Рішення № 71322428, 26.12.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/2486/17

Справа №235/5690/17

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2017 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді : Величко О.В.,

при секретарі: Долгопольської А.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Акціонерного Товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 Акціонерного Товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з відповідачем по справі перебував у трудових відносинах з 01.07.2002 року по 05.09.2017 року. 03.02.2017 року під час виконання трудових обовязків з ним стався нещасний випадок: внаслідок перевантаження стрічкового полотна гірничою масою, із полотна випав фрагмент породи розміром 0,5х0,4х0,28м і вдарив його по захисній касці, внаслідок чого він отримав удар в область голови і шийного відділу хребта. Висновком МСЕК за № 0048051 від 07.08.2017 року йому встановлено третю групу інвалідності, визначено втрату працездатності 60%, та потребу у медикаментозному лікуванні, санаторно-курортному лікуванні .

Позивач вважає, що внаслідок нещасного випадку йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що після одержання травми, а також в подальшому він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань, внаслідок втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Позивач вважає, що діями відповідачів по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 90000 грн . Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, повязану з травмою на виробництві 90000 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, просив справу слухати без участі представника відповідача ( а. с. 49).

В наданих суду запереченнях вказав, що позивачем не надано суду висновку медичних органів, які є підставою для відшкодування моральної шкоди. Надані копії договорів Доручення № 455 від 14.09.2017 року та кошторису № 455, складені в звязку з укладеним договором з ФОП ОСОБА_4, який не є представником позивача, у звязку з чим не є доказом понесених витрат на правову допомогу. Копія доручення № 455 від 14.09.2017 року між адвокатом ОСОБА_2 та позивачем не містить інформації про розмір гонорару, розрахунку вартості та кількості робіт за договором, але містить посилання на оплату за договором між позивачем та ФОП ОСОБА_4, внаслідок чого також не є доказом витрат на правову допомогу. ФОП ОСОБА_4 не є адвокатським обєднанням, органом, уповноваженою законом на надання безоплатної правової допомоги в розумінні Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», внаслідок чого видане доручення на адвоката ОСОБА_2 не тягне за собою правових наслідків, передбачених вказаним законом. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в судове засідання не зявився, просили справу слухати без їх участі.( а. с. 57).

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі, де працював в якості електрослюсаря підземного 5 розряд, загальний стаж роботи становить 13 років 7 місяців, у тому числі на ПАТ «ШУ «Покровське» - 1 рік ( а. с. 19).

Вказана обставина не оспорюється та визнана відповідачем по справі.

03.02.2017 року під час виконання трудових обовязків з ним стався нещасний випадок: внаслідок перевантаження стрічкового полотна гірничою масою, із полотна випав фрагмент породи розміром 0,5х0,4х0,28м і вдарив його по захисній касці, внаслідок чого він отримав удар в область голови і шийного відділу хребта. ( а. с. 18-22)

За наслідками проведення розслідування нещасного випадку складені акти за формою Н-5 та акт № 226 за формою Н-1 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом ( а. с. 22-25).

Згідно висновку МСЕК за № 0048051 від 07.08.2017 року йому вперше встановлено третю групу інвалідності, визначено втрату працездатності 60%, та потребу у медикаментозному лікуванні, санаторно-курортному лікуванні .( а.с. 29-30).

Як вбачається з матеріалів справи позивачу призначено страхові виплати( а.с. 32-33).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частиною 2 цієї статті встановлено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Законом України « Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Згідно пункту 27 статті 77 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 22 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини третьої статті 34 Закону України « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на 2006-2007 роки було призупинено.

Відповідно до змін, внесених до Закону України « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, суд вважає, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що , у звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 60% професійної працездатності, внаслідок чого у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, мали місце послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоровя.

Вищезазначені вимоги законодавства, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року « Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Доказами, на підставі яких суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акти про розслідування нещасного випадку, рішення МСЕК про втрату працездатності, виписки із історії хвороби.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК від 10.12.2014 року, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст.. 237 КЗпП України, розясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність і тривалість психічних страждань, а також той факт, що позивач визнаний інвалідом третьої групи, професійна працездатність у звязку з нещасним випадком на виробництві , втрачена на 60 %.

Доводи представника відповідача , викладені в наданих запереченнях про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у зв»язку з ненаданням медичного висновку суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до п. 3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженогонаказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212, висновок МСЕК є одним із доказів, а не єдиним доказом, який розглядається в комплексі з іншими документами і наявними відомостями про потерпілого. Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачеві в результаті ушкодження здоровя, моральної шкоди й без висновку медичних органів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог , вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_3 Акціонерного Товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 27000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст..ст.

ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_3 Акціонерного Товариства «Шахтоуправління «Покровське» адреса: 85300 Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова,1а ЄОДПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну шкоду у розмірі 27000 грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 28.12.2017 року.

Суддя: