Ухвала суду № 71331077, 27.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 грудня 2017 року м. Київ № 826/17235/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Столичний»

до

Державної фіскальної служби України,

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Столичний» (далі також – позивач, ТОВ «Ливарний завод «Столичний») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також – відповідач, ДФС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України № 22207/40107642 від 30.10.2017 року про відмову реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов’язати ДФС України дії по реєстрацій (зареєструвати) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нормою ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній станом з 15.12.2017 року) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, нормами ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 160, ч.ч. 1, 3 і 4 ст. 161 встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Дослідивши текст поданої позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що даний позов не відповідає вимогам ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши текст позову та додані до нього документи суд встановив, що позивачем у тексті свого позову не вказані відомості про офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти ТОВ «Ливарний завод «Столичний». Також в тексті свого позову позивач не вказав перелік конкретних доказів - документів (із зазначенням найменувань, дат і реєстраційних номерів таких документів), які, на його думку, спростовують правомірність оскаржуваного рішення ДФС та мали бути враховані контролюючим органом при прийнятті такого рішення.

На думку суду, позивач не сформулював чітко зміст позовних вимог пункту третього прохальної частини позову, а саме: не вказав реквізити конкретної податкової накладної, яку позивач просить зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

У свою чергу в п.п. 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наступні способи судового захисту: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, суд вважає, що позивачу слід конкретизувати зміст позовних вимог пункту третьої прохальної частини позову, шляхом зазначення реквізитів податкової накладної (номеру та дату), відносно якої заявлено позовну вимогу про зобов?язання контролюючого органу вчинити реєстраційні дії в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також позивачем ні в тексті позову, ні окремо від позову не подано до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд встановив, що позивачем до матеріалів позову не доданий документ про сплату судового збору за звернення із цим позовом до суду у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі за текстом – Закон № 3674-VI).

Нормою ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VІ (далі за текстом в редакції чинній станом на день подання позивачем позову до суду) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, абз. 2 ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Нормами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII визначено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, однак фактично позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 1 600,00 грн. (згідно платіжного доручення № 1583 від 20.12.2017 року). Таким чином, сума недоплати судового збору за звернення ТОВ «Ливарний завод «Столичний» із цим адміністративним позовом до суду складає 1 600 грн. (тобто, 3 200 грн. – 1 600,00 грн.).

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно доплатити судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва вказаної позовної заяви у розмірі 1 600 грн.

Окрім того, позовна заява, на думку суду, є такою, що подана без додержання вимог, встановлених ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов?язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч. 2 ст. 94 цього Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п. 5.26 цього Національного стандарту України).

Суд виявив, що до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в останній чинній редакції), позовна заява ТОВ «Ливарний завод «Столичний» підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків в межах десяти днів з дня отримання цієї ухвали суду.

Для усунення виявлених судом недоліків позов, позивачу необхідно надати суду:

- два примірника позовної заяви приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригінал документу про сплату позивачем судового збору у сумі 1 600 грн. за звернення ТОВ «Ливарний завод «Столичний» із адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва;

- завірені належним чином копії усіх доданих до позову документів в одному примірнику.

Керуючись ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 169, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Столичний» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Столичний» строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання ним цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню окремо від рішення суду в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.В. Дегтярьова