Рішення № 71326303, 28.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Іванчук М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – позивач, Луцьке об’єднане управління ПФУ) звернулося в суд з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області (далі – відповідач, Перший відділ ДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у Волинській області) про визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу ДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 щодо непроведення заходів з примусової реалізації описаного та арештованого майна КП «Луцьке підприємство електротранспорту» та зобов’язання головного державного виконавця Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 вжити вичерпних заходів, пов’язаних із проведенням оцінки, подальшої примусової реалізації майна боржника КП «Луцьке підприємство електротранспорту» та погашення заборгованості за виконавчими документами на користь Луцького об’єднаного управління ПФУ (правонаступник управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку у Волинській області).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області перебуває зведене виконавче провадження № 19846929 щодо стягнення з КП «Луцьке підприємство електротранспорту» в користь фізичних та юридичних осіб заборгованості у розмірі 11 946 179,65 грн. (станом на 01.09.2016 року). Відповідно до акту опису й арешту майна від 06.07.2016 року описано та арештовано майно належне КП «Луцьке підприємство електротранспорту». 01.09.2016 року відповідачем винесено постанову про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 19846929. Станом на 14.12.2017 року КЕФ «Експертиза – ТОТУАЛ» не проведено оцінки описаного та арештованого майна, не визначено його ринкової вартості, не надано письмового висновку, звіту про оцінку майна, чим порушено пункти 2-5 постанови від 01.09.2016 року. Вважає, що така бездіяльність державного виконавця щодо реалізації наданих йому повноважень із здійснення заходів з примусового виконання рішень є неправомірною, такою, що порушує права стягувача на своєчасне та в повному обсязі виконання рішення суду, затягує процес описаного та арештованого майна та подальше погашення заборгованості.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що державним виконавцем Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 вчиняються усі виконавчі дії у відповідності до вимог Закону України « Про виконавче провадження», спрямовані на примусове, фактичне виконання виконавчих документів про стягнення із КП «Луцьке підприємство електротранспорту» заборгованості у зв’язку з чим просила у задоволенні позову відмовити.

У заявах від 28.12.2017 року представники сторін просили розгляд справи здійснювати за їхньої відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог статті 229 КАС України справу вирішено у відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Першому відділі ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області перебуває зведене виконавче провадження № 19846929 від 18.06.2010 року про стягнення з КП «Луцьке підприємство електротранспорту» в користь держави, фізичних та юридичних осіб заборгованості у розмірі 13 322 128,29 грн. (станом на 27.12.2017 року).

Актом опису й арешту майна зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 06.07.2016 року описано та арештовано належне боржнику - КП «Луцьке підприємство електротранспорту» майно. У вказаному акті також зазначено, що остаточна вартість описаного майна буде встановлена експертом.

01.09.2016 року державним виконавцем Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року прийнято постанову від 01.09.2016 року про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено КЕФ «Експертиза-ТОТУАЛ» суб’єктом оціночної діяльності з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року про стягнення з КП «Луцьке підприємство електротранспорту» в користь фізичних та юридичних осіб заборгованості у розмірі 11 946 179,65 грн. (станом на 01.09.2016 року), зобов’язано останнього надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань встановити ринкову вартість майна боржника.

Вважаючи бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 щодо непроведення заходів з примусової реалізації описаного та арештованого майна КП «Луцьке підприємство електротранспорту» неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як передбачено частиною другою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Згідно із частинами першою, другою, п’ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Частинами першою, другою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачалось, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Матеріалами справи підтверджено, що в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року заступником начальника Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції було проведено опис належного боржнику КП «Луцьке підприємство електротранспорту» майна, про що свідчить акт опису й арешту майна від 06.07.2016 року.

01.09.2016 року державним виконавцем Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності - КЕФ «Експертиза-ТОТУАЛ» для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань встановлення ринкової вартості описаного майна боржника КП «Луцьке підприємство електротранспорту».

Як встановлено в ході розгляду даної справи, станом на 14.12.2017 року (день звернення позивача з даним адміністративним позовом) експертом, суб’єктом оціночної діяльності - КЕФ «Експертиза-ТОТУАЛ», призначеним постановою від 01.09.2016 року, не надано відповідачу письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань встановлення ринкової вартості описаного майна боржника КП «Луцьке підприємство електротранспорту».

У відзиві на позовну заяву заступник начальника Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 зазначила, що причиною ненадання експертом, суб’єктом оціночної діяльності - КЕФ «Експертиза-ТОТУАЛ» звіту про здійснену оцінку майна боржника КП «Луцьке підприємство електротранспорту» стало те, що стягувачами, зокрема і позивачем, не було здійснено авансування витрат на роботу експерта у визначеному Законом порядку.

Однак суд не погоджується з наведеним, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання.

Частинами третьою, четвертою статті 13 цього Закону передбачалось, що експерт або спеціаліст зобов’язаний надати письмовий висновок, а суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Експерт, спеціаліст і суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання належать до витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Витрати органів державної виконавчої служби, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату, зокрема, послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій.

Постанова про стягнення з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, до яких належать кошти, за рахунок яких проводиться оплата послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вказані витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, стягуються з боржника на стадії розподілу стягнутих з грошових сум. При цьому, з метою вчасного забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, тобто внести авансований внесок, який після завершення виконавчого провадження повністю повертається стягувачу.

Враховуючи те, що стягувачами у зведеному виконавчому провадженні № 19846929 від 18.06.2010 року не погоджено з державним виконавцем внесення авансованого внеску на оплату послуг суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання - КЕФ «Експертиза-ТОТУАЛ», такі докази в матеріалах справи відсутні, відтак кошти, за рахунок яких повинна була проводитись оплата вказаного суб’єкта оціночної діяльності, повинні були здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Аналогічні положення містяться у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б вжиття відповідачем у період з 01.09.2016 року по 14.12.2017 року заходів з примусової реалізації описаного та арештованого майна КП «Луцьке підприємство електротранспорту» в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року, тому суд дійшов висновку, що така бездіяльність державного виконавця Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2, яка станом на 28.12.2017 року здійснює примусове виконання вказаного виконавчого провадження, щодо невжитття належних заходів з примусової реалізації описаного та арештованого майна КП «Луцьке підприємство електротранспорту», є протиправною, оскільки призвела до порушення прав стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № 19846929 від 18.06.2010 року, зокрема, Луцького об’єднаного управління ПФУ.

Водночас вимога позивача про зобов’язання вжити вичерпних заходів, пов’язаних із проведенням оцінки, подальшої примусової реалізації майна боржника КП «Луцьке підприємство електротранспорту» та погашення заборгованості за виконавчими документами на користь Луцького об’єднаного управління ПФУ до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.12.2017 року заступником начальника Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року прийнято постанову від 27.12.2017 року про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено КЕФ у формі ТзОВ «Експертиза-ТОУТАЛ» суб’єктом оціночної діяльності з примусового виконання вимоги Управління ПФУ в м. Луцьку (правонаступником якого є позивач) від 04.02.2011 року № 126 про стягнення з КП «Луцьке підприємство електротранспорту» в користь УПФУ м. Луцька 413063,49 грн., зобов’язано вказаного суб’єкта оціночної діяльності надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань встановлення ринкової вартості майна боржника.

Також 27.12.2017 року заступником начальника Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 направлено вимогу КП «Луцьке підприємство електротранспорту» про надання підтверджуючих документів щодо сплачених у повному обсязі чи частково боргів із КП «Луцьке підприємство електротранспорту» по зведеному виконавчому провадженні № 19846929.

Отже, під час розгляду даної справи заступником начальника Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року вжито заходи, пов’язані із проведенням оцінки описаного 06.07.2016 року майна боржника КП «Луцьке підприємство електротранспорту» та з погашенням заборгованості за виконавчими документами на користь Луцького об’єднаного управління ПФУ.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Першого відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 щодо непроведення заходів в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року з примусової реалізації описаного та арештованого майна КП «Луцьке підприємство електротранспорту».

Керуючись статтями 243, 246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 щодо непроведення заходів в межах зведеного виконавчого провадження № 19846929 від 18.06.2010 року з примусової реалізації описаного та арештованого майна КП «Луцьке підприємство електротранспорту».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. О. Андрусенко