Ухвала суду № 71328496, 27.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про роз'яснення судового рішення

27 грудня 2017 року 810/1549/17

Київський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання - Колесниковій О.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Павленка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про роз'яснення судового рішення у справі за позовом гр. ОСОБА_1 до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулось до суду із завою про роз'яснення постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 у даній адміністративній справі.

Заява обґрунтовується тим, що при розрахунку суми стягнення на користь позивача у постанові суду відсутня інформація щодо врахування утримання податків та обов'язкових платежів до державного бюджету із визначеної суми заробітної плати.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву та просив роз'яснити спосіб виконання даного рішення суду.

Позивач залишив вирішення питання щодо розгляду заяви на розсуд суду.

Заслухавши доводи і пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві виплатити йому середній заробіток за весь час затримки у виплаті належних звільненому працівнику сум за період з 27.01.2016 по 27.01.2017 .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2017, яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, позовні вимоги позивача задоволено та зобов'язано ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві виплатити гр. ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки у виплаті належних йому при звільненні сум за період з 27.01.2016 по 27.01.2017 у розмірі 55 956 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 60 коп.

Представник відповідача, звертаючись до суду із заявою про роз'яснення постанови суду від 30.06.2017, зазначив, що при розрахунку суми стягнення на користь позивача у постанові суду відсутня інформація щодо врахування утримання податків та обов'язкових платежів до державного бюджету із визначеної суми заробітної плати.

Відповідно до абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як слідує з постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року, суд навів розрахунки, з яких він виходив при визначені сум, що підлягають стягненню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Разом з тим, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону суд робить висновок, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Однак, ні в заяві, ні в судовому засіданні представник відповідача не вказав, в чому саме полягає незрозумілість постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 вцілому чи її резолютивної частини.

Суд вважає, що резолютивна частина зазначеної постанови суду та постанова повністю є чіткою та зрозумілою за змістом, а тому заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя С.М. Лапій