Рішення № 71330300, 26.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2017 року № 826/3527/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна» (надалі - Позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0027491201 та №0027501201 від 20 вересня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано здійснено перевірку ТОВ «Сапран Україна», результати якої оформлені актом перевірки. Крім того, позивач зазначає, що Товариством в повному обсязі та своєчасно сплачено Податок на додану вартість, а висновки Контролюючого органу щодо несвоєчасного сплачення зобов'язань є безпідставними, а отже і податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Письмових заперечень на позовну заяву суду не надав.

Під час розгляду справи 18.07.2017 р. представником Позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховую клопотання представника Позивача Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на липень 2017 р.).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна» (код ЄДРПОУ 34481362) зареєстровано 28.02.2007 року, номер запису 10711020000022621 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.03.2007 року, номер взяття на облік 39467012.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання податку на додану вартість ТОВ «Сапран Україна».

За результатами перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 30.08.2016 року №4832/26-56-12-01-18 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення термінів сплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених п.203.2 ст.203, п.57.1 ст.57 ПК України.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2016 року: №0027491201, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 114723,52 грн.; №00275012201, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 59507,97 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомлення-рішенням Позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду Скарг, ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України прийнято рішення від 02.12.2016 №25446/10/26-15-10-01-35 та відповідно від 10.02.2017 року №2627/6/99-99-11-03-01-25, якими залишено без задоволення скарги Позивача.

Позивач вважає, що перевірка проведена Контролюючим органом протиправним, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам законодавства звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Судом досліджено Акт перевірки від 30.08.2016 року №4832/26-56-12-01-18 та встановлено, що в даному випадку мало місце проведення Контролюючим органом камеральної перевірки.

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 8 6 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, в даному випадку Контролюючим органом проведена камеральна перевірка, а не позапланову перевірку.

Згідно з вказаним Актом Контролюючий орган проводив перевірку не податкової звітності Позивача, а перевірку своєчасності сплати Позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

В той же час, на відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, Відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій із проведення спірної перевірки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Позивачем сплачено узгоджені зобовязання наступним чином:

- в декларації з ПДВ за лютий 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1224457,00 грн., граничний строк сплати 31.03.2015 р., платіжними дорученнями 30.03.2015 р. сплачено: 500 000,00 грн., 500 000,00 грн., 224457,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за березень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1256651,00 грн., граничний строк сплати 30.04.2015 р., платіжними дорученнями 30.04.2015 р. сплачено: 500 000,00 грн., 500 000,00 грн., 256651,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за квітень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 250775,00 грн., граничний строк сплати 31.05.2015 р., платіжними дорученнями 29.05.2015 р. сплачено: 250775,00 грн.;

- за квітні 2015 р. застосовано податковий компроміс в сумі 77693,00 грн. 08.05.2015 р.;

- в декларації з ПДВ за травень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1173623,00 грн., граничний строк сплати 30.06.2015 р., платіжними дорученнями 30.06.2015 р. сплачено: 1173623,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за червень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 139516,00 грн., граничний строк сплати 31.07.2015 р., платіжними дорученнями 31.07.2015 р. сплачено: 139516,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за липень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 454897,00 грн., граничний строк сплати 31.08.2015 р., платіжними дорученнями 30.08.2015 р. сплачено: 454897,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за серпень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 195566,00 грн., граничний строк сплати 30.09.2015 р., платіжними дорученнями 30.09.2015 р. сплачено: 195566,00 грн.;

- за актом перевірки в серпні 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 250986,00 грн., граничний строк сплати 30.09.2015 р., платіжними дорученнями 29.09.2015 р. сплачено: 250986,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за вересень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1612507,00 грн., граничний строк сплати 31.10.2015 р., платіжними дорученнями 07.10.2015 р. - 29.10.2015 р. сплачено: 165000,00 грн., 375000,00 грн., 500000,00 грн., 65000,00 грн., 71000,00 грн., 114000,00 грн., 114000,00 грн., 61000,00 грн., 282401,00 грн., 500000,00 грн., 500000,00 грн., 166345,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за жовтень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1983349,00 грн., граничний строк сплати 30.11.2015 р., платіжними дорученнями 02.11.2015 р. - 30.11.2015 р. сплачено: 132500,00 грн., 26000,00 грн., 17000,00 грн., 6610,00 грн., 500000,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за листопад 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 54049,00 грн., граничний строк сплати 31.12.2015 р., платіжними дорученнями 30.12.2017 р. сплачено: 54049,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за грудень 2015 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1514269,00 грн., граничний строк сплати 31.01.2016 р., платіжними дорученнями 05.01.2016 р. - 29.01.2016 р. сплачено: 52000,00 грн., 500000,00 грн., 500000,00 грн., 150000,00 грн., 312269,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за січень 2016 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1301840,00 грн., граничний строк сплати 29.02.2016 р., платіжними дорученнями 02.02.2016 р. - 15.02.2016 р. сплачено: 595000,00 грн., 80000,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за лютий 2016 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 36472,00 грн., граничний строк сплати 31.03.2016 р., платіжними дорученнями 01.03.2016 р. - 29.03.2016 р. сплачено: 126860,00 грн., 500000,00 грн., 36472,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за березень 2016 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 171754,00 грн., граничний строк сплати 30.04.2016 р., платіжними дорученнями 20.04.2016 р. - 26.04.2016 р. сплачено: 1700000,00 грн., зараховано переплату в сумі 1020,00 грн., 750000,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за квітень 2016 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 2279356,00 грн., граничний строк сплати 31.05.2016 р., платіжними дорученнями 20.05.2016 р. сплачено: 90,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за травень 2016 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 223655,00 грн., граничний строк сплати 30.06.2016 р., платіжними дорученнями 30.06.2016 р. сплачено: 1224000,00 грн.,

- в декларації з ПДВ за червень 2016 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1872112,00 грн., граничний строк сплати 31.07.2016 р., платіжними дорученнями 05.07.2016 р. - 19.07.2016 р. сплачено: 100 000,00 грн., 500 000,00 грн., 250000,00 грн., 21767,00 грн.;

- в декларації з ПДВ за липень 2016 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету складає 191166,00 грн., граничний строк сплати 31.08.2016 р., платіжними дорученнями 26.08.2016 р. сплачено: 191170,00 грн.

Судом досліджено надані Позивачем пояснення та встановлено, що дійсно Товариством за період з лютого 2015 р. - липень 2016 р. задекларовано суму ПДВ, яка підлягає платі 16264693,00 грн. та сплачено таку ж суму.

Проте, як свідчать матеріали справи починаючи з січня 2016 р. Позивачем задекларовано суми ПДВ, яка сплачено несвоєчасно, наприклад: в січні задекларовано ПДВ в сумі 1301840,00 грн., а сплачено 675000 грн. (02.02.2016 р. - 595000 грн. та 15.02.2016 р. 80000,00 грн.), а в подальшому 01.03.2016 р. сплачено 626860,00 грн.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку про наявність у Відповідача підстав для застосування до Позивача штрафу за порушення правил сплати (перерахування) до бюджету податку на додану вартість.

Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують висновки Контролюючого органу про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість з січня 2016 р. - липень 2016 р.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна» (адреса: 04071 м. Київ, вул. Хорива 39-41; од ЄДРПОУ 34481362) відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук