Постанова № 71321775, 11.12.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18284/17

Провадження № 2-а/234/674/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

розглянувши у скороченому провадженні у м.Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ у м.Краматорську про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Дана справа розглянута судом на підставі ст.183-2 ч.1 п.2 КАС України в порядку скороченого провадження.

Згідно позову, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки Краматорського УПСЗН від 19.12.2014 року №1426/25305. Останній з 01.07.2014 року перебуває на обліку в УПФУ у м.Краматорську, де отримує пенсію за віком шляхом перерахування її на картковий рахунок, відкритий у відділенні Ощадбанку у м.Краматорську. Однак починаючи з 01.09.2016 року пенсія перестала надходити, у зв’язку з перевіркою інспектором Краматорського УПСЗН фактичного місця проживання та вирішення питання комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконкому Краматорської міської ради щодо відновлення виплати пенсії відповідно до постанови КМУ від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, оскільки пенсія не відноситься до категорії соціальних виплат; вбачає пріоритет Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на підставі якого йому вже було призначено пенсію, яка виплачувалася, над підзаконним актом – постановою КМУ; вважає, що звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод відповідно до Конституції України не допускається. Просить суд його права захистити, зобов’язавши відповідача поновити виплату йому пенсії за віком з вересня 2016 року, виплативши заборгованість, а також допустити на підставі ст.256 ч.1 п.1 КАС України негайне виконання судового рішення.

Відповідач УПФУ у м.Краматорську в особі голови комісії з припинення управління ОСОБА_2 позов не визнав та надав письмові заперечення, згідно яким зазначив, що з 01.07.2014 року ОСОБА_1 узятий на облік в УПФУ у м.Краматорську як внутрішньо переміщена особа. Позивачу проводилась виплата пенсії за віком. 14.06.2016 року набрала чинності постанова КМУ №265 від 08.06.2016 року, відповідно якій рішення щодо призначення (відновлення) пенсій органами Пенсійного фонду України можуть прийматися на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених виконавчими органами місцевих рад. З цих підстав з 01.09.2016 року виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено на підставі витягу із протоколу рішення Комісії від 25.07.2016 року №4. 22.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ у м.Краматорську за поновленням виплати пенсії. Відповідачем був наданий на Комісію список від 23.11.2016 року №117/2, в якому зазначені дані про ОСОБА_1, для перевірки його фактичного місця проживання. На підставі отриманого рішення Комісії по протоколу від 12.01.2017 року №3 прийняте рішення щодо відмови заявнику у відновленні виплати пенсії. За вказаних обставин вважає, що управління, припинивши виплату пенсії позивачу з 01.09.2016 року, діяло правомірно, у зв’язку з чим просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши доводи позову та заперечень, надані сторонами докази, вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8), перемістився з тимчасово окупованої території до м.Краматорська Донецької області вул.Маяковського, 23-1, де 19.12.2014 року був узятий на облік внутрішньо переміщених осіб відповідно до довідки Краматорського УПСЗН №1426/25305 (а.с.10).

В подальшому ОСОБА_1 змінив адресу проживання у м.Краматорську на вул.Маяковського, 22-1 та отримав оновлену довідка внутрішньо переміщеної особи Краматорського УПСЗН від 22.11.2016 року за №25305 (а.с.9 на звороті).

Згідно копії пенсійного посвідчення, ОСОБА_1 з 1998 року отримує пенсію за віком (а.с.9).

За даними УПФУ у м.Краматорську позивач перебуває на обліку з 01.07.2014 року та отримує пенсію за віком, виплату якої з 01.09.2016 року було призупинено на підставі витягу із протоколу рішення Комісії від 25.07.2016 року №4. 22.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ у м.Краматорську за поновленням виплати пенсії. Управління був наданий на Комісію список від 23.11.2016 року №117/2, в якому зазначені дані про ОСОБА_1, для перевірки його фактичного місця проживання. На підставі отриманого рішення Комісії по протоколу від 12.01.2017 року №3 прийняте рішення щодо відмови заявнику у відновленні виплати пенсії, що підтверджується витягом з протоколу.

Відомості про скасування довідки ВПО чи про зміну місця проживання/перебування відсутні.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи ) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб’єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення ( перерахунку ) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно ст.49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

З огляду на положення ч.1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Рішення управління про припинення виплати пенсії ОСОБА_3 не обґрунтоване посиланням на жодну із вказаних підстав, а посилання відповідача на постанову КМУ №365 від 08.06.2016 року та п.17 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, як на підставу для припинення виплати пенсії є протиправним, з огляду на те, що цей документ є підзаконним нормативним актом.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, відповідач всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно припинив позивачу ОСОБА_1 виплату пенсії, а отже право на пенсію останнього підлягає захисту та поновленню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно ст.256 ч.1 п.1 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі наведеного, слід допустити негайно виконання даної постанови суду, якою присуджена виплата пенсії ОСОБА_1, що була неправомірно припинена, у межах суми стягнення за один місць.

При зверненні з позовом до суду позивачем ОСОБА_1 судовий збір не оплачувався.

Відповідно до ст.94 ч.1 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Законом України №1491-VІІІ від 07.09.2016 року були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01.01.2017 року, якими Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ст.94 КАС України, у зв’язку з прийняттям рішення на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, судові витрати покладають на суб’єкта владних повноважень. У зв’язку з тим, що останній звільнений законом від сплати судового збору, то судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4-15,159-163,183-2, 185-186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2016 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2016 року і сплатити заборгованість.

Допустити негайно виконання постанови суду про присудження ОСОБА_1 виплати пенсії у межах суми стягнення за один місць.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На постанову суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.М.Марченко