Постанова № 71322978, 26.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/836/2017(м)

263/15994/16-ц

Головуючий у 1-й інстанції Васильченко О.Г.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів – Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

за участю секретаря – Сидельнікової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 листопада 2017 року

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безоблікове користування електричною енергією у розмірі 36732,26 грн., зазначивши, що представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 16 вересня 2016 року при перевірці виконання вимог ЗУ «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН), за місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено, що відповідач безобліково користується електричною енергією шляхом самовільного підключення до електромережі шляхом підключення розетки прихованою електропроводкою. На підставі вищезазначеного складено Акт №210123 від 16.09.2016 року про порушення правил користування електричною енергією абонентом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Відповідно до акту та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, споживачеві проведено нарахування за безоблікове користування електроенергією у розмірі 36732,26 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати.

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», у якому, збільшивши під час розгляду позовні вимоги, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 4458,11 грн. та моральну шкоду в розмірі 400000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що не порушував правила користування електричною енергією, самовільно не підключався до електромережі, у складений представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобенерго» акт внесені неправдиві відомості. У зв’язку з відсутністю в його квартирі світла він був змушений харчуватися в сухом’ятку, внаслідок чого зламав собі зуб,та витрати на лікування склали 1730 грн. Крім того, його витрати , пов’язані з розглядом справи, а саме - проїзд до Маріуполя у судові засідання склали 2728,11 грн. Діями відповідача йому також завдано моральну шкоду, оскільки сам факт незаконного відключення його від електропостачання став для нього стресовою ситуацією, він перебував у пригніченому душевному стані, з’явилося безсоння.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 листопада 2017 року, позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 36732,26 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн., а всього 38110,26 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 листопада 2017 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити. У задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що, при складенні акту від 16 вересня 2016 року відповідачем порушені вимоги п.п. 2.6, 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, оскільки виявлені електропроводи в його квартирі підключені до коридорного освітлення, яке не є не облікованим та враховується загально будинковим електролічильником. Крім того, вважає, що позивач не зазначив в акті місце підключення до відповідних мереж. У свою чергу суд не врахував, що підставою для стягнення на його користь матеріального та морального збитку є відключення подачі електроенергії в його квартиру на 43 дні, що є порушенням п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, тоді як не було необхідності для вимкнення подачі світла в квартиру.

Відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності представника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», який про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. (а.с.142 особиста розписка)

Заслухавши суддю - доповідача, доводи ОСОБА_2,який просив задовольнити апеляційну скаргу, свідка ОСОБА_3, взявши до уваги пояснення представника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», надані у судових засіданнях 12.12.2017 року та 21.12.2017 року, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 2 даної статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що споживачем ОСОБА_2 допущено порушення правил користування електричною енергією у вигляді самовільного підключення електроустановок до електромережі енергопостачальника, що призвело до безоблікового використання електроенергії, яка постачається позивачем, а тому відповідач має нести відповідальність згідно із п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН) у межах розрахованих позивачем збитків, які визначені за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 є споживачем послуг із енергопостачання, що надаються до квартири АДРЕСА_2. 16.09.2016 р. представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_3, був виявлений факт самовільного підключення електропроводки відповідача до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, шляхом підключення розетки поза приладом обліку прихованою електропроводкою.

На підставі вищезазначеного складено Акт №210123 від 16.09.2016 року про порушення правил користування електричною енергією абонентом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Точка підключення, як в акті так і в схемі, зазначена: місце підключення - дріт ,що йде на освітлення в тамбурі( входить в квартиру,до санвузла).( а.с.5-6)

Згідно до акту та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, споживачеві проведено нарахування за безоблікове користування електроенергією у розмірі 36732,26 грн. за період з 16.09.2013 року по 16.09.2016 року.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до положень пункту 11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (зі змінами) (далі - Правила), відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб на них несе споживач.

Однією з підстав відповідальності споживача електроенергії за п. 48 ПКЕЕН є розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно п. 3.1 Методики підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2)пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4)самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку;6)самовільного підключення електроустановок,струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно п. 3.3.Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п. п. 2.7., 3.4. та п. 3.6. Методики. Кількість днів при цьому, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (п. 3.3. Методики).

При цьому згідно з підпунктом а) пункту 3.3 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, відраховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

За підпунктом б) пункту 3.3 Методики у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Таким чином, спосіб (відкрито, приховано) самовільного споживання електроенергії визначається та має юридичне значення у разі виявлення у споживача порушень, зазначених саме у підпунктах 1-3 пункту 3.1 Методики.

Відповідачем згідно акту про порушення № 210123 від 16.09.2016 року допущено порушення ПКЕЕН, визначене підпунктом 6 пункту 3.1 Методики. Отже, для визначення кількості днів у періоді, за який має здійснюватися розрахунок вартості не облікованої електричної енергії відповідачу, у даному випадку, застосовується підпункт б) пункту 3.3 Методики.

Разом з тим за формулою 2.7 Методики, яку застосовано комісією по розгляду актів про порушення споживачем ПКЕЕН, з урахуванням підпункту б) пункту 3.3 Методики для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії, береться сумарна кількість днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Як вбачається із протоколу засідання комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 11.10.2016 року період нарахування вартості необлікованої електричної енергії, спожитої ОСОБА_2 визначено у 1097 днів, а саме, з 16.09.2013 року по 16.09.2016 року.

З оглядом на викладене, кількість днів, у даному випадку, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії ОСОБА_2, становить 12 календарних місяців, а саме, з 16.09.2015 року по 16.09.2016 року, та з урахуванням формули 2.7 Методики та розрахунку збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 210123 від 16.09.2016 року, наданого позивачем, розмір заборгованої електроенергії становить 17222 гривні 93 копійки, та яка складається за період з 16.09.2015 року по 29.02.2016 року-7362 гривні 94копійки, за період з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року –9087гривень 90 копійок; з 01.09.2016 року по 16.09.2016 року - 772 гривні 09 копійок.

За таких обставин, судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 36732 гривень 26 копійок, судового збору у розмірі 1378 гривень підлягає зміни з ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості у розмірі 17222 гривні 93 копійки.

У свою чергу, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що в акті про порушення ПКЕЕН та в схемі електропостачання не вказано місце підключення до електричної мережі енергопостачальника,що з урахуванням ч. 6 п. 3.1. Методики унеможливлює застосування її положень для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, оскільки точка підключення , як в акті так і в схемі, зазначено: дріт,що йде на освітлення в тамбурі( виходить в квартиру,до санвузла) ( а.с.5-6)

Переглядаючи судове рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки підстав, визначених у ст. 1166, 1167 ЦК України, позивач не навів, та доказів на обґрунтування своїх доводів не надав.

При цьому судова колегія відхиляє доводи ОСОБА_2 про неправомірні дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо відключення його будинку від електропостачання на 43 дні, за наслідками чого він зазнав матеріальної та моральної шкоди,оскільки за змістом п.53 ППЕЕН у разі виявлення факту розкрадання електричної енергії енергопостачальник має право відключити об’єкт споживача в цілому, та у даному випадку, неможливо було відключення лише безоблікового приєднання до електромереж.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 10 даної статті при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно платіжного доручення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було сплачено судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 1378 гривень.( а.с. 1)ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1515 гривень 80 копійок.( а.с. 123,124) Вартість оскаржуваного предмету спору -36732,26 гривень.

З урахуванням задоволених позовних вимог у розмірі 17222,93 гривень,що становить 46.9% від заявленої суми у розмірі 36732,26 гривень, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає до стягнення 646,28 гривень. ( 46.9% від 1378 гривень) У свою чергу, з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_2 підлягає до стягнення 710,91 гривень за частину задоволених вимог за наслідками перегляду судового рішення апеляційним судом.

Отже, враховуючи приписи ч.10 статті 141 ЦПК України, судова колегія зобов'язує ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»,на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю у сумі 64 гривні 63 копійки на користь ОСОБА_2А.( 710,91 - 646,28)

Керуючись ч.10,13 ст. 141, ст.ст. 367, 374, 376, 381,382 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 листопада 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 36732 гривень 26 копійок, судовий збір у розмірі 1378 гривень 00 копійок, а всього 38110 (тридцять вісім тисяч сто десять) гривень 26 копійок – змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 16 вересня 2015 року по 16 вересня 2016 року в розмірі 17222( сімнадцять тисяч двісті двадцять дві ) гривні 93 копійки.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 64 гривні 63 копійки.

Судове рішення в частині відмови у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний тест постанови виготовлений 28 грудня 2017 року.

Судді Гаврилова Г.Л.

ОСОБА_4

ОСОБА_5