Рішення № 7132619, 17.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09           Справа № 12/158-09. Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.

при секретарі Балицькому В.В.

за участю представників сторін:

позивача – Кунцевич С.В.

відповідача - Зайченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 12/158-09

за позовом фермерського господарства «Віталія», с. Чернеча Слобода

до державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод», с. Новосуханівка

про стягнення 169672 грн., -

встановив:

У судовому засіданні 14.12.2009 року було оголошено перерву до 17.12.2009 року до 11 години.

У жовтні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на його користь заборгованість за поставлене зерно кукурудзи в розмірі 169672 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1696,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. ( а.с. 2).

В відзиві на позовну заяву відповідач визнає позовні вимоги позивача в частині 149672 грн., а в частині 20000 грн. заперечує та посилається на те, що він сплатив зазначену суму позивачу ( а.с. 12 ).

Суд ухвалами від 02.11.209 року та від 23.11.209 року зобов’язував позивача та відповідача зробити акт звірки розрахунків та надати копію суду.

У судовому засіданні 14.12.2009 року представник позивача надав копію акту звірки підписаного позивачем та відповідачем.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 128 купівлі-продажу сировини (а.с. 3 – а.с. 4).

У відповідності до п. 1.1 зазначеного договору продавець ( позивач ) поставляє, а покупець ( відповідач ) приймає і сплачує на умовах, і по ціні даного договору зерно кукурудзи.

Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що продавець зобов’язується поставити протягом одного місяця покупцеві товар в кількості 1000 тонн.

Згідно з пунктами 3.3 та 3.4 вказаного договору, датою поставки товару вважається дата штампу на товарно-транспортній накладній покупця або залізничної станції, датою відвантаження товару вважається дата штампу на товарно-транспортній накладній, поставленого продавцем або залізничною станцією відправника. Також, розділом № 4 договору сторони передбачили, що ціна за 1 тонну зерна складає: 800 грн. з ПДВ з врахуванням вартості доставки на спиртзавод (п. 4.1), загальна сума по даному договору складає 800000 грн., в тому числі ПДВ – 133333 грн. ( п. 4.2 ), оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу один місяць. В подальшому оплата за поставлене зерно буде проводитися частково за домовленістю сторін.

Термін дії договору від 27.10.2008 року № 128 купівлі-продажу сировини наступає з моменту його підписання і діє до повного виконання обов’язків сторін по цьому договору ( п. 8.3 ).

На виконання умов договору № 128 купівлі-продажу сировини від 27.10.2008 року позивач поставив відповідачу зерно кукурудзи в кількості 449,59 кг. на загальну суму 359672 грн., у тому числі ПДВ – 59945,33 грн., що підтверджується копією накладної № 247 від 30.11.2008 року та копією довіреності № 143 від 04.12.2008 року, виданої відповідачем на отримання від позивача зерно кукурудзи в кількості 450 кг. ( а.с. 5 – а.с. 6 ).

Відповідач свої зобов’язання за договором № 128 купівлі-продажу сировини від 27.10.2008 року виконав не в повному обсязі, а саме, відповідач сплатив позивачу 210000 грн.: 27.02.2009р. – 40000 грн.; 10.03.2009р. – 10000 грн.; 27.03.2009р. – 50000 грн.; 30.03.2009р. – 50000 грн.; 16.04.2009р. – 15000 грн.; 24.04.2009р. – 10000 грн.; 08.05.2009р. – 20000 грн.; 29.05.2009р. – 15000 грн., що підтверджується копіями банківських виписок наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву ( а.с. 14 – а.с. 21 ).

На вимогу суду сторонами надано акт звірки між позивачем та відповідачем за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року, з якого вбачається, що у відповідача перед позивачем на час розгляду даної справи існує заборгованість в сумі 149671,99 грн. Даний акт підписаний сторонами без заперечень і скріплений печатками та долучений судом до матеріалів справи.

Заборгованість в сумі 149672 грн. в відзиві на позовну заяву визнає і відповідач ( а.с. 12 ).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України .

У відповідності до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 149671,99 грн., оскільки вимоги позивача в цій частині відповідають матеріалам справи та нормам діючого законодавства.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 20000,01 грн., то у відповідності до п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, відповідачем надано суду докази того, що заборгованість в сумі 20000,01 грн. сплачена позивачу, то в цій частині провадження за позовними вимогами позивача підлягає припиненню за підстав передбачених п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати пов’язані із сплатою державного мита за подання позовної заяви в сумі 1696,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язаних з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову – на відповідача;

- при відмові в позові – на позивача;

- при частковому задоволенні позову – на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 1496,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 208,15 грн.

          Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 32, 33, 34, 44, 49, 69, п. 1-1 статті 80, статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги фермерського господарства «Віталія» задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» ( 42341, Сумська область, Сумський район, с. Новосуханівка, вул.. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00375214, р/р № 260073016904 в АТ «Банк «ТАВРІКА» м. Суми , МФО 300788 ) на користь фермерського господарства «Віталія» ( 41740, Сумська область, Буринський район, с. Чернеча Слобода, вул.. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24001955, п/р № 2600210891 у СОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 337483 ) заборгованість за договором № 128 від 28.10.2008 року купівлі-продажу сировини в сумі 149671,99 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1496,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 208,15 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача 20000,01 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття рішення.

Повний текст рішення підписаний та проголошений у судовому засіданні 17.12.2009р.

Суддя Спиридонова Н.О.

Суддя