Постанова № 71321282, 26.12.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5472/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

при секретарі Вареніченко В.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Казис, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Із вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 Казис, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в якому просив визнати дії Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати йому пенсії з березня 2017 року незаконними та зобов'язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та сплатити пенсію з березня 2017 року, посилаючись на те, він є внутрішньо переміщеною особою та отримував пенсію у відповідача. Проте з березня 2017 року виплати були припиненні, вважає, вказані дії незаконними, оскільки порушує його право на пенсійне забезпечення.

Сторони в судове засідання не з’явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 Казис, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком.

Відповідно до довідки № НОМЕР_1 від 11.07.2016 року, виданої УСЗН Костянтинівської райдержадміністрації, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з тимчасово окупованої території України - м. Єнакієве Донецької області, до с.Яблонівка Костянтинівського району Донецької області, де зареєстрував місце свого перебування за адресою вул. Фестивальна, буд.13.

Згідно із довідкою від 5 грудня 2017 року, наданою відповідачем вбачається, що позивач перебуває на обліку в Костянтинівському об’єднаному УПФУ Донецької області з березня 2016 року, особовий рахунок № 827459, пенсія нараховується позивачу, але у березні – квітні 2017 року та з серпня 2017 року фактично не сплачується.

Крім того, згідно зазначеної довідки, нараховані йому виплати пенсії за березень та квітень 2017 року позивач фактично отримав в червні 2017 року разом з пенсією за червень 2017 рік, а виплати з пенсії за травень та липень 2017 року було отримано ним фактично у відповідні місяці. Тобто фактично виплата пенсії була припинені з серпня 2017 року.

Згідно із письмовими запереченнями відповідача пенсія ОСОБА_1 виплачена з 01.07.2016 року по 28.02.2017 року. З 01 березня 2017 року виплата пенсії була призупинена для з’ясування фактичного місця проживання пенсіонера. Поновлення виплати пенсії можливе за наявності відповідної заяви.

Судом не встановлено відомості щодо скасування зазначеної довідки.

Судом також не встановлені відомості щодо прийняття відповідачем рішення про припинення виплати пенсії.

З позову ОСОБА_1 вбачається, що пенсію відповідач припинив йому виплачувати з березня 2017 року на підставі рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам з метою спонукання пенсіонера на вчинення додаткових дій непередбачених законом, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення тощо та зумовлено лише наявністю в неї статусу внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В силу ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1У «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058-1У, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства.

Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Враховуючи наведені норми права, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 49 Закону №1058, оскільки з 1 серпня 2017 року позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. Відсутність позивача за адресою мешкання, вказаною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отримання результатів обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», як і рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не є такими підставами у розумінні ч. 1 ст. 49 Закону №1058.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивача є незаконними, а тому відповідача слід зобов’язати поновити позивачу виплату пенсії за віком. Враховуючи те, з позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що сторони визнають обставини щодо того, що виплата пенсії була припинена з 01 березня 2017 року, суд не бере до уваги довідку від 05.04.2017 року про нарахування та виплату пенсії, надану відповідачем. А отже, суд дійшов до висновку, що виплата пенсія має бути поновлена саме з 01.03.2017 року.

Судові витрати віднести за рахунок держави, оскільки позивачу, на користь якого ухвалено рішення, було відстрочено сплату судового збору до винесення рішення у справі, а відповідач звільнений від їх сплати на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону.

Керуючись статтями 242 – 246, 255, 295, п.п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 Казис, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 Казису з 01.03.2017 року незаконними.

Зобов'язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 Казису виплату призначеної йому пенсії за віком з 01.03.2017 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя