Рішення № 7132708, 16.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2009 р. Справа № 62/175-09

вх. № 7637/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пазій А.В.,дов. №78 від 12.10.09р.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-АРМС-Україна" м. Київ

до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 2201,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Сафарі-АРМС-України" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - СПДФО ОСОБА_2заборгованості по абонентській платі у сумі 2000,00грн. та 201,20 грн. пені за несвоєчасну оплату абонентської плати

У судовому засіданні 09.11.09р. було оголошено перерву для виготовлення та оголошення повного тексту рішення по справі на 16.11.09р. о 09:30 год..

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки не повідомив.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.01.09 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №Т-92\1 на охорону майна в приміщеннях. Відповідно до умов укладеного договору відповідач передає, а позивач приймає під охорону майно, що знаходиться на об'єктах відповідача за адресами, вказаними у розрахунках вартості охоронних послуг - додаток №1 \1 та № 1\2 до Договору

Відповідно до частини 4 Розрахунків вартості охоронних послуг по договору, розрахунок є невід'ємною частиною Договору № Т-92\1 на охорону майна в приміщеннях від 01.01.09 року, а також підставою для розрахунків між сторонами, починаючи з 01.01. 09 року в обох випадках.

Пунктом 1 Розрахунків вартості охоронних послуг по договору встановлено, що абонентська плата за послуги позивача у кожному окремому місяці за кожен окремий об'єкт становить 200,00 грн.

Відповідно до Розрахунків вартості охоронних послуг по договору №1\1 та №1\2 Позивач приймає під охорону майно, що знаходяться на 2 об'єктах Відповідача:

1)Кіоск №29 перехід № 4 ст. метро «Пролетарська»;

2)Кіоск №11 перехід № 1 ст. метро «Університет».

Тобто, відповідач повинен був щомісяця сплачувати позивачеві абонентську плату за надані останнім послуги у сумі 400,00 грн.

Відповідно до п.3.2. договору № Т-92\1 на охорону майна в приміщеннях від 01.01.09 року оплата за цим договором проводиться замовником (відповідачем по справі) щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за такий місяць, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця (позивача по справі) і не залежить від фактичного часу охорони об"єкта протягом кожного окремого місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок виконавця.

Відповідач, в порушення взятих на себе за договором зобов"язань, частково та несвоєчасно сплачував надані послуги позивачеві.

Факт часткової оплати підтверджується Випискою з бази взаєморозрахунків з клієнтами, згідно якої відповідач оплатив надані позивачем послуги 09.04.2009 року та 03.06.2009 року по 400,00 грн., однак маючи борг перед Позивачем за надані послуги у січні-лютому місяцях, сплачені кошти були зараховані за надані послуги у січні та лютому.

Таким чином, станом на момент розгляду справи відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 2000,00 грн. за період з березня 2009 року по серпень 2009 року.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання.

Частиною 1 статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором з оплати наданих позивачем охоронних послуг, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, а також права позивача, які підлягають захисту шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № Т-92\1 на охорону майна в приміщеннях від 01.01.09 року. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргує законними, обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2000,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 201,20 грн. пені за несвоєчасну оплату наданих позивачем охоронних послуг.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.3. Договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності.

Однак, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, судом встановлено, він є невірним і суперечить вимогам ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, згідно якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сума пені, яка підлягає стягненню за відповідача на користь позивача складає 189,09 грн.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги порушення відповідачем зобов"язання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, позовна вимога в частині стягнення пені обгрунтована, підтверджена матеріалами справ, однак, у зв"язку з невірним розрахунком позивача підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 189,09 грн.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 546, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтею 193, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код №НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" (03115, м.Києв, проспект Перемоги, б.136, к.34, ЄДРПОУ 33262660, р/р 26002005697001 в ВАТ "Банк Кіпру" м.Київ, МФО 320940, ІПН 332626626575) 2000,00 грн. основного боргу, 189,09 грн. пені, 101,43 грн. держмита та 234,70 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/175-09 підписано 16.11.09р.