
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2017 року справа № 823/1988/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом №9 від 28.09.2017 про відмову їй у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1 та зобов’язати Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації видати їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із вкладкою.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач відмовив їй у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та видачі посвідчення категорії 1 з тієї підстави, що на дату встановлення інвалідності вона не мала статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вважає відмову протиправною, оскільки причинний зв’язок між захворюванням, яке виникло внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та призвело до інвалідності, підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №4310 від 19.06.2017 та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертної комісією серії 12 ААА №870384 від 04.09.2017.
Відповідач позов просив у задоволенні позову відмовити повністю з огляду на те, що позивачка на час встановлення їй захворювання, пов?язаного з впливом аварії на ЧАЕС та інвалідності вже не проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки така зона відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII була виключена, а тому на момент складання Експертного висновку в 2017 році позивачка на мала статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачка в судове засідання не з?явилась, в позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Беручи до уваги клопотання представників сторін про розгляд справи у їх відсутність, суд відповідно до вимог частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив наступне.
Згідно посвідчення серії В-П №254974, виданого Черкаською обласною державною адміністрацією 04.07.2008р., ОСОБА_1 (позивач у справі) мала статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4.
Експертним висновком №4310 від 19.06.2017 Центральної міжвідомчої експертної комісієї МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено, що захворювання позивачки пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №870384 позивачці з 20.07.2017 була встановлена друга група інвалідності, захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.
11.09.2017 позивачка звернулась до комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, із заявою про надання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Вказана заява разом з доданими документами надана позивачкою до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради, яке листом від 11.09.2017 №2094/05-20 надало заяву позивачки разом з доданими документами до комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Комісією Черкаської обласної державної адміністрації розглянуто заяву позивачки та прийнято рішення про відмову у встановленні їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1, яке оформлене протоколом №9 від 28.09.2017.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачка звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. Зазначені особи належать до 1 категорії.
Таким чином, особа набуває статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії у разі, якщо вона вже має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи іншої категорії та їй встановлено інвалідність, щодо якої встановлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є громадянкою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та їй встановлено другу групу інвалідності безтерміново внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Таким чином, позивачка має право на встановлення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Посилання відповідача на ту обставину, що таке право було втрачене позивачкою у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, яким було виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, у якій проживає позивачка, з переліку радіоактивно забруднених територій, суд вважає необґрунтованим.
Так, визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно вказаної норми права до зон радіоактивного забруднення належали: зона відчуження, зона безумовного (обов'язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення та зона посиленого радіоекологічного контролю.
Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дійсно, 01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким статтю 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було виключено, а також виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Разом з тим, саме по собі виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє осіб, яким раніше були видані посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу і не спростовує факту проживання/роботи/навчання особи протягом встановленого законом проміжку часу на території, раніше віднесеній до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» також не було передбачено, що раніше видані посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд зазначає, що згідно ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України; видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій; порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 10 вказаного Порядку видача посвідчень інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою здійснюється на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, єдиною підставою для прийняття відповідачем рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачу посвідчення категорії 1 є довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Зі змісту заяви від 11.09.2017 №2094/05-20 вбачається, що позивачка надала таку довідку відповідачу. Відтак, оскаржуване рішення про відмову позивачці у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1 є безпідставним, тому позовні вимоги щодо його скасування підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов?язання відповідача видати позивачці посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з вкладкою, суд зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймаються обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання потерпілих осіб.
Разом з цим, згідно п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Ч. 3 ст. 245 КАС України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено ч. 3 ст. 245 КАС України.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
У спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даної справи, праву позивача отримати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 кореспондує обов'язок відповідача прийняти таке рішення.
Зі змісту положень, закріплених ч. 3 ст. 245 КАС України вбачається, що у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.
При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на зазначене належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов’язання відповідача прийняти рішення про надання їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та видачу посвідчення категорії 1 з вкладкою.
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом №9 від 28.09.2017 про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та видачі посвідчення категорії 1.
Зобов’язати Черкаську обласну державну адміністрацію прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та про видачу посвідчення категорії 1 з вкладкою.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський окружний адміністративний суд.
Суддя А.В. Руденко
Судове рішення № 71330418, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 27.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/1988/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: