Постанова № 71319115, 20.12.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/10481/17

пр. № 2-а/759/321/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.

при секретарі: Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію державного службовця,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у липні 2017 р. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною відмову відповідача щодо призначенню йому пенсії державного службовця та зобов'язати останнього здійснити перерахунок пенсії державного службовця з 12.04.2017 р.

26.07.2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою відповідно до якої просив визнати протиправною відмову відповідача щодо призначенню йому пенсії державного службовця та зобов'язати останнього здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 12.04.2017 р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він до 26.08.2014 р. працював на посаді головного консультанта відділу аналізу з питань економіки, діяльності підприємств за державних закупівель Державного управління справами та після свого звільнення у 2014 р. звернувся до УПФУ в Святошинському районі м. Києва із заявою про призначення пенсії за віком.

Далі позивач зазначає, що досягнувши віку державного службовця, а саме: 61 рік і 6 місяців, він 12.04.2017 р. до відповідача Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про переведення на інший вид пенсії, а саме: державного службовця, надавши відповідні документи.

Проте, листом відповідача № 24407/06 від 24.04.2017 р. позивачу було відмовлено у переведені на інший вид пенсії з підстав відсутності необхідного стажу державного службовця, у зв'язку з чим позивач вважає таку відмову відповідача незаконною та необґрунтованою, що порушує його право на належний та гарантований Державою рівень пенсійного та соціального забезпечення, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив та просив суд визнати неправомірною відмову відповідача у переведенні його з пенсії за віком на пенсію державного службовця, зобов'язати відповідача перевести його на інший вид пенсії, а саме: державного службовця та здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 12.04.2017 р.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просили у його задоволенні відмовити, подала письмовий відзив на позов (а.с. 46-47).

Суд, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 13 розділу XV Прикінцеві положення ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з розпорядження керівника Державного управління справами № 427-к від 22.08.2014 р., позивача ОСОБА_1 26.08.2014 р. з посади головного консультанта відділу аналізу з питань економіки, діяльності підприємств за державних закупівель Державного управління справами (а.с. 8).

Як вбачається з Розпорядження керівника Державного управління справами № 140-к від 07.05.2014 р., позивачу ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі, що складає понад 20 років, у розмірі 30 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (а.с. 10).

Встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_1, Наказом № 17 від 21.03.1994 р., останній зарахований в порядку переведення на посаду провідного економіста відділу організації та матеріально-технічного забезпечення Головного управління з питань внутрішньої торгівлі та Наказом № 195 від 01.04.1994 р. позивач ОСОБА_1 приведений до присяги державного службовця (а.с. 20).

Судом встановлено, що 15.09.2014 р. позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягнувши 61 річчя, 12.04.2017 р. звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію державного службовця.

Проте, листом відповідача № 24407/06 від 24.04.2017 р. позивачу було відмовлено у переведені на інший вид пенсії з підстав відсутності необхідного стажу державного службовця (а.с. 6).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 станом на 12.04.2017 р. звернення до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсії, мав стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців понад 20 років.

Статтею 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Державну службу», стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п. 10 вказаних вище Прикінцевих та перехідних положень Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також, відповідно до пункту 12, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Щодо переведень із одного виду пенсії на інший, після первинного призначення пенсії, слід зазначити, що кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

Підтвердженням цьому є також Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1.

У випадку з позивачем має місце саме переведення з одного виду пенсії, а саме з пенсії за віком, яку позивачу призначено згідно його заяви у 2014 року, на інший вид, а саме на пенсію державного службовця.

В зв'язку з цим законодавство передбачає застосування у даному випадку норм частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній з 01.10.2011 року і по даний час), де зазначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться за час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-УІ «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (далі - Закон України № 3668-УІ), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців понад 20 років, його право переведення на інший вид пенсійного забезпечення закріплено на законодавчому рівні, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні позовних вимог, які підлягають повному задоволенню.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти на підставі, в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках , передбачених законом.

Таким чином суд вважає, що відмова відповідача у переведенні позивача на інший вид пенсійного забезпечення не є правомірним, тобто таким, що відповідає нормам законів України та Конституції України, як основного закону держави, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 2, 244-246, 293, 295 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію державного службовця - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу», з 12.04.2017 р.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця згідно ЗУ «Про державну службу» з 12.04.2017 р.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: