Ухвала суду № 71330114, 28.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 р. № 820/6618/17

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої членом Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про встановлення компетенції, -

В С Т А Н О В И В :

Член Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати відсутність компетенції (повноважень) у суб’єкта владних повноважень, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо надання дозволів на розроблення землевпорядної документації на виділення земельних ділянок у приватну власність на території центрального міського парку м. Люботин, територія якого є пам’яткою архітектури загальнодержавного значення, охоронний № 701 в державному реєстрі.

Дослідивши, подані позивачем матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як встановлено пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Суд зазначає, що адміністративний позов, що містить вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві можливий у випадку відповідності пред'явленого позову вимогам щодо сторін такого провадження, а саме: наявність спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, сторонами у спорах з приводу реалізації компетенції суб'єктів владних повноважень є суб'єкти владних повноважень. Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, адміністративний позов члена Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 містить вимогу про визнання відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи викладене, оскільки позивач згідно положень пункту 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України не наділений процесуальними правами на звернення до адміністративного суду у публічних спорах, які підсудні адміністративним судам лише у випадку наявності спору між суб'єктами владних повноважень, то суд приходить до висновку щодо відсутності адміністративної процесуальної дієздатності у члена Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 на подання такого адміністративного позову.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2017 по справі № 289/568/16-а.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно частини 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частиною 7 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Положеннями частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви

Керуючись статтями 160, 168, 243, 248, 255, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву члена Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про встановлення компетенції – повернути позивачу.

Повернути члену Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) з Державного бюджету України (УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп., сплачений згідно квитанції № 0.0.883102686.1 від 31.10.2017 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.С. Мороко