінал наказу у цій справі.

Як зазначає позивач повідомлення про відступлення права вимоги згідно вказаного договору на його адресу не надходило і про укладення цього договору він дізнався із судового засідання з розгляду заяви про визнання наказу суду у справі № 908/284/16 таким, що не підлягає виконанню.

Отже, відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Проте предметом оспорюваного договору є уступка права вимоги за рішенням Господарського Суду Запорізької області від 16.06.2017 року по справі № 908/284/16, за яким з ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» на користь ПП «ДЕФЕНС» стягнуто не лише суму заборгованості за договором поставки, а й судові витрати по справі.

При цьому умовами спірного договору цесіонарію надано право вимагати від боржника належного виконання саме рішення суду.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у встановленому законом порядку.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у встановленому порядку.

Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже при укладенні оспорюваного договору відповідачі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Суд враховує, що аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (постанова ВСУ від 19.08.2014 у справі №923/945/13).

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Суд вважає, що позивачем доведено належними доказами порушення відповідачами його законних прав та інтересів та наявність правових підстав для задоволення позову і визнання недійсним оспорюваного договору, з вищевикладених підстав.

Інші доводи позивача, викладені у письмових поясненнях щодо недійсності оспорюваного договору, належним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Доводи відповідачів, викладені у відзивах спростовуються вищевикладеними обставинами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 512 Цивільного кодексу України, ст.ст. 46, 74, 80, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 13-04/07/17 від 04 липня 2017р., укладеного між Приватним підприємством "Дефенс" (69013, м. Запоріжжя, вулиця Базова, 9-А, код 37056787) та Адвокатським об'єднанням "Мітра" (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 48, код 39065002).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Дефенс" (69013, м. Запоріжжя, вулиця Базова, 9-А, код 37056787) на користь Приватного акціонерного товариства "АПК - Інвест" (85325, Донецька область, Покровський район, село Рівне, вулиця Шопена, будинок 1А; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вулиця Глінки, 7, код 34626750) суму судового збору у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Адвокатського об'єднання "Мітра" (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 48, код 39065002) на користь Приватного акціонерного товариства "АПК - Інвест" (85325, Донецька область, Покровський район, село Рівне, вулиця Шопена, будинок 1А; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вулиця Глінки, 7, код 34626750) суму судового збору у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги. Відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.А. Азізбекян

Судді О.С. Боєва

К.В. Проскуряков

Повне судове рішення складено та підписано 28 грудня 2017 р.