Рішення № 7132037, 03.12.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2009 р. Справа № 07/124-38 від 03.12.2009р. справа № 07/124-38 за позовом Приватного підприємства “Імідж-Інвестмент”, м.Луцьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-ЮеС”, м.Луцьк про стягнення 22598 грн. 39 коп.

                                                             Суддя Сур’як О.Г.

Представники:

від позивача: Маркулич О.П., довіреність №1 від 01.06.09р.

від відповідача: Лавренчук О.В., довіреність №2 від 01.12.2008р.

Сторонам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач – ПП «Імідж-Інвестмент» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТзОВ “Прайм-ЮеС” 17271,58грн., в тому числі 15200грн. відсотків за користування товарним кредитом згідно п.4.5 договору купівлі-продажу №01/04-09 від 01.04.2009р., 890грн. пені за несвоєчасний розрахунок за поставлений товар згідно п.6.2 договору та 1181,58грн. 25% річних відповідно до п.6.4 договору.

05.10.2009р. на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 20240грн. відсотків за користування товарним кредитом, 795,60грн. пені та 1562,79грн. – 25% річних, а всього 22598,39грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на рішення господарського суду Волинської області від 25.08.2009р. по справі № 03/111-38, яким постановлено стягнути з ТзОВ “Прайм-ЮеС” 21000грн. 01 коп. основного боргу, 103 грн. 02 коп. пені та 13415грн. 34коп. відсотків за користування товарним кредитом та зазначає, що стягнення основної заборгованості по даному рішенню на момент пред’явлення позову не проведено.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позову, вказуючи, що жоден договір між позивачем та відповідачем не укладався, а тому відсутні правові підстави нарахування штрафних санкцій.

В судове засідання представником відповідача подана заява від позивача про відмову від позову від 22.10.2009р.

Проте, представник позивача зазначив, що дана заява про відмову від позову підписана батьком керівника ПП “Імідж-Інвестмент”, який не має повноважень та права підпису документів такого роду. Представник позивача не підтримав в судовому засіданні відмову від позову.

В заяві від 27.11.2009р. №2 та в судовому засіданні позивач відмовився тільки від стягнення пені, оскільки 23.10.2009р. (після пред’явлення позову) відповідач сплатив суму основної заборгованості в розмірі 21000грн. 01 коп., яка була присуджена до стягнення рішенням господарського суду Волинської області від 25.08.2009р. по справі № 03/111-38.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

01.04.2009р. між Приватним підприємством “Імідж-Інвестмент” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм-ЮеС” (покупець) був укладений договір №01/04-09 купівлі-продажу.

Згідно пункту 1.1 розділу 1 договору продавець продає, а покупець приймає та оплачує згідно умов даного договору товар.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 договору розрахунок по даному договору проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок у розмірі 100% вартості отриманого товару протягом 1 календарного дня з дня відвантаження.

Приватне підприємство “Імідж-Інвестмент” поставило відповідачу товар на загальну суму 51778 грн. 20 коп., про що свідчать видаткові накладні №140 і №141 та довіреність до них.

Проте відповідач розрахувався за поставлений товар частково, про що свідчать банківські виписки. На момент пред’явлення позову сума основної заборгованості складала 21000грн., яка на день розгляду справи погашена відповідачем повністю, що також підтверджено представниками сторін.

Статтею 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктами 4.3, 4.4 та 4.5 договору передбачено, що у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в пункту 4.1 даного договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 календарних днів, починаючи з першого дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту; покупець зобов’язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання на 31-ий день від дати відвантаження вказаній в накладній; покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання; якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не несе всіх передбачених договором платежів –він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п.6.3 договору.

Відповідно до пунктів 6.2, 6.4 розділу 6 договору за не оплату або несвоєчасний розрахунок за поставлений товар покупець оплачує продавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, передбаченої Законом України “Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.1996р.; за несвоєчасні розрахунки з винної сторони стягуються інфляційні нарахування, а також 25% річних за користування чужими коштами.

Оскільки на момент пред’явлення позову сума основної заборгованості за поставлені нафтопродукти згідно договору від 01.04.2009р. №01/04-09 в розмірі 21000грн. ТзОВ «Прайм-ЮеС» не була сплачена позивачу – ПП «Імідж-Інвестмент», позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТзОВ «Прайм-ЮеС» 20240грн. відсотків за користування товарним кредитом, 795,60грн. пені та 1562,79грн. – 25% річних відповідно до умов договору від 01.04.2009р. №01/04-09 за період з 14.07.2009р. по 01.10.2009р.

Заперечення відповідача щодо неукладення жодного договору між позивачем та відповідачем і неможливості стягнення з нього пені, відсотків за користування товарним кредитом та 25 % річних, судом до уваги не приймаються, оскільки в судовому засіданні представником позивача було подано суду оригінал договору №01/04-09 від 01.04.2009р. підписаний відповідачем; даний договір в судовому порядку не визнавався недійсним та відповідачем не надано суду доказів на підтвердження своїх заперечень. А тому, в суду не виникає сумнівів щодо укладення даного договору.

В заяві від 27.11.2009р. №2 та в судовому засіданні позивач відмовився від стягнення пені, оскільки 23.10.2009р. (після пред’явлення позову) відповідач сплатив суму основної заборгованості в розмірі 21000грн. 01 коп.

Дану відмову прийнято судом, а тому провадження у справі в частині стягнення 795,60грн. пені слід припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 20240грн. відсотків за користування товарним кредитом та 1562,79грн. – 25% річних, а всього 21802,79грн. (розгорнуті розрахунки зазначених сум в матеріалах справи).

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно розміру задоволених вимог державне мито в сумі 218,03грн. та 227,70грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити на суму 21802грн. 79коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-ЮеС” (юридична адреса: с. Забороль Луцького району Волинської області, вул. Лісна, 16а; фактична адреса: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 готель “Світязь”1 пов., код ЄДРПОУ 34745508, р/р 26006000389001 Філія ВОД Ват РБ “ІндексБанк”, МФО 303633) на користь Приватного підприємства “Імідж-Інвестмент” (юридична адреса: м.Луцьк, пров. Малоомелянівський 1, буд. 13; поштова адреса: 43025 м. Луцьк, вул. Набережна, 4, готель “Світязь”1 пов., код ЄДРПОУ 36394921, р/р 26006073811701 в ВАТ Сведбанк м. Київ, МФО 300164) 21802грн. 79коп. (з них: 20240грн. відсотків за користування товарним кредитом та 1562,79грн. – 25% річних), а також 218грн. 03коп. державного мита та 227грн.70коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

3. Провадження у справі в частині стягнення 795,60грн. пені припинити.

Суддя О.Г. Сур’як

Дата підписання повного тексту рішення 10.12.2009р.

Суддя                                                   Сур'як О. Г.