Постанова № 71330622, 03.01.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23330/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 січня 2017 року Хмельницький міськрайонний суд в складі: судді Демінської А.А., розглянувши в м. Хмельницький в приміщенні суду в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання протиправним рішення, зобов’язання провести перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді та виплати різниці, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому № 3200 від 23.09.2016 року в частині призначення йому основного щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді, що становить 21947 грн. 20 коп.; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного йому основного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання працюючого судді; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що при призначенні щомісячного довічного грошового утримання позивачу відповідач до стажу його роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зарахував лише час роботи на посаді судді – 23 повних роки, а основний розмір утримання обчислив лише з посадового окладу та надбавки за вислугу років, що позивач вважає незаконним.

Відповідачу були вручені копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, після чого відповідачем суду надані письмові заперечення проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що до набрання чинності Законом № 2453 в редакції від 7 липня 2010 року діяв Закон України "Про статус суддів" від 15.12.92 року № 2862-ХІІ, частиною 4 статті 43 якого було передбачено, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР; час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності в усіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. При цьому Перехідні положення Закону № 2453 в редакції Закону № 192 від 12.02.2015 р. не містять застереження щодо збереження за суддями, які призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом, визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом, оскільки пункт 11 у вищевказаній редакції в новій редакції Перехідних положень відсутній. Зарахування іншої діяльності до стажу роботи на посаді судді ні Законом України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 року, ні Законом України "Про судоустрій та статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року не передбачено. Оскільки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання приймається лише стаж роботи на посаді судді, який у позивача становить 20 років, правових підстав для зарахування навчання у навчальному закладі, період проходження військової служби та роботу у органах прокуратури, немає. Із зазначених підстав просить в задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити.

За результатами ознайомлення із запереченнями відповідача проти позову суд вважає, що підстави для розгляду справи за загальними правилами адміністративного судочинства відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що 21.09.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання як суддя у відставці з 17.09.2016 року.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, викладеним в протоколі № 3200 від 23.09.2016 року, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 22229,70 грн., з яких 21947,20 грн. - це 86% від грошової винагороди, 282,50 грн. - підвищення військовослужбовцю, який виконував інтернаціональний обов'язок.

При цьому до стажу роботи позивача, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем зараховано час роботи на посаді судді тривалістю 23 роки 8 місяців 13 днів, а основний розмір утримання обчислено лише з посадового окладу та надбавки за вислугу років.

Разом з тим, позивач:

■з 31.10.1979 року по 26.04.1980 року проходив строкову службу у збройних силах,

■з 26.04.1980 року по 21.11.1981 року проходив строкову військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан,

■з 1.09.1986 року по 30.06.1990 року навчався в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського,

■з 5.01.1993 року по 11.02.2003 року працював народним суддею Кам’янець-Подільського міського народного суду,

■з 12.02.2003 року по 16.09.2016 року працював суддею Апеляційного суду Хмельницької області.

Апеляційним судом Хмельницької області стаж роботи позивача обрахований станом на 16.09.2016 року тривалістю 30 років 11 місяців 05 днів.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом № 3200 від 23.09.2016 року, листом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 14.11.2016 року за вих. № 865/В-12, довідкою про розмір грошової винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданою Апеляційним судом Хмельницької області 16.09.2016 року за вих. № 06-176/16, розрахунком стажу роботи судді Апеляційного суду Хмельницької області Ващенка С.Є., виконаним Апеляційним судом Хмельницької області станом на 16.09.2016 року, копії котрих наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 21.11.2016 року за вих. № 06-216/16, у 2016 році позивачу було нараховано та виплачено допомогу на оздоровлення при наданні відпустки розмірі посадового окладу в сумі 15950,00 грн., з якої нараховано та сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 2871,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року в редакції станом на 6.04.1994 року (оскільки необхідно визначити можливість зарахування позивачеві стажу, що утворився станом на 30.06.1990 року та оскільки саме в цій редакції до вказаної статті було включено перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання), до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Також в п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (з доповненнями згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 545) було передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.08.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Хмельницької області про визнання незаконною відмови у призначенні довічного грошового утримання та зобов’язання призначення та виплати такого утримання, яка набрала законної сили 7.04.2009 року і копія котрої наявна у справі, встановлено, що станом на 26.11.2005 року позивач мав необхідний для призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання стаж роботи понад 20 років.

Як вбачається з витягу з наказу голови Апеляційного суду Хмельницької області № 02/05-03 від 5.01.2010 року, з 27.11.2010 року Апеляційним судом Хмельницької області щомісячне грошове утримання судді позивачу було встановлено у розмірі 90% заробітної плати працюючого судді.

В абз. другому п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, відповідач мав би визначити розмір щомісячного грошового утримання позивачеві, виходячи не з 86%, а з 90% його грошового утримання як судді.

Крім того, виплачена позивачу у 2016 році допомога на оздоровлення, оскільки вона увійшла до системи оплати праці позивача, мала бути врахована при обчисленні розміру його пенсії, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою ним в постанові від 4.03.2014 року по справі № 21-3а14.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем, в сумі 551,20 грн. і їх слід стягнути на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 5, 7 – 15, 69 – 71, 86, 158 – 163, 183-2 КАС України, Законом України «Про статус суддів», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», п. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, викладене в протоколі № 3200 від 23.09.2016 року, в частині призначення ОСОБА_1 основного щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді, що становить 21947 грн. 20 коп.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 основного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання судді, та виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: