Рішення № 71330866, 26.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2017 року № 826/5438/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомДержавного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008421207 від 07.11.2016 року,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №00084212017 від 07.11.2016 р. про встановлення порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 106 538,77 грн. щодо сплати штрафу у розмірі 10 % від суми платежів по Деклараціям; визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №00084212017 від 07.11.2016 р. про встановлення порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15875,18 грн. щодо сплати штрафу у розмірі 20 % від суми платежів по Деклараціям.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що висновки Контролюючого органу з приводу несвоєчасної сплати узгодженого зобов'язання, з податку на додану вартість в період з 30.06.2016 року по 30.08.2016 рік є хибними, та необґрунтованими.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Заперечень на позовну заяву Відповідачем суду не надав.

В судовому засіданні 04.09.2017 р. Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві камеральної перевірку державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (код ЄДРПОУ 21586524) з питань своєчасності сплати податку на додану вартість Підприємством.

За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 07.11.2016 року №696/2655-12-07 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено наступні порушення: абз. 1 п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність сплати сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2014 року та квітень 2016 року, відповідальність за що передбачена п. 126.1 статті 126 ПК України.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість №0008421207 від 07.11.2016 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1065387,70 грн. та №0008421207 від 07.11.2016 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 15875,18 грн.

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства та звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Гака сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст. 203 ПК України).

Так, відповідно до п. 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем подано:

- податкову декларацію №9081856257 від 20.05.2016 р., строк сплати за даною декларацією настав 30.05.2016 р. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено з 05.05.2016 р. - 100000,00 грн., 13.05.2016 р. - 300000,00 грн., 20.05.2016 р. - 60000,00 грн., 24.05.2016 р. - 107476,00 грн.;

- податкову декларацію № 9101678469 від 17.06.2016 р., строк сплати за даною декларацією настав 30.06.2016 р. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 30.06.2016 р. - 200000,00 грн., 09.06.2016 р. - 300000,00 грн., 17.06.2016 р. - 200000,00 грн. 22.06.2016 - 408769,00 грн;

- податкову декларацію 9125647796 від 20.07.2016 р., строк сплати за даною декларацією настав 30.07.2016 р. Підприємством було сплачено 24.06.2016 р. - 310000,00 грн., 29.07.2016 - 73173,00 грн.;

- податкову декларацію №9150582574 від 19.08.2016 р., строк сплати за даною декларацією настав 30.08.2016 р. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 23.08.2016 р. - 54372,00 грн.;

- податкову декларацію №9173297278 від 20.09.2016 р., строк сплати за даною декларацією настав 30.09.2016 р. В межах вказаного строку, Підприємством було сплачено 26.08.2016 р. - 317000,00 грн., 15.09.2016 р. - 250000,00 грн., 23.09.2016 р. - 70000,00 грн., 50000,00 грн., 28.09.2016 р. - 266473,00 грн.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Довідка №410-08/17 від 30.08.2017 року та платіжні доручення, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість.

Наведене свідчить про повноту та своєчасність сплати Позивачем сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, визначені ПК України.

Таким чином, висновки Акту перевірки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, є необґрунтованими, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, Суд звертає увагу, що Контролюючим органом прийнято два податкових повідомлення-рішення з ідентичними номерами та від однієї дати, проте на різні суми, що в свою чергу свідчить про порушення складання податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (адреса:01021, м. Київ, вул. Грушевського,5) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесені Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0008421207 від 07.11.2016 р. про встановлення порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 106538,77 грн. щодо сплати штрафу у розмірі 10% від сум платежів по Деклараціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесені Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0008421207 від 07.11.2016 р. про встановлення порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15875,18 грн. щодо сплати штрафу у розмірі 20% від сум платежів по Деклараціями.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» судові витрати у розмірі 1836,22 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень 22 копійки).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук