Постанова № 71323617, 21.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/2664/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 грудня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого – Собослоя Г.Г.,

суддів – Готри Т.Ю., Бисаги Т.Ю.,

секретарі: Чучка Н.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

представника КП «Агрошляхбуд» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Колективного підприємства "Агрошляхбуд" на ухвалу Виноградівського районного суду від 21 серпня 2017 року у справі №299/2664/16-ц (головуючий: Кашуба А.В.),

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Колективного підприємства «Агрошляхбуд», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 Держпраці у Закарпатській області про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

21.08.2017 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, зокрема в частині державної реєстрації припинення юридичної особи КП «Агрошляхбуд»; накласти арешт на нерухоме майно, яке належить КП «Агрошляхбуд», а саме на Асфальто-бетонний завод, розташований в с. Гудя, Виноградівського району, Закарпатської області; накласти арешт на кошти, які розміщені на розрахункових рахунках №26007017000678 в ПАТ «КомІнвестБанк», МФО 312248, №26006278931 в ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль», МФО 380805, 26008423323001 в ПАТ «Приватбанк» з метою забезпечення позову на загальну суму 88 168,27 грн.

Клопотання мотивує тим, що в липні 2017 року КП «Агрошляхбуд» відчужило основні об’єкти нерухомості, а саме виробничу базу, базу відпочинку, торговий об’єкт. 31.07.2017 року внесено в державний реєстр відомості про прийняте рішення щодо припинення діяльності підприємства у зв’язку з ліквідацією, утворено ліквідаційну комісію на чолі з ОСОБА_3 Майно розпродується, виводяться кошти з підприємства, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 21.08.2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Заборонено вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, зокрема в частині державної реєстрації припинення юридичної особи КП «Агрошляхбуд».

Накладено арешт на кошти, які розміщені на розрахункових рахунках №26007017000678 в ПАТ «КомІнвестБанк», МФО 312248, №26006278931 в ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль», МФО 380805, 26008423323001 в ПАТ «Приватбанк» на загальну суму 88 168, 27 грн.

В інших вимогах заяви відмовлено.

Разом з тим, ухвалою Виноградівського районного суду від 02.10.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 27.11.2017 року, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Виноградівського районного суду від 21.08.2017 року в частині заборони вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, зокрема в частині державної реєстрації припинення КП «Агрошляхбуд».

В апеляційній скарзі КП «Агрошляхбуд» проситьскасувати оскаржувану ухвалу суду, в частині накладення арешту на кошти на розрахункових рахунках, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині відсутні.

Представник КП «Агрошляхбуд» - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити таку з наведених в ній підстав.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу, залишити без змін.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як слідує із позовних вимог ОСОБА_1, крім інших вимог, останній просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі та відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.

Разом з тим, в клопотанні про забезпечення позову ОСОБА_1 просив накласти арешт на кошти відповідача, розміщені на розрахункових рахунках №26007017000678 в ПАТ «КомІнвестБанк», МФО 312248, №26006278931 в ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль», МФО 380805, 26008423323001 в ПАТ «Приватбанк» на суму: за час вимушеного прогулу, згідно проведеного ним розрахунку - 44 168,27 грн. та моральну шкоду - 40 000 грн., що становить 84 168,27 грн., а судом першої інстанції накладено арешт на загальну суму 88 168,27 грн.

З наведеного слідує, що судом першої інстанції накладено арешт на кошти відповідача в іншій сумі ніж зазначена ОСОБА_1 в клопотанні про забезпечення позову.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 21.08.2017 року в частині накладення арешту на кошти відповідача, суд першої інстанції, в порушення вищезазначених норм закону, не звернув уваги на відмінність сум в позовній заяві та клопотанні про забезпечення позову, не з’ясував чи не порушено прав інших осіб вжитими заходами забезпечення позову та не мотивував вид обраного заходу забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, з направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Агрошляхбуд" задовольнити частково.

Ухвалу Виноградівського районного суду від 21 серпня 2017 року у частині накладення арешту на кошти, які розміщені на розрахункових рахунках №26007017000678 в ПАТ "КомІнвест Банк", МФО 312248, №26006278931 в ПАТ "ОСОБА_5 Аваль", МФО 380805, №26008423323001 в ПАТ "ПриватБанк" на загальну суму 88 168 грн. 27 коп. скасувати і в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.12.2017 року.

Головуючий:

Судді: