Вирок № 71327122, 28.12.2017, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/480/17

1-кп/458/80/2017

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВИРОК

28 грудня 2017 року Турківський районний суд Львівської області в складі судді Строни Т.Г., за участю секретаря Сисан С.І., прокурора Рибчич Н.Я., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Канарєєва І.О., розглянувши в м. Турці Львівської області матеріали кримінального провадження (кримінальну справу) про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Комарники, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, пенсіонера, одруженого, раніше в силу ст. 89 КК України несудимого, який депутатом не є,

за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України,

встановив:

03.05.2016 року близько 19:00 години в с. Зворець Турківського району Львівської області (Комарницька сільська рада), на подвір'ї власного будинку, обвинувачений ОСОБА_2 під час сварки на грунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_1 умисно наніс потерпілій декілька ударів дерев'яною пралицею по різних ділянках тіла, чим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження - навколоорбітальні гематоми повік обох очей, синець лівого плеча, п'ять синців передньої черевної стінки, синець тилу лівої кисті та рентгенологічно: перелом кісток спинки носа, краєвий перелом дистальної поверхні променевої кістки зліва, перелом дистальної поверхні основної фаланги п'ятого пальця лівої ступні та неповний травматичний розрив ключично-акромеального зчленування лівого плеча, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Свою вину у вчиненому обвинувачений ОСОБА_2 визнав і пояснив, що 03.05.2016 року після обіду до нього додому прийшов чоловік потерпілої ОСОБА_1, - ОСОБА_4, який є його сусідом. Вони разом випили по 50 гр. спиртного. Коли ще були в хаті, прийшов племінник і сказав ОСОБА_4, що його дружина передала, щоби він ішов додому. Однак ОСОБА_4 додому не пішов, сів на сходах будинку і закурив. Звідкись узялася потерпіла ОСОБА_1, вдарила його палицею, стала сваритися на чоловіка, чому не йде до хати. Після цього ОСОБА_1 взяла швабру і вибила скло у дверях, пішла із шваброю до вікон і била по вікнах, після чого впала. На це він вихопив швабру і вдарив лежачу ОСОБА_1 декілька разів шваброю. Після цього потерпіла із чоловіком пішли геть.

Крім визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується такими наданими суду та дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 про те, що 03.05.2016 року її чоловік, ОСОБА_4, пішов до сусідів ОСОБА_2 і довго не повертався. Вона пішла до ОСОБА_2 забирати чоловіка, і коли його забирала зі сходів, ненавмисно розбила скло у дверях. На це ОСОБА_2 іззаду (вона в цей час піднімала чоловіка і впала) став її чимось бити, дружина ОСОБА_2 била її шваброю. Її побили обоє - обвинувачений та його дружина, які спільними діями спричинили їй середньої тяжкості тілесні ушкодження;

-висновком експера № 42 від 13.05.2016 року, із якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: навколоорбітальні гематоми повік обох очей, синець лівого плеча, п'ять синців передньої черевної стінки, синець тилу лівої кисті та рентгенологічно: перелом кісток спинки носа, краєвий перелом дистальної поверхні променевої кістки зліва, перелом дистальної поверхні основної фаланги п'ятого пальця лівої ступні та неповний травматичний розрив ключично-акромеального зчленування лівого плеча, які утворилися від дії твердих предметів - кулаків та дерев'яного патика, можуть відповідати часу - 03.05.2016 року та відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я (а.с. 39,40);

-протоколом огляду місця події від 03.06.2016 року, із якого вбачається, що подія злочину відбувалася на подвір'ї будинку ОСОБА_2; із місця події вилучено палку ОСОБА_1 (а.с. 42-49);

-протоколом огляду місця події від 29.10.2016 року, із якого вбачається, що неподалік будинку ОСОБА_2 вилучено дві дерев'яні палиці (а.с. 60-63);

-постановою про визнання вилучених палиць речовими доказами та протоколом огляду речових доказів (а.с. 64-65-б);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2017 року, із якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 на місці події злочину показав і розказав про обставини його вчинення (а.с. 66-75).

Наведені вище докази по суті співпадають, не суперечать один одному, є належними, допустимими, взаємопов'язаними та достатніми для прийняття рішення.

Ними вину обвинуваченого суд вважає доведеною.

Що стосується тверджень потерпілої про те, що її побили двоє - обвинувачений ОСОБА_2 та його дружина, які обидвоє спричинили їй середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд не може входити в обговорення цього питання, оскільки суд обмежений законом, а саме ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України, згідно із якою судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту; суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації злочину, і лише якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. А тому суд не може обговорювати і приймати будь-які рішення щодо дружини обвинуваченого ОСОБА_2, якій стороною обвинуваення не інкриміновано вчинення злочину.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 умисно спричинив потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що ним вчинено злочин сереньої тяжкості.

В якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд враховує те, що ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, а також відсутність обтяжуючих його покарання обставин.

Факт перебування обвинуваченого ОСОБА_2, як він сам показав у судовому засіданні, під час події злочину в нетверезому стані суд не може врахувати в якості обтяжуючої покарання обставини, оскільки дана обставина стороною обвинувачення ОСОБА_2 не інкримінована, а тому суд не може її врахувати як обтяжуючу покарання обставину в силу вимог статей 7,87,337 Кримінального процесуального кодексу України.

В якості даних щодо особи обвинуваченого суд враховує те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, має погашену судимість - відповідно вважається несудимим, є пенсіонером по віку, заподіяну потерпілій майнову та моральну шкоду не відшкодував.

Враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд вважає необхідним обрати обвинуваченому покарання у межах санкції частини статті у вигляді позбавлення волі відповідно до вимог статей 57, 61, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 подав суду клопотання про застосування щодо нього акту амністії відповідно до Закону України "Про амністію у 2016 році".

Судом встановлено, що 22.12.2016 року підписаний Президентом України та 06.09.2017 року опублікований і набув чинності прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про амністію у 2016 році" (далі - Закон).

Даним Законом на суди покладено обов'язок його виконання.

Суд, обмірковуючи положення законів України "Про амністію в 2016 році" та "Про застосування амністії в Україні", приходить до наступних висновків.

Пунктом "ґ" статті 1 Закону України "Про амністію в 2016 році" передбачено обов'язок суду звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, - які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинв злочин середньої тяжкості до набрання чинності Законом України "Про амністію в 2016 році", він згідно із паспортом громадянина України до набрання чинності Законом України "Про амністію в 2016 році", відповідно до встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" досяг пенсійного віку - 60 років.

Враховуючи наведені вище вимоги законів України, оскільки перешкоди до застосування щодо ОСОБА_2 акту амністії, передбачені законами України "Про застосування амністії в Україні" та "Про амністію в 2016 році", відсутні, обвинувачений ОСОБА_2 підлягає амністії.

Реч докази - одну розламану, а одну цілу дерев'яні палиці (а.с. 45,63,64) - відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України - знищити.

На підставі наведеного вище та керуючись статтями 349,370,374 Кримінального процесуального кодексу України, законами України "Про амністію в 2016 році", "Про застосування амністії в Україні", суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до п. "ґ" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувати.

Речові докази - три дерев'яні палиці - знищити.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області через Турківський районний суд Львівської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Суддя -