Постанова № 71329335, 27.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 р. Справа № 818/1847/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови та повернення виконавчого збору,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2, з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просив:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2017 ВП № 53615417;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 20.03.2017 року ВП № 46350172;

- повернути виконавчий збір у розмірі 22972,85 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області в частині позовних вимог щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2017, ВП № 46350172.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі було відкрито.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що постанова про стягнення виконавчого збору була прийнята протиправно, оскільки в наданий відповідачем час, для добровільного виконання рішення, позивач сам сплатив всі належні суми, а тому не було підстав для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, а як наслідок не було підстав і для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2017 у ВП № 53615417 та стягувати відповідні кошти.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.34) у судове засідання не з’явився, явку свого представника не забезпечив.

В той же час 26 грудня 2017 року, представник позивача надав клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, мотивуючи дане клопотання зайнятістю на основному місці роботи.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання у зв’язку з тим, що відповідно до ч.4 ст.287 КАС України, дана категорії спорів вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Окрім того представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження обставин зазначених у вказаному клопотанні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Надала заперечення, в якому зазначила, що дії та рішення були винесені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.01.2015 державним виконавцем Зарічного відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №591/1485/14-ц виданого 21.10.2014 про стягнення 229728,56 грн. з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк», ВП № 46350172.

30.01.2015 позивач у добровільному порядку сплатив заборгованість за кредитним договором у розмірі 229728,56 грн. та судові витрати у розмірі 1148,00 грн.

03.08.2016 була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 46350172.

20.03.2017 відповідачем у виконавчому провадженні ВП №46350172 була прийнята постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 22972,85 грн.

В цей же день відповідачем була прийнята оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 53615417.

На виконання вказаної постанови відповідно до квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20.11.2017 позивач сам сплатив на користь відповідача суму 22972,85 грн. з призначення платежу «оплата за ВП № 53615417»

Суд відмовляючи в задоволенні позову свою позицію обґрунтовує наступним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору підлягає примусовому виконанню.

Частинами 5 та 6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. В постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Враховуючи, що на час прийняття відповідачем постанови про відкриття провадження № 53615417, а саме 20.11.2017, постанова про стягнення виконавчого збору, яка є виконавчим документом, була чинна та навіть не оскаржувалась, відповідач не мав підстав не відкрити виконавче провадження.

Щодо стягнення спірної суми, суд зазначає, що сума стягнутих коштів в повній мірі відповідає сумі зазначеній у виконавчому документі (постанова про стягнення виконавчого збору).

Також відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Щодо клопотання позивача, про збільшення позовних вимог, а саме щодо відшкодування судових витрат у розмірі 1280 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно ст.139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку з викладеним, вимоги в даній частині також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови та повернення виконавчого збору – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько