Рішення № 71331037, 12.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/147/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017 Справа № 908/1942/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Діасервіс (69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 9, код ЄДРПОУ 33175661)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Профтаксі 1 (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 4, код ЄДРПОУ 32692224)

про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 26 867, 84 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.09.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.09.2017р. № 27

СУТЬ СПОРУ:

27.09.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Діасервіс з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Профтаксі 1 про стягнення з відповідача 26 867,84 грн. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою від 27.09.2017р. порушено провадження у справі № 908/1942/17, присвоєно справі номер провадження 24/147/17, розгляд справи призначено на 17.10.2017р.

Ухвалою суду від 17.10.2017р. розгляд справи відкладався на 07.10.2017р., у звязку з неявкою в судове засідання відповідача.

В судовому засіданні 07.11.2017р. оголошено перерву до 27.11.2017р.

Ухвалою від 27.11.2017р. строк вирішення спору продовжено на пятнадцять днів до 12.12.2017р. включно. Розгляд справи відкладено на 12.12.2017р.

В судовому засіданні 12.12.2017р. перевірені повноваження присутніх представників сторін.

У відповідності до положень статті 22 ГПК України представникам сторін розяснені права та обовязки.

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 12.12.2017р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові та пояснив, що 27.06.2015р. за участю працівника відповідача ОСОБА_3. трапилась ДТП, внаслідок чого останній скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_4, який є власністю позивача. Під час ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ДІАСЕРВІС» та виконував свої трудові обовязки. Внаслідок ДТП автомобіль, що належить позивачу отримав значні механічні пошкодження. Вину ОСОБА_3 у скоєні ДТП встановлено постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2015р. (справа № 334/5397/15-п). За висновками експертного авто-товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, який належить позивачу на дату проведення дослідження складає 48 279,48 грн., а вартість матеріального збитку - 32 383,16 грн. Фактично за проведення відновлюваного ремонту позивачем сплачено 59 251 грн. Відновлювальний ремонт здійснювався методами відновлення та заміни складових частин. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Оранта - Січ». Позивач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» із заявою про виплату страхового відшкодування у звязку з ДТП разом із документами, необхідними для відшкодування заподіяної шкоди за страховим випадком. Страховою компанією 23.11.2015р. було відшкодовано 32 383,16 грн. матеріального збитку. Розмір невідшкодованого матеріально збитку спричиненого внаслідок ДТП становить 26 867,84 грн. На адресу відповідача було направлено претензію з пропозицією сплатити невідшкодований матеріальний збиток у добровільному порядку. Листом (вих. № 4 від 14.01.2016р.) відповідач відмовився добровільно відшкодувати заподіяну їхнім працівником шкоду. Враховуючи викладене позивач просить суд, на підставі ст. 11, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 988, ч. 1 ст. 1172, ст.ст. 1187, 1194 ЦК України, ст. 174 ГК України, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позов задовольнити.

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, свою позицію виклав у письмовому відзиві та вказує на те, що позивач дійсно здійснив відновлювальні роботи, але не всі ці роботи є наслідком ДТП. Вважає, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, просить суд у задоволені позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2015р. о 10:40 год. за участю працівника відповідача ТОВ «Профтаксі 1» ОСОБА_3 у м. Запоріжжя трапилась дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «Мersedes» д/н НОМЕР_1 (АР 2516 АА на жовтому фоні), на перехресті вул. Кремлівська - вул. Таганська в м. Запоріжжя, при виїзді з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України.

Транспортний засіб ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, є власністю товариства з обмеженою відповідальністю «Діасервіс», про що свідчить свідоцтво про реєстрацію права власності транспортного засобу СХХ934870.

Під час ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Діасервіс» (наказ № 71-пр від 02.02.2009р.) та виконував свої трудові обовязки (подорожній лист службового легкового автомобіля від 27.06.2015р.).

Внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_4, що належить ТОВ «Діасервіс» отримав механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2015 року по справі № 334/5397/15-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу.

30.07.2015р. ТОВ «Науково-дослідне підприємство «Експерт», на підставі заяви ТОВ «Діасервіс», складено висновок № 004 експертного автотоварознавчого дослідження ВАЗ 21103, р/н НОМЕР_5, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 21103, д/н НОМЕР_5, який належить ТОВ «Діасервіс», внаслідок ДТП на дату проведення дослідження складає 48 279,48 грн., вартість матеріального збитку - 32 383,16 грн.

У звязку з тим, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, що належить відповідачу, була застрахована ПрАТ «Оранта-Січ» позивач звернувся до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування у звязку із дорожньо-транспортною пригодою.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Страховою компанією 23.11.2015р.. відшкодовано 32 383,16 грн. матеріального збитку.

Позивач вказує на те, що фактично за проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю НОМЕР_4, ТОВ «Діасервіс» сплачено 59 251 грн., що підтверджує Актами № 98 від 17.08.2015р. та № 99 від 17.08.2015р. та платіжними дорученнями № 1547 від 26.08.2015р. та № 791 від 27.08.2015р. Розмір невідшкодованого матеріально збитку спричиненого внаслідок ДТП становить 26 867,84 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (вих. № 188 від 24.12.2015р.) з пропозицією сплатити невідшкодований матеріальний збиток у розмірі 26 867,84 грн. у добровільному порядку. Листом вих. № 4 від 14.01.2016р. відповідач відмовився добровільно відшкодувати заподіяну їхнім працівником шкоду.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «Діасервіс» про стягнути з ТОВ «Профтаксі» 26 867,84 матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на приписи ст. 11, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 988, ч. 1 ст. 1172, ст.ст. 1187, 1194 ЦК України, ст. 174 ГК України, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зясувавши обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного звязку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного звязку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас, згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом на підставі ретельної оцінки наявних у справі висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження, актів виконаних робіт на ремонтні роботи та інших доказів в їх сукупності встановлено, що позивачем проведено додаткові роботи по ремонту транспортного засобу ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3, відповідно до Акту № 98 від 17.08.2015р. та № 99 від 17.08.2015р., які не враховані експертом при визначені вартості матеріального збитку. Позивачем не доведено, що всі відновлювальні роботи ТЗ є наслідком ДТП.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, яка застосовується на загальних підставах зі застосуванням принципу вини сторін.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно зясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача.

При цьому на позивача покладено обовязок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного звязку між порушенням зобовязання та шкодою.

Вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 43 цього кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не спростовано недоведеність завдання йому шкоди в спірній сумі внаслідок скоєння ДТП з вини відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність всіх обовязкових елементів для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди у розмірі 26 867,84 грн. (протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного звязку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача).

З огляду на вищенаведене, суд констатує відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати до стягнення не присуджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд у складі колегії суддів

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 26.12.2017р.

Суддя Т.А. Азізбекян