Постанова № 71324554, 11.12.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.12.2017

Справа № 334/286/17

Провадження № 2-а/334/218/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Нестеренко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, уточнивши позовні вимоги у грудні 2017 року. В обґрунтування позову вказує, що він є особою, якій встановлено статус інваліда війни II групи. Згідно протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ № 2781 від 27.07.2015р. у нього було виявлено множенні вогнепальні осколкові поранення голови, грудей, живота, лівої ноги (контузія головного мозгу-1984р.) травма, тобто, поранення (контузія) та захворювання, повязані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Під час повторного огляду 03.08.2015 року була встановлена II група інвалідності, що підтверджується випискою МСЕК серії АВ №0297449 від 03.08.2015 року, під час чергового огляду 10.03.2016р. підтверджено ІІ групу інвалідності, що підтверджується атом огляду МСЕК серії АВ №0548296.

Позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення, щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги МОУ №108 від 11.11.2016р. йому відмовлено і повернуто документи щодо виплати одноразової грошової допомоги, оскільки вперше інвалідність була встановлена 28.03.1989р., тобто до набрання чинності Законом України від 04.04.2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обовязок і військову службу».

Позивач вважає, що такі дії з боку відповідача є протиправними оскільки, відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу II групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі за текстом - Порядок № 975), згідно з положеннями яких одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю II групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

З наведених підстав просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності ІІ групи, зобовязати призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у звязку з настанням інвалідності ІІ групи,відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 1280,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі з наведених підстав.

Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи правомірність відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки вперше інвалідність була встановлена йому 28.03.1989р., тобто до набрання чинності Законом України від 04.04.2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обовязок і військову службу», тому положенняст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою передбачено право на виплату одноразової грошової допомоги, до нього не застосовуються.

Заслухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.03.1984р. по 28.11.1985р. приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан, при виконанні обовязків військової служби отримав вогнепальне поранення у травні 1984 року, що підтверджується військовим квитком серія ГГ №124623, архівною довідкою від 18.11.2016р. №6/3/0-454.

Внаслідок отриманих поранень, за результатами первинного огляду ОСОБА_1 з 28.03.1989р. було встановлено ІІІ групу інвалідності у звязку із травмою, отриманою під час виконання обовязків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії ВТЕ -25 №076041.

Згідно протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ № 2781 від 27.07.2015р. у нього було виявлено множенні вогнепальні осколкові поранення голови, грудей, живота, лівої ноги (контузія головного мозгу-1984р.) травма, тобто, поранення (контузія) та захворювання, повязані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Під час повторного огляду ОСОБА_2 була встановлена II група інвалідності, що підтверджується випискою МСЕК серії АВ №0297449 від 03.08.2015 року.

Згідно результатів повторного огляду 10.03.2016р., ОСОБА_1 є особою, яка має статус інваліда війни II групи внаслідок травми, отриманої під час виконання обовязків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0548296 від 10.03.2016р. та посвідченням серії ААБ №046549 від 10.03.2016р.

Отримавши статус інваліда ІІ групи, позивач подав заяву до Запорізького обласного військовогокомісаріату щодо направлення документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення про призначення та виплатити йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

11 листопада 2016 року комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, відмовила у призначені допомоги, оскільки інвалідність ОСОБА_1 встановлена у 1989 році, тобто до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».

Визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо не призначення одноразової грошової допомоги та зобовязання вчинити такі дії є предметом судового розгляду.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Аналогічні положення закріплені й у пункті 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, за змістом якого, зокрема, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, друга група інвалідності позивачу встановлена у серпні 2015 року та підтверджена у березні 2016 року.

З огляду на вказане, дія вищенаведеного Порядку поширюється на позивача, оскільки інвалідність ІІ групи було встановлено позивачу під час повторного огляду, а постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року, якою затверджено Порядок № 975, набрала чинності з 24 січня 2014 року.

Згідно правової позиції Верховного Суду України (справа №21-563-а-14 від 10 березня 2015 року) у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обовязкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач як військовослужбовець, який отримав поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

Згідно з п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У відповідності до п. 12-13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

На виконання наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби» (далі - Наказ №168) у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

У відповідності до пункту 2 Наказу № 168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що в силу положень Наказу №168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби. За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).

Згідно пункту 15 Порядку № 975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було прийнято саме рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, яке затверджено Міністром оборони України, та яке оскаржене позивачем у відповідності до п. 15 Порядку № 975.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права в даному випадку буде визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, отриманого під час виконання позивачем обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобовязання Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Вимоги позову про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1280,00 грн. не обґрунтовані і не підтверджені належними доказами та розрахунками, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 70, 71, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобовязати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (ІНН: НОМЕР_1) у зв'язку із настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

На постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: Турбіна Т. Ф.