Рішення № 71329459, 21.12.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2017 р. Справа № 809/1598/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Главача І.А.,

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення №192104/32360637 від 28.09.2017 та зобовязання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" (надалі - позивач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення №192104/32360637 від 28.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної за №327 від 17.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобовязання відповідача зареєструвати дану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено її до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України за №190 від 29.03.2017, оскаржуваним рішенням за №192104/32360637 від 28.09.2017 безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної за №327 від 17.07.2017.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання, призначені на 04.12.2017 о 13:10 год. та на 21.12.2017 о 09:00 год., не зявився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений в обох випадках, що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями про відстеження поштових відправлень, які містяться на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", а також повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30, 38).

Відповідач наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Частиною 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час розгляду даної адміністративної справи, встановлено, що у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, справу вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні та подані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" є юридичною особою, взяте на податковий облік яка платник податків та зборів Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську.

Основним видом господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11). Одним з видів господарської діяльності позивача також є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20), дослідження конюнктури ринку та виялення громадської думки (код КВЕД 73.20).

Позивач такоє є офіційним дилером VOLKSWAGEN в Івано-Франківській області.

01.07.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" (покупець) укладено договір поставки автомобілів за №VW23, за умовами якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити і передавати у власність покупця автомобілі марки VOLKSWAGEN PKW (легкові автомобілі Фольксваген), найменування, кількість, ціна та комплектність яких вказана у специфікації, а покупець прийняти і оплатити придбаний товар відповідно до специфікації, які є невідємними частинами цього Договору.

Пунктом 14.1 цього Договору встановлено, що додатки, доповнення та зміни до чинного Договору мають юридичну силу тільки у тому випадку, якщо вони зроблені у письмовому вигляді і підписані обома сторонами (а.с.44-49).

03.11.2016 сторонами Договору поставки автомобілів за №VW23 від 01.07.2010 укладено додаткову угоду до нього, за умовами якої продовжено його дію до 31.12.2017 (а.с.50).

30.12.2016 сторонами Договору підписано Додаток за №2017, предметом якого є надання покупцем на замовлення постачальника маркетингових послуг (маркетингових заходів) спрямованих на стимулювання попиту на товари за Договором у 2017 році (з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно), які полягають у виконанні покупцем погоджених згідно умов цього Додатку квартальних планів продажу товарів, вжитті покупцем заходів для підняття зацікавленості в придбанні більшої кількості товарів третіми особами корпоративними клієнтами та сприянні зацікавленості третіх осіб отримати стату корпоративного клієнта, у здійсненні покупцем маркетингових заходів та інших визначених цим Додатком дій, спрямованих на рекламування (популяризацію) та підвищення інтересу третіх осіб до товарів представлених постачальником в Україні та які реалізуються покупцю за Договором, в тому числі зважаючи на якісний сервіс підприємства покупця, а покупець зобовязується вжити всі залежні від нього заходи для викоання умов цього Додатку до Договору в 2017 році та у випадку їх виконання (досягнення показників), постачальник зобовязується виплатити покупцю винагороду в обсязі, строки та на умовах, які викладені в цьому Додатку.

Пунктом 2.1 цього Додатку передбачено, що розмір винагороди покупця за надання послуг, передбачених пунктом 1.2.1 цього Додатку до Договору з викоання погодженого квартального плану продажу покупцем товарів третім особам становить 1 % від вартості товарів (в тому числі інших моделей транспортних засобів марки Volkswagen, піж Polo Sedan, Passat Lim/Var, New Tiguan,Touareg), які реалізував покупець у звітному календарному кварталі 2017 року (а.с.13-14).

У судовому засіданні встановлено, що у другому кварталі 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" виконало погоджений план продажу товарів транспортних засобів марки Volkswagen, піж Polo Sedan, Passat Lim/Var, New Tiguan,Touareg, а також надало послуги з рекламування (популяризації) та підвищення інтересу третіх осіб до товарів, представлених в Україні та які реалізовані йому за Договором, в тому числі й шляхом надання якісного сервісу.

17.07.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" складено та підписано акт приймання-передачі послуг за Додатком №2017 від 30.12.2016 до Договору поставки автомобілів №VW23 від 01.07.2016 (а.с.15).

Транспортні засоби, які були реалізовані товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" третім особам у другому кварталі 2017, а також їхня вартість придбання у товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" (4 360 990,73 гривень без ПДВ), сторонами зазначено у Додатку 1 до акту приймання-передачі послуг від 17.07.2017 (а.с.16). Дана обставина також підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, складеними товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" (а.с.17-21).

Сторонами відповідно до пункту 2.1 Додатку за №2017 від 30.12.2016 до Договору розраховано розмір винагороди позивача за надані у другому кварталі маркетингові послуги, яка склала 163 275,49 гривень, в тому числі 27 212,58 гривень податку на додану вартість, з них 43 609,91 гривень без ПДВ винагорода за виконання плану продажу транспортних засобів (1% від їх вартості) та 92 453,00 гривень без ПДВ винагорода за надання послуг з рекламування та підвищення інтересу третіх осіб до товарів представлених постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" в Україні та які реалізуються позивачем (2,12 % від вартості реалізованих позивачем товарів) (а.с.15).

17.07.2017 позивач склав податкову накладну за №327 на загальну суму 163 275,49 гривень, з яких 27 212,58 гривень податок на додану вартість, та подав її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових декларацій (а.с.10).

30.07.2017 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної за №327 від 17.07.2017 з підстав невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:73.20 та запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.10).

02.08.2017 позивач подав контролюючому органу письмове пояснення, а 22.09.2017 -повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена. У даному повідомленні позивач також письмово пояснив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" є офіційним дилером VOLKSWAGEN в Івано-Франківській області. Надає весь спектр послуг по придбанню та обслуговуванню автомобілів. Для стимулювання попиту на даний товар постачальник позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" ввело маркетингові заходи, спрямовані на стимулювання попиту. За виконання маркетингових планів товариству з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" виплачена винагорода згідно пункту 4 ОСОБА_3 приймання-передачі послуг від 17.07.2017. Комплект документів на підтвердження даної операції додаємо (а.с.11, 12).

28.09.2017 комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за №327 від 17.07.2017, з підстав надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.9).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 185 Податкового кодексу України визначає обєкти оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу обєктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).

Згідно з пунктом 187.1 пункту 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 даного Кодексу зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обовязкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 даного Кодексу у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України за №190 від 29.03.2017 установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Як встановив суд, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної за №327 від 17.07.2017 відповідач визначив надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладеної.

Однак, відповідач, всупереч постанови Кабінету Міністрів України за №190 від 29.03.2017 не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд вважає, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що оскільки до позивача було встановлено критерій оцінки ступеня ризиків невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 73.20, комісією безпідставно не враховано пояснення позивача щодо підтвердження реальності здійснення операцій, за якими складено податкову накладну за №327 від 17.07.2017 та документів про підтвердження надання позивачем маркетингових послуг своєму контрагенту - товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Україна".

Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладених не спростовує факту здійснення позивачем господарської операції надання маркетингових послуг та факту підстав для складення податкової накладної, що підтверджується первинними документами договором поставки автомобілів за №VW23 від 01.07.2010, Додатковою угодою до цього Договору від 03.11.2016; додатком №2017 від 30.12.2016 до Договору поставки автомобілів за №VW23 від 01.07.2010 (про надання маркетингових послуг; актом приймання-передачі послуг за додатком №2017 від 30.12.2016 до Договору поставки автомобілів за №VW23 від 01.07.2010; видатковими накладними, виписаними товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Україна", на поставку транспортних засобів марки Volkswagen позивачу, які ним в подальшому за наслідками надання маркетингових були реалізовані третім особам у погоджений сторонами період.

Враховуючи аналіз вказаних норм права та наявністю передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Україна", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №327 від 17.07.2017.

Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню рішення Державної фіскальної служби України за №192104/32360637 від 28.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №327 від 17.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №327 від 17.07.2017 суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даних правовідносинах, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №327 від 17.07.2017 за датою її подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем на пропозицію суду не подано заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Натомість, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірного рішення Державної фіскальної служби України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлагають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3 200,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної №327 від 17.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2017 №192104/32360637.

2. Зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №327 від 17.07.2017, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" (код ЄДРПОУ - 32360637, індекс 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, 7) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ- 39292197) судовий збір в сумі 3 200 ( три тисячі двісті) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду, або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: Главач І.А.

Судді: Чуприна О.В.

ОСОБА_2

Рішення складено у повному обсязі 26.12.2017.