Вирок № 71327203, 22.12.2017, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа №459/2094/17

Провадження № 1-кп/459/287/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Новосада М.Д.

при секретарі Марковець Т.Л.

з участю: прокурора Марчука С.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді Львівської області в залі суду кримінальне провадження №12017140150001522 від 08.09.2017 року та №12017140150001060 від 23.06.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

19.01.1996 року Сокальським районним судом Львівської області за ст.229-6 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України з відтермінуванням вироку на 1 рік;

17.12.1997 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.141 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі з конфіскацією ? майна, на підставі ст.45 КК України з іспитовим строком на 1 рік; штраф 680 грн.;

06.08.1998 року тим же судом за ст.141 ч.2, ст.43 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна, з лікуванням від наркоманії;

14.02.2001 року тим же судом за ст.ст.196-1 ч.1, 229-6 ч.2, 42 КК України до 2 років 10 місяців з лікуванням від наркоманії;

05.10.2004 року тим же судом за ст.309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

22.03.2007 року тим же судом за ст.309 ч.2 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;

29.06.2010 року тим же судом за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;

18.12.2012 року тим же судом за ст.ст.309 ч.2, 311, 263 ч.2, 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

13.05.2013 року тим же судом за ст.ст.309 ч.2, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

11.06.2013 року тим же судом за ст.309 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі;

18.11.2013 року Радехівським районним судом Львівської області за ст.309 ч.1, 70 ч.4 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

14.06.2016 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.395 ч.1 КК України до 1 місяця арешту;

29.06.2010 року тим же судом за ст.309 ч.1 до 2 років позбавлення волі;

18.12.2012 року тим же судом за ст.ст.309 ч.2, 311 ч.1, 263 ч.2, 70 КК України;

13.05.2013 року тим же судом за ст.309 ч.2 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

18.11.2013 року Радехівським районним судом Львівської області за ст.ст.309 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

11.06.2013 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.309 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі;

14.06.2016 року тим же судом за ст.395 ч.1 КК України до 1 місяця арешту;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.1 ст.263 КК України

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 22.06.2017 року близько 14.00 год., перебуваючи напроти церкви ОСОБА_4 по вул.Б.Хмельницького в м.Червонограді, реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння транспортним засобом, із недобудованого приміщення випхав автомобіль марки «Таврія» голубого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_2 та в подальшому за допомогою автомобіля «Мерседес Спрінтер» відбуксирував його у пункт прийому металобрухту і таким чином незаконно заволодів ним та розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 6000 грн..

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 у вересні 2017 року на березі річки Західний Буг поблизу пам’ятника «Вічний вогонь» в м.Червонограді знайшов і таким чином незаконно придбав бойову ручну наступальну гранату «РГД-5», яка складається із запалу дистанційної дії УЗРГМ та корпусу і зберігаючи при собі, переносив її. 08.09.2017 року близько 14.00 год. по вул.Миру,13а у м.Червонограді в обвинуваченого ОСОБА_1Ф . було виявлено та вилучено вище вказану гранату, запал дистанційної дії, якої відноситься до вибухових пристроїв, а корпус відноситься до вибухових речовин.

За згодою сторін згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням письмових доказів та доказів, що обґрунтовують цивільний позов, а також характеризуючих даних на особу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 22.06.2017 року в обідній час він знаходився напроти церкви ОСОБА_4 по вул.Б.Хмельницького в м.Червонограді. У недобудованому гаражі без дверей він помітив автомобіль «Таврія» голубого кольору, який був у несправному стані. Вважав, що такий був покинутий власником. Він вирішив здати його на металобрухт. Вказаний автомобіль він випхав, а потім автомобілем «Мерседес Спрінтер» відбуксирував його в пункт прийому металобрухту. Цивільний позов визнав частково. Завдані матеріальні збитки у розмірі визначеному на досудовому слідстві зобов’язався відшкодувати та моральну шкоду у розмірі 3000 грн..

Крім цього у вересні 2017 року на березі річки Західний Буг поблизу пам’ятника «Вічний вогонь» в м.Червонограді він знайшов бойову ручну гранату. 08.09.2017 року близько 14.00 год. по вул.Миру,13а у м.Червонограді його затримали працівники поліції і виявили вище вказану гранату, яку він тримав при собі. У вчиненому щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він являється власником автомобіля «Таврія» голубого кольору, що знаходився у приміщенні гаражу напроти церкви ОСОБА_4 по вул.Б.Хмельницького в м.Червонограді. 21.06.2017 року з гаражу викрали двері, а 22.06.2017 року було викрадено автомобіль. В подальшому у ході досудового розслідування пошкоджений автомобіль було виявлено в пункті прийому металобрухту. Таким чином йому було завдано матеріальної шкоди. Тому просить задовольнити цивільний позов.

Представник потерпілого цивільний позов підтримав, суду пояснив, що обвинувачений своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_2 шкоду, тому просить стягнути з нього матеріальну шкоду у розмірі 30 000 грн. та 5 000 грн. моральної шкоди.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 являється власником транспортного засобу ЗАЗ 1102 («Таврія» ) синього кольору.

Протоколом огляду місця події від 22.06.2017 року стверджується, що місяцем події являється гараж №4 поблизу церкви ОСОБА_4, що по вул.Б.Хмельницького у м.Червонограді

З протоколу огляду місця події від 22.06.2017 року та протоколу огляду місця події з фототаблицею від 24.06.2017 року встановлено, що на території ТзОВ «Галичбрухт» по вул.Центральна,43 в с.Острів Сокальського району Львівської області було виявлено автомобіль марки «Таврія», що належить потерпілому ОСОБА_2. Автомобіль був у пошкодженому стані.

З постанови від 24.06.2017 року встановлено, що автомобіль марки «Таврія» був визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженні.

З протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.07.2017 року встановлено, що свідок ОСОБА_5 опізнав обвинуваченого ОСОБА_1, який попросив його відбуксирувати автомобіль «Таврія» голубого кольору у с.Острів Сокальського району Львівської області.

З протоколу перегляду відеозапису від 24.07.2017 року встановлено, що автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» затягнув на буксирі автомобіль «Таврія» на територію пункту прийому металобрухту ТзОВ «Галичбрухт» по вул.Центральна,43 в с.Острів Сокальського району Львівської області, при цьому був присутній обвинувачений ОСОБА_1.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 09.08.2017 року встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 на місці події вказав, яким чином заволодів автомобілем потерпілого та відбуксирував його в пункт прийому металобрухту у с.Острів Сокальського району Львівської області.

З протоколу огляду місця події від 08.09.2017 року встановлено, що у дворі будинків №11, 13а, 37 по вул.Миру у м.Червонограді Львівської області в обвинуваченого ОСОБА_1 було виявлено предмет, який згідно висновку експерта №5-64/17 від 28.09.2017 року є запалом дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2) та корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГП-5, що відносяться до вибухових пристроїв та вибухових речовин.

Оцінюючи всі здобуті і перевірені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортним засобом доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.289 КК України.

Крім того вина обвинуваченого у тому, що він незаконно придбав, носив, зберігав вибухові пристрої та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу.

Ці дії ОСОБА_1 також вірно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, як обставини, що пом’якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Разом з тим суд враховує і особу обвинуваченого, що є людиною середнього віку, раніше судимий, посередньо характеризується, не працює.

Виходячи з наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і його слід звільнити від відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України.

Вирішуючи вимоги за цивільним позовом потерпілого суд прийшов до висновку, що такі підлягають до часткового задоволення.

Відповідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В силу ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпілий у цивільному позові просить стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду у розмірі 30 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн..

Судом встановлено, що кримінальним правопорушенням обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 6 000 грн..

Потерпілий під час досудового розслідування звертався із заявою про заволодіння його автомобілем та вказав розмір завданих збитків у сумі 6000 гривень. Також потерпілий пояснив, що автомобілем не користувався тривалий час останні 2 роки. Перед тим, до крадіжки автомобіль був пошкоджений. З нього зняли капот та акумулятор. Останній був у несправному стані.

На обґрунтування своїх вимог про заподіяння йому збитків у розмірі 30000 грн. потерпілий не надав жодних переконливих доказів, пославшись лише на інформацію з мережі інтернет про приблизну вартість такого автомобіля. На думку суду, це не може бути належним та допустимим доказом обґрунтування завданої шкоди позивачу. Крім того потерпілим не враховано залишкову вартість його автомобіля.

Тому суд прийшов до висновку, що з обвинуваченого слід стягнути матеріальну шкоду у розмірі 6000 грн. в межах пред’явленого обвинувачення, яка визнана ОСОБА_1.

Згідно із ч.3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з засад розумності та справедливості, глибини завданих моральних страждань, суд приходить до висновку, що заявлені потерпілим ОСОБА_2 вимоги про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000 грн. є завищеними і належним чином не обґрунтованими.

Потерпілий внаслідок дій обвинуваченого переніс психологічний стрес, був позбавлений можливості користуватись своїм майном, що спричинило незручності у його побуті. Враховуючи наведене, суд вважає, що у користь потерпілого слід стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 грн.. Зазначений розмір моральної шкоди буде співрозмірним із понесениими моральними стражданнями потерпілого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.289 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі

-за ч.1 ст.263 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов’язок.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави витрати на прооведення ескпертизи у розмірі 296 (двісті дев’яносто шість) грн. 61 коп..

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_26 000 (шість тисяч) гривень матеріальної шкоди та 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

У решті вимог відмовити.

Речові докази по справі, що є письмовими документами та цифровими дисками, відповідно до ст.100 КПК України – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ – автомобіль «Таврія» - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю – потерпілому ОСОБА_2.

Речові докази – запал дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2) та корпус наступальної осколкової ручної гранати РГП-5 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.