Рішення № 71330924, 26.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2017 року № 826/5802/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича фірма «Омега-Агро»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0655140301 від 25.04.2017 року, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича фірма «Омега-Агро» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте №0655140301 від 25.04.2017 року про стягнення 95004,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.04.2017 року № 121/1-26-15-14-03-01-39019527 про порушення вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік є безпідставними, оскільки Контролюючим орган не врахував факт, що Позивачем сплачено до бюджету 26.08.2016 року штрафні санкції у розмірі 365400 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0696140301 від 18.07.2016 року щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

У письмових запереченнях Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з тих мотивів, що під час проведення документальної позапланової невиїзної в квітні 2017 року працівниками контролюючого органу було встановлено факт несвоєчасної подачі звіту про контрольовані за 2015 рік, звіт про КО подано до органів ДФС 20.03.2017 року №9276973189 в той час, як останнім днем подачі звіту вважалось 04.05.2016 року, чим порушено вимоги 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України та тягне за собою відповідальність передбачену п. 120.4 ст. 120 Кодексу.

В судовому засіданні 11.09.2017 р. Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на вересень 2017 р.).

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Науково-виробнича фірма «Омега-Агро» (код ЄДРПОУ 39019527) з питання несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

За результатами перевірки Контролюючим органам складено Акт перевірки від 11.04.2017 року № 121/1-26-15-14-03-01-39019527 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки Контролюючим органом зроблено висновки, що Позивачем в порушення вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України не своєчасно подано звіт про контрольовані операції за 2015 рік.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом 25.04.2017 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0655140301 (форма «ПС»), яким позивачу визначено суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 95 004,00 грн.

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства та звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755- VI (далі ПК України).

Відповідно до п.п.39.4.1., 39.4.2. п.39.4 ст.39 ПК України (в редакції чинній на момент неподання звітності у 2016 році) для цілей податкового контролю за трансферним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 120.3 ст.120 ПК України (в редакції що діяла на момент неподання звітності) визначено, що неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог п.39.4 ст.39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції - тобто накладення такого єдиного штрафу передбачалось як за неподання так і за несвоєчасне подання означеного звіту та не передбачалось застосування додаткових штрафних санкцій, які з'явились у Кодексі з 01.01.2017 року.

Законом України № 1797-VIІІ від 21.12.2016 року внесено зміни до Податкового кодексу України, в тому числі в новій редакції викладено п.39.4.2 ст.39 та п.120.3 ст.120 ПК України.

Так, відповідно до п.39.4.2 ст.39 ПК України в редакції Закону № 1797-VIІІ від 21.12.2016 року, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

В подальшому із 01.01.2017 року норми п.120.3 ст.120 ПУ України почали діяти в новій редакції, а саме, визначено правопорушення, яке полягає в неподанні платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2016 року №2642 в період з 23.05.2016 року по 10.06.2016 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Науково-виробнича фірма «Омега-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 12.12.2013 року по 31.12.2015 рік, валютного та іншого законодавства за період з 12.12.2013 року по 31.12.2015 року. За результатами перевірки складено акт №161/26-15-14-01-03/39019527 від 17.06.2016 року та встановлено порушення пп.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016 року №0696140301 застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 365400 грн.

В матеріалах справи міститься виписки по особовому рахунку №26001014018601 ТОВ «НВФ «Омега - Агро» у ПАТ «Альва-Банк», з якої вбачається, що 19.07.2016 року та 26.08.2016 року Позивачем було здійснено сплату зобов'язань за актом перевірки №161/26-15-14-01-03/39019527 від 17.06.2016 року.

Суд звертає увагу, що відповідальність платників податків у вигляді штрафних санкцій за неподання/несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), встановлена для таких платників з 01.01.2017 року.

Таким чином, на момент неподання звітності за період 2015 року та сплати штрафних санкцій за це правопорушення 19.07.2016 року та 26.08.2016 року не було передбачено штрафної санкції за неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Із Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто по події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт , під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ст 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що податковим повідомленням-рішенням №0655140301 від 25.04.2017 року Позивача вдруге притягнуто до відповідальності за порушення пп.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, яке полягає у порушенні строків подачі звіту про контрольовані операції за 2015 рік, Суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомленням-рішенням є незаконним та підлягає скасуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича фірма «Омега-Агро» (адреса: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 32/34, кв. 2; код ЄДРПОУ 39019527) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0655140301 від 25.04.2017 року.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича фірма «Омега-Агро» (адреса: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 32/34, кв. 2; код ЄДРПОУ 39019527) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук