Рішення № 71330568, 22.12.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/648/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 – головуючого у судовому засіданні,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 юстиції України про визнання протиправною дію та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 юстиції України про визнання протиправною дію та зобов’язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною дію ОСОБА_7 юстиції України щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомостей про вчинення ОСОБА_6 корупційного правопорушення;

- зобов'язати ОСОБА_7 юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомості про особу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення – як такі, що не відповідають дійсності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправне включення його до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення, оскільки до кримінальної, адміністративної та/або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень не притягався. Постанов (рішень, ухвал, вироків) суду з цього приводу немає.

Позивач вказував, що постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Позивач зазначав, що оскільки він вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, то відомості про нього не можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував. Вказував, що відомості про ОСОБА_6 правомірно включено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення, оскільки включення відбулось на підставі рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом із цим, вказував, що правові підстави для вилучення з указаного реєстру відомостей про ОСОБА_6 у ОСОБА_7 юстиції України відсутні.

Крім цього, зазначав, що до початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що ведеться Національними агентством з питань запобігання корупції, ОСОБА_7 юстиції України продовжує здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, який створено та запроваджено з 01 лютого 2012 року на виконання Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", в обсязі та в порядку, визначених Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Також відповідач вказував, що оскаржуваними діями ОСОБА_7 юстиції України права позивача не порушено. ОСОБА_7 юстиції України в даних спірних правовідносинах фактично вчинило лише технічну реєстраційну дію, яка полягала у внесенні до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення, відомостей про ОСОБА_6, який визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, наголошував, що відповідальними за достовірність відомостей, що вносяться до указаного реєстру, є особи, які надали інформацію.

Вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, відповідач просив у їх задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн в дохід держави.

Вказане рішення суду набрало законної сили в день його винесення.

Листом №550/11.2-42-17 від 02 березня 2017 року ОСОБА_7 юстиції України повідомило ОСОБА_6, що згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженим наказом ОСОБА_7 юстиції України від 11 січня 2012 року №39/5, зареєстрованим в Мін'юсті 11 січня 2012 року за №28/20341 та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №171 відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Разом із цим, зазначено, що його права як суб'єкта персональних даних визначені статтею 8 Закону України "Про захист персональних даних".

03 квітня 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_7 юстиції України із заявою, в якій просив виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості про нього, як особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення — як такі, що не відповідають дійсності.

В обґрунтування даного прохання вказував, що постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за не повідомлення у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів.

Оскільки до кримінальної, адміністративної та/або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень не притягався, то вважає, що відомості про вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією не можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

03 травня 2017 року ОСОБА_7 юстиції України надано ОСОБА_6 відповідь на вказану вище заяву, в якій вказано, що оскільки підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення (пункт 2.8 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом ОСОБА_7 юстиції України від 11 січня 2012 року №39/5), правові підстави для вилучення з Реєстру відомостей щодо ОСОБА_6 у ОСОБА_7 юстиції відсутні.

10 серпня 2017 року позивач вдруге звернувся до ОСОБА_7 юстиції України із заявою, в якій просив виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості про нього, як особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення — як такі, що не відповідають дійсності.

Листом №32353/24920-0-33-17/11 від 21 серпня 2017 року ОСОБА_7 юстиції України повідомило позивача, що ним розглядалось йог звернення від 03 квітня 2017 року з аналогічних питань, відповідь на яке надано листом від 03 травня 2017 року за №16677/С-10213/11.

За таких обставин ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, колегія суддів вважає за необхідне зазначає наступне.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень указаного визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки провадження у даній справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то вказана справа розглядалась за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Так, згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07 квітня 2011 року Верховною радою України прийнято Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" №3206-VI, який визначав основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави (01 вересня 2016 року даний закон втратив чинність).

Указом Президента України від 05 жовтня 2011 року "Про першочергові заходи з реалізації Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" №499/2014 з метою забезпечення безумовного виконання Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", відповідно до частини другої статті 102 та пунктів 1, 17 частини першої статті 106 Конституції України на ОСОБА_7 юстиції України покладено функції спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики.

Відповідно до частини третьої вказаного указу ОСОБА_7 юстиції України зобов'язано: 1) вжити заходів щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; 2) внести у двотижневий строк доопрацьований з урахуванням пропозицій членів Національного антикорупційного комітету проект Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції, який має грунтуватися на системному аналізі причин поширення корупції в державі та умов, що сприяють корупційним проявам, містити оцінку ефективності впроваджуваних механізмів протидії корупції, комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів із цих питань; 3) внести до 1 грудня 2011 року в установленому порядку проект закону про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.

Згідно частин першої, другої та четвертої статті 21 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться ОСОБА_7 юстиції України.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються ОСОБА_7 юстиції України.

Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до ОСОБА_7 юстиції України електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

ОСОБА_7 юстиції України забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення: 1) прізвище, ім'я, по батькові; 2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення; 3) склад корупційного правопорушення; 4) вид покарання (стягнення); 5) спосіб вчинення дисциплінарного проступку; 6) вид дисциплінарного стягнення.

Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 №1272 "Про державне підприємство "Інформаційний центр" ОСОБА_7 юстиції", 11 січня 2012 року ОСОБА_7 юстиції України видано наказ "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення" №39/5, зареєстрований у ОСОБА_7 юстиції України 11 січня 2012 року за №28/20341.

Дане положення визначає порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.

Пунктом 1.2 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення визначено, що реєстр - це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.6 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення держатель Реєстру - ОСОБА_7 юстиції України. Адміністратор Реєстру - державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Згідно пункту 1.8 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: - Держатель через Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя, який вносить або вилучає відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення; -Головне територіальне управління юстиції ОСОБА_7 юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які вносять або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення.

Розділом ІІ вказаного Положення визначено формування та ведення Реєстру.

Згідно даного розділу внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність.

Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.

Електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного правопорушення, яке набрало законної сили, надсилається Реєстратору у порядку, визначеному спільним наказом Державної судової адміністрації та ОСОБА_7 юстиції.

26 січня 2012 року Державною судовою адміністрацією України та ОСОБА_7 юстиції України прийнято наказ "Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення" №12/152/5, який визначає процедуру надсилання електронних копій судових рішень, які набрали законної сили, з відомостями, які не можуть бути відкриті для загального доступу у справах про: адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією (глава 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення); злочини, передбачені приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України; притягнення осіб до цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Пунктом 2 Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення визначено, що електронні копії судових рішень надсилаються до ОСОБА_7 юстиції шляхом їх передачі з Єдиного державного реєстру судових рішень у вигляді електронних файлів у форматі RTF та/або HTML, зашифрованих за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису.

Відповідно до пункту 3 Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення передача електронних файлів здійснюється з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку та електронного цифрового підпису після запровадження Адміністратором Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, програмного забезпечення відповідної функціональності.

Згідно пункту 5 вказаного Порядку передача електронних копій судових рішень, визначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання відповідного судового рішення.

Пунктами 6, 7 Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення передбачено, що відповідальність за автентичність переданих електронних файлів, що містять електронні копії судових рішень, несе адміністратор Єдиного державного реєстру судових рішень. Електронні копій судових рішень використовуються ОСОБА_7 юстиції України виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Таким чином, згідно з системного аналізу вказаних вище норм, підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, зокрема є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили. Електронні копії судових рішень надсилаються до ОСОБА_7 юстиції шляхом їх передачі з Єдиного державного реєстру судових рішень у вигляді електронних файлів у форматі RTF та/або HTML, зашифрованих за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису.

Крім цього, згідно інформації, наданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області листом №01.02-1561 від 14 листопада 2017 року, після того як уповноважений працівник суду направить копію судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстратор (департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя при ОСОБА_7 юстиції України) вносить відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення до Єдиного Реєстру. Формування відомостей, які заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення забезпечується реєстратором Реєстру, який діє при ОСОБА_7 юстиції України та здійснюється після направлення судом електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень у встановленій порядком формі.

Водночас в листі Державної судової адміністрації України від 14 листопада 2017 року №10-13376/17 указано, що Державна судова адміністрація України не наділена повноваженнями щодо направлення до ОСОБА_7 юстиції України копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто, позивача судовим рішенням, що набрало законної сили, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, що визнавалось сторонами справи.

Судом встановлено, що після отримання вказаної постанови суду апеляційної інстанції відповідачем і було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомості про ОСОБА_6

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до норм, які регулюють спірні правовідносини, правомірно внесено відомості про ОСОБА_6 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Згідно пункту 2.7 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення реєстратор зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня включення до Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, повідомити таку особу про її права, визначені Законом України "Про захист персональних даних" (додаток 2).

Відповідно до пункту 2.8 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Тобто, підставою для вилучення з реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 не надано жодних рішень, які б були підставою для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомостей про нього, як особу, яка вчинила корупційне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що у ОСОБА_7 юстиції України відсутні правові підстави для вилучення з реєстру відомостей про ОСОБА_6

Щодо тверджень позивача про неправомірне внесення ОСОБА_7 юстиції України відомостей про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки ним вчинено не корупційне правопорушення, а адміністративне порушення, пов'язане із корупцією, суд зазначає наступне.

14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про запобігання корупції" №1700-VII, який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Згідно даного Закону центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику визначено Національне агентство з питань запобігання корупції .

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про запобігання корупції" відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

Згідно інформації розміщеної на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, на даний час Національним агентством здійснюються заходи щодо початку ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Наразі повноваження щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, здійснюються ОСОБА_7 юстиції України.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення на даний час не ведеться.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №171 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" визначено, що ОСОБА_7 юстиції України доручено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Згідно пункту 1.4 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення держатель Реєстру - ОСОБА_7 юстиції України.

Таким чином, ОСОБА_7 юстиції України уповноважене здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення до початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення в Національному агентстві з питань запобігання корупції.

Оскільки, на даний час Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення Національним агентством з питань запобігання корупції не ведеться, то відповідачем правомірно внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомості про ОСОБА_6, який судовий рішенням визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, на переконання колегії суддів, внесення ОСОБА_7 юстиції України до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомостей про ОСОБА_6 не порушує жодних його прав, свобод чи інтересів, оскільки по суті оскаржувана позивачем дія є суто технічною реєстраційною дією, вчиненою відповідачем, а відповідальними за достовірність відомостей, що вносяться до указаного реєстру, є особи, які надали інформацію (пункт 4.2 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення).

До того ж, у разі функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення указана вище інформація про ОСОБА_6 була б внесена до названого реєстру, а оскільки такий наразі не функціонує, то інформація про осіб, які вчинили як корупційні правопорушення, так і правопорушення, пов’язані з корупцією, підлягає внесенню до функціонуючого Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Отже, твердження позивача про безпідставність внесення ОСОБА_7 юстиції України відомостей про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки він вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією, є помилковими. Судовим розглядом даної справи не встановлено порушень прав позивача ОСОБА_7 юстиції України.

Відтак, заявлені позовні вимоги – безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень, який заперечував проти позову, доведено правомірність оскаржуваних дій. Натомість доводи позивача, з огляду на викладене вище, є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого ОСОБА_6 позову.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено28 грудня 2017 року.

Судді О.П. Лелюк

ОСОБА_2

ОСОБА_3