Постанова № 71329152, 21.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 р. № 820/4062/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.08.2017 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 92542,39 грн., винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 9473/20-40-14-19-08/37327380 від 10.08.2017.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що винесене за результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.08.2017 року є незаконним та безпідставним. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі висновків викладених в акті перевірки № 9473/20-40-14-19-08/37327380 від 10.08.2017. На думку позивача, висновки контролюючого органу є необґрунтованими, зробленими без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено порушення, які належним чином зафіксовано в акті перевірки, що слугувало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення. Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Первомайська трикотажна фабрика» з питань дотримання валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах від 14.04.2016 №1414/16-3 за період з 01.12.2016 по 31.07.2016, від 22.08.2016 №22081-2015 за період з 01.04.2016 по 31.07.2017.

Висновки проведеної перевірки викладено в акті від 10.08.2017 № 9473/20-40-14-19-08/37327380 (а.с.14-24).

Відповідно до висновків акту від 10.08.2017 № 9473/20-40-14-19-08/37327380 перевіркою встановлено порушення:

- ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 22.08.2015 року №22081-2015;

- ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 14.04.2016 №1404/16-3;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в частині порушення порядку декларування валютних цінностей в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебувають за її межами, станом на 01.01.2017.

За результатом проведеної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002181406 від 18.08.2017 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 92542,39 грн.

Як вбачається із акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що у період, що перевірявся підприємством позивача по контракту від 22.08.2015 року №22081-2015 здійснювалось експортні операції.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" та фірмою Okkert e. K Німеччина укладено контракт від 22.08.2015 року №22081-2015, предметом якого є купівля-продаж товару. Загальна сума контракту складає 500000,0 дол. США. Строк дії контракту до 31.12.2020 року. Валюта платежу долар США. Умови поставки товару FCA (Україна, Харківська область, м. Первомайський, вул. Дорожня, 3).

При цьому, на виконання умов вказаного контракту 22.08.2015 року №22081-2015 ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" було відвантажено товар: рукавиці робочі, трикотажні, нові покриті пластмасою (PVC): 16254 пар згідно митної декларації від 23.11.2016 року №209140000/2016/051091 у сумі в іноземній валюті 5120,90 дол. США та 131396,8 грн. з граничним терміном надходження імпортного товару 23.03.2017 року.

За перевіряємий період на поточний валютний рахунок позивача №26009210344599 в уповноваженому банку АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» 29.12.2016 року надійшли кошти на загальну суму 2600,00 дол. США (еквів. 68345,47 грн).

Додатковою угодою №2 від 19.05.2017 року по контракту від 22.08.2015 року №22081-2015 розділ 1 контракту було доповнено пунктом 1.3 «У разі відсутності повного або часткового попиту товару на ринку збита, що тягне за собою нестачу грошових коштів для оплати такого товару продавцю покупцем, останній по вимозі продавця здійснює повернення такого товару на умовах СРТ Харків.

Як встановлено під час проведення перевірки, фірма Okkert e. K Німеччина по предявленим претензійним вимогам згідно МД ІМ 40 №807170/2017/313126 від 23.05.2017 року повернуто частину товару, а саме рукавичкі робочі на загальну суму 2520,90 дол. США (66443,80 грн) із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, чим ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" порушено вимоги ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Станом на 31.07.2017 року по експортному контракту від 22.08.2015 року №22081-2015, укладеному з фірмою Okkert e. K Німеччина дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Також, як вбачається з акту перевірки у перевіряємому періоді ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 14.04.2016 №1404/16-3 у період з 01.12.2016 року по 31.07.2017 року здійснювало експортні операції.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" та фірмою «Hebei Kai De import&export Co LTD» укладено контракт від 14.04.2016 №1404/16-3, відповідно до умов якого продавець постачає покупцю дамбо-рулони, в подальшому товар, а покупець в совою чергу приймає та оплачує поставлений товар в кількості та у відповідності з інвойсом, який є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна сума контракту складає 18800,00 дол. США. Строк дії контракту до 31.12.2016. Валюта платежу: долар США. Умови поставки CIF (Одеса).

Під час перевірки встановлено, що станом на 01.12.2016 року по імпортному контракту від 14.04.2016 №1404/16-3, укладеному з фірмою «Hebei Kai De import&export Co LTD» рахується дебіторська заборгованість у сумі 12220,00 дол. США, у тому числі протермінована у сумі 5640,0 дол. США.

Відтак, зі змісту акту перевірки вбачається, що за датою 28.04.2016 №30 у сумі в іноземній валюті 2400 та сумі 60724,32 грн граничним терміном надходження імпортного товару 27.07.2016 року; за датою 06.07.2016 №36 у сумі в іноземній валюті 2400 та сумі 59571,36 грн граничним терміном надходження імпортного товару 03.11.2016 року; за датою 15.07.2016 №38 у сумі в іноземній валюті 840 та сумі 20849,89 грн граничним терміном надходження імпортного товару 02.11.2016 року; за датою 22.09.2016 №43 у сумі в іноземній валюті 6580 та сумі 170912,87 грн граничним терміном надходження імпортного товару 20.01.2017 року.

Як встановлено під час проведення перевірки, у періоді, що перевірявся, імпортований товар (дамбо-рулони) на територію України не надійшов, чим ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Станом на 31.07.2017 року по імпортному контракту від 14.04.2016 №1404/16-3, укладеному з фірмою «Hebei Kai De import&export Co LTD» рахується протермінована дебіторська заборгованість у сумі 12220,00 дол. США.

Також в акті перевірки зафіксовано, що з метою стягнення заборгованості по контракту від 14.04.2016 №1404/16-3 ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" від 22.03.2017 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента Hebei Kai De import&export Co LTD за сплачені по контракту грошові кошти у сумі 12220,00 дол. США. При цьому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2017 року відкрито провадження у справі про стягнення заборгованості у сумі 12220,00 дол. США.

Суд зазначає, що матеріали справи містять розрахунок пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, в якому зафіксовано кількість днів прострочки (а.с. 25).

Як вбачається із акту перевірки, контролюючим органом також встановлено, що в порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у валютних деклараціях ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" у розділі ІІ «Фінансові вкладення» п.2.13 не відображено дані щодо заборгованості, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків по імпортному контракту від 14.04.2016 року №1414/16-3 станом на 01.01.2017 року в сумі 5640,0 дол. США.

Представником позивача в адміністративному позові та наданих під час судового розгляду справи поясненнях зазначено, що після проведених позивачем оплат по контракту від 14.04.2016 №1404/16-3 було втрачено зв'язок із контрагентом іноземним підприємством. Також вказано, що з приводу вказаних обставин позивачем подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та кримінальному провадженню присвоєно №120172204000000247 за ч.3 ст. 190 КК України, за яким потерпілим визнано позивача. При цьому, за контрактом від 22.08.2015 року №22081-2015 товар позивачу був повернутий. Таким чином, на думку позивача, контролюючим органом було неправомірно в даному випадку застосовано до позивача положення ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки у даних випадках відсутня необхідна для застосування вказаної норми умова щодо «недопоставленого товару». Крім того, чинним законодавством не передбачено відповідальності як за не поставку товару резиденту нерезидентом, як відбулося у випадку із контрагентом Hebei Kai De import&export Co LTD, так і за повернення товару нерезидентом та поверненням оплати вартості товару, а отже, контролюючим органом протиправно нараховано пеню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.

Так, відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 р. № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова діяла у період з 05.03.2016 р. до 08.06.2016 р.

Пунктом 9 вказаної постанови передбачено, що вона діяла у період з 05.03.2016 до 08.06.2016 включно.

Згідно із п. 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не змінився та становив до 90 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 набрала чинності з 09.06.2016 та діяла до 14.09.2016 включно.

Разом з тим, п. 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" збільшено строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із 90 до 120 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 набрала чинності з 29.07.2016.

Аналогічна за змістом норма міститься в Постанові Національного банку України від 14.09.2016 № 386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (строк дії з 15.09.2016- 15.12.2016).

Згідно із п. 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не змінився та становив до 120 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 набрала чинності з 16.12.2016 та діяла до 15.06.2017 включно.

Згідно Постанови Правління Національного банку України від 25.05.2017 року №41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного Банку України» внесено зміни до Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України»: пункт 1 виключено.

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Суд зазначає, що порядок відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у Національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція №492).

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних документів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 5.2 Інструкції №492 поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання коштів і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для ведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Нацбанку України на здійснення валютних операцій.

При цьому п. 5.3 Інструкції № 492 визначено, що кошти, перераховані із-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), повинні бути зараховані на поточний рахунок в іноземній валюті, через розподільні рахунки.

Відповідно до п. 3 p. II Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555 банк використовує розподільчі рахунки з метою здійснення валютного контролю та обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.3. «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Отже, виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у Національній та іноземних валютах, банком знімається експортна операція з контролю саме з моменту зарахування виручки за операцією на поточний рахунок резидента, при цьому стягнення пені здійснюється за кожний день прострочення.

Таким чином, з огляду на вищевикладені норми законодавства суд зазначає, що посилання позивача на необхідність тлумачення положень ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині розуміння поняття «недопоставленого товару» як частково непоставленого, не можуть вважатися судом належними, як і доводи стосовно того, що позивачу взагалі не було поставлено товар за контрактом від 22.08.2015 року №22081-2015, оскільки законодавством чітко визначено підстави нарахування пені за порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

При цьому, суд зазначає, що ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено порядок нарахування пені, а саме передбачено, що стягнення пені здійснюється за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті.

Отже, з врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин та аналізу норм діючого законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань позивача на порушення контролюючим органом порядку нарахування пені та, як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0002181406 в частині, що стосується нарахування пені за контрактом від 22.08.2015 року №22081-2015 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно частини податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0002181406, що стосується нарахування пені за контрактом від 14.04.2016 №1404/16-3 судом встановлено наступне.

Представником позивача в адміністративному позові вказано, що податковим органом неправомірно нараховано суму фінансових штрафних санкцій оскільки умовами передбаченими п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 14.04.2016 №1414/16-3, укладеного між ТОВ «Первомайська трикотажна фабрика» та нерезидентом Hebei Kai De import&export Co LTD, Китай встановлено, що сплата по даному контракту здійснюється наступним чином: 30% - передплата та 70 % при отриманні копії документів після відправки товару з Китаю та перед прибуттям товару до порту Одеса. Отже, продавець згідно положень вказаного контракту зобов'язаний здійснити відвантаження товару перевізнику після отримання попередньої передоплати у розмірі 30% від суми контракту. Водночас, інвойсом було визначено суму сплати коштів за поставку у розмірі 18800 дол. США. Контролюючим органом у додатку 5 до акту документальної позапланової виїзної перевірки визначено розрахунок пені за порушення термінів у сфері ЗЕД в сумі 79945,56 грн., яку нараховано, як суму фінансових санкцій, що обчислюються по платіжним дорученням: №30 від 28.04.2016 сума сплати - 2400 дол.США; №36 від 06.07.2016 сума сплати - 2400 дол.США; №38 від 15.07.2016 сума сплати - 840 дол.США; № 43 від 22.09.2016 сума сплати - 6580 дол.США. За вказаними дорученнями загальна сума сплати складає 12220 дол.США. Водночас, першочергово позивачем була сплачена передоплата, яка складає 30% від загальної суми 18800 дол.США контракту в сумі 5640 дол.США.

Однак, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень не містять у собі посилань на здійснення позивачем часткової сплати за інвойсом, та в той же час, містять посилання на номер інвойсу.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що вказані доводи представника позивача не можуть вважатися належними. А відтак, суд приходить до висновку про правомірність нарахування контролюючим органом пені за порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом від 14.04.2016 №1404/16-3.

Крім того, як вбачається зі змісту акту перевірки контролюючим органом було враховано звернення позивача до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення заборгованості.

Стосовно посилань представника позивача на те, що право на звернення до суду є саме правом підприємства, а не обовязком суд зазначає, що приписами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» чітко передбачено підстави для зупинення нарахування пені, які повинні дотримуватись як контролюючим органом під час нарахування пені, так і враховуватись нерезидентами задля попередження нарахування контролюючим органом штрафних санкцій, однак позивач, всупереч законодавчо встановленим способам захисту, вдався до самостійного вирішення наявного спору, що не дало належних результатів.

Стосовно посилань представника позивача на непередбаченість чинним законодавством як за не поставку товару резиденту нерезидентом, як відбулося у випадку із контрагентом Hebei Kai De import&export Co LTD, так і за повернення товару нерезидентом та поверненням оплати вартості товару, суд зазначає наступне.

Як вже вище зазначалось, ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Суд зазначає, що вказаними приписами чинного законодавства передбачено порядок зарахування виручки резидентів у іноземній валюті у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується (ст. 1) та відповідні дії резидента у випадках здійснення імпортних операцій (ст.2). Водночас, вказані норми містять умову стосовно наявності висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку у разі перевищення зазначених строків.

Як вбачається, з наявних в матеріалах справи доказів та зі змісту акту перевірки у позивача у відносинах із контрагентами-нерезидентами у зв'язку з перевищенням законодавчо встановлених строків були відсутні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, що, зокрема, і слугувало підставою для нарахування контролюючим органом пені, а не обставини повернення товару позивачу нерезидентом та поверненням оплати вартості вказаного товару.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних доводів позивача.

Стосовно доводів позивача щодо невідповідності податкового повідомлення-рішення вимогам положення наказу Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", суд зазначає, що наявність у податковому повідомленні-рішення неточностей не нівелює встановлених під час проведеної перевірки порушень позивача та його обов'язку сплатити суму нарахованої пені.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 № НОМЕР_1.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников