Рішення № 7132111, 10.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.09 р.                     Справа № 30/189                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Київ в особі Донецької філії Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26287513)

до Відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке, Донецька обл. (ідентифікаційний код 00695717)

про: стягнення заборгованості за договором на проведення незалежної оцінки майна від 12 січня 2009 року у розмірі 8 500,00 грн., індексу інфляції у сумі 406,88 грн., 3% річних у розмірі 177,45 грн., пені у розмірі 1 323,32 грн.

за участю:

представника Позивача – Тельной О.Є. (за довіреністю №б/н від 29.12.2008 року)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Автоексперт”, м. Київ в особі Донецької філії Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке, Донецька обл. (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на проведення незалежної оцінки майна від 12 січня 2009 року у розмірі 8 500,00 грн., індексу інфляції у сумі 406,88 грн., 3% річних у розмірі 177,45 грн., пені у розмірі 1 323,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором на проведення незалежної оцінки майна від 12 січня 2009, щодо оплати виконаної позивачем роботи.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: сертифікат суб’єкту оціночної діяльності (а.с.8), положення про донецьку філію приватного підприємства „Автоексперт” (а.с.9-12), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Донецької філії приватного підприємства „Автоексперт” (а.с.13), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств а організацій України стосовно приватного підприємства „Автоексперт” (а.с.14), свідоцтво про державну реєстрацію приватного підприємства „Автоексперт” (а.с.15), договір на проведення незалежної оцінки майна від 12 січня 2009 року (а.с.17-19), акт здачі приймання наданих послуг (а.с.20).

Нормативно правові свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 258, 551, 610, 611, 612, 625, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивач 26 листопада 2009 року через канцелярію суду надав наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.23), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку Позивача відповідно до якого заборгованість станом на 01.11.2009 р. складає 8500,00 грн. (а.с.24).

Заявою від 26 жовтня 2009 року №33 (а.с.32) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог щодо пені, заявивши до стягнення 974,82 грн.

Позивач у судове засідання 10 грудня 2009 року з’явився, підтримав заяву №33 від 26.11.2009 року про зменшення позовних вимог, заявивши до стягнення заборгованість у розмірі 8500,00 грн., індексу інфляції у сумі 406,88 грн., 3% річних у розмірі 177,45 грн., пені у розмірі 974,82 грн.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання 26.11.2009р. надав до суду клопотання (а.с.28) про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2009 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір на проведення незалежної оцінки майна. (далі за текстом – Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов’язки по проведенню незалежної оцінки нерухомого майна, яке належить Замовнику, та перераховане у п.1.1 даного Договору.

Мета оцінки є встановлення вартості нерухомого майна для реалізації на відкритих біржових торгах (п.1.2 Договору).

У розділі 3 Договору сторони дійшли згоди щодо вартості робіт та порядку розрахунків:

- вартість робіт по даному договору складає 8 500,00 грн. (п.3.1договору)

- розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок. Виконання протягом 3-х банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт. (п.3.2 Договору).

По закінченню робіт Виконавець передає Замовнику звіт оцінки, оформлений у встановленому порядку. (п.4.1 договору)

Одночасно з передачею звіту Виконавець передає Замовнику акт виконаних робіт у двох екземплярах. Замовник у дводенний строк направляє Виконавцю один підписаний екземпляр Акту або мотивоване відмовлення його підписання. (п.4.2 Договору)

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором згідно з діючим законодавством України (п.5.1 Договору)

У випадку порушення строків оплати передбаченого п.3.2 Договору Замовник зобов’язується виплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, та також суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (п.5.3 Договору).

На виконання умов договору Позивачем були виконані роботи, що підтверджується актом здачі приймання робіт (надання послуг) (а.с.20), на суму 8 500,00 грн. Акт підписаний з боку обох сторін та завірений печаткою 20 лютого 2009 року, без зауважень.

Відповідачем в порушення умов п.3.2 Договору не було здійснено оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором, відображений у складеному Позивачем акті звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печаткою з боку Позивача. Відповідно до якого заборгованість станом на 01.11.2009 рік складає 8500,00 грн. (а.с.24)

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві №33 від 26.12.09року (а.с.32), оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Уклавши договір на проведення незалежної оцінки майна від 12 січня 2009 року, Відповідач прийняв на себе зобов’язання, відповідно до п.3.2 Договору здійснювати розрахунок протягом 3-х банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт, за виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем на виконання умов договору була виконана робота, що підтверджується актом здачі приймання робіт (надання послуг) (а.с.20), на суму 8 500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов’язання не виконав. Відповідно зі ст.601 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються в тому числі і зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 8 500,00 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу спростована(наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна за період з 25.02.2009р. по 04.11.2009р. не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця, та підлягає стягнення у повному розмірі у сумі 406,88 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу (за 252 дня прострочення - з 25.02.2009р. по 04.11.2009р.) – лише у розмірі 176,05 грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п.5.3 Договору у випадку порушення строків оплати передбаченого п.3.2 Договору Замовник зобов’язується виплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, та також суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, проте період зазначений не вірно, суд дійшов висновку про задоволення пені (за 181 день з 25.02.2009 року по 25.08.2009 рік) лише у розмірі 973,19 грн.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Київ в особі Донецької філії Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26287513) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке, Донецька обл. (ідентифікаційний код 00695717) про стягнення заборгованості за договором на проведення незалежної оцінки майна від 12 січня 2009 року у розмірі 8 500,00 грн., індексу інфляції у сумі 406,88 грн., 3% річних у розмірі 177,45 грн., пені у розмірі 1 323,32 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке, Донецька обл. (ідентифікаційний код 00695717) на користь Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Київ в особі Донецької філії Приватного підприємства „Автоексперт”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 26287513) заборгованість у розмірі 8500,00 грн., індекс інфляції у сумі 406,88 грн., 3% річних у розмірі 176,05 грн., пені у сумі 973,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке, Донецька обл. (ідентифікаційний код 00695717) на користь Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Київ в особі Донецької філії Приватного підприємства „Автоексперт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26287513): державне мито в розмірі 102,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 10.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.12.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Ягічева Н.І.