Постанова № 71318927, 29.11.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/8519/17

пр. № 2-а/759/271/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій щодо обмеження у виплаті пенсії неправомірними, зобов'язання виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. В обґрунтування позову позивач вказує, що у своєму зверненні до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.04.2017 (вх. реєстр. № х -726) позивач просив з урахуванням судового рішення здійснити перерахунок та виплату без обмеження максимального розміру пенсіїза вислугою років, яку він отримую з 2001 року. Так, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017р задоволено його адміністративний позов у справі №759/10438/16-а. Визнано протиправними дії Управління щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язано відповідача здійснити з 17.06.2016 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 №1789-ХП) у розмірі 90% середньомісячної заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 17.06.2016 № 18-990. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2017 апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 без змін. Однак, листом від 10.05.2017 №845/01/х-726 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовело здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміруз посиланням на те, що оскільки постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 Управління не зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, то після перерахунку розмір його пенсії не може перевищувати 10740 грн. Таким чином, предметом розгляду даної справи є питання обмеження пенсії максимальним розміром. За ч.ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження. У силу ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в одній адміністративній справі, не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Як зазначено у описовій частині постанови Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 позивач в судовому засіданні заявив усне клопотанняпро залишення без розгляду позовної вимогипро здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру. Дане клопотання позивач заявив з огляду на те, що Управлінням проводилися відповідні перерахунки раніше призначеної пенсії і виплата пенсії здійснювалася без обмеження максимального розміру. Тому на час звернення у липні 2016 року до суду позовна вимога про виплату пенсії без обмеження максимального розмірубулапередчасною, що підтверджується судовою практикою у подібних адміністративних справах. Відтак спір, який виник між Управлінням та позивачем з приводу перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру, в судовому порядку не вирішувався. Тому на підставі викладеного просить суд визнати протиправним рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру . Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі, у розмірі та спосіб, передбачених постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 у справі №759/10438/16-а,без обмеження її максимальним розміром за відрахуванням вже проведених виплат. Стягнути на його користь судові витрати в розмірі 640 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.06.2017 р. було відкрито провадження у справі в скороченому порядку.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.07.2017 р. справу призначено у судове засідання на 29.11.2017 року та протокольно 29.11.2017 року справу переведено у письмове провадження.

Представник відповідача надіслав до суду свої письмові заперечення, у яких зазначає, що позовні вимоги не визнає, зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213, який набув чинності 01.04.2015р., внесено зміні до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Розмір пенсії розрахований відповідно до вищезгаданого Закону та становить 90% від посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених вищевказаним законом.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано Управління здійснити з 17.06.2016 р. перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % середньомісячної заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 17.06.2016 р. № 18-990. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 р. апеляційну скаргу Управління залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва без змін.

Позивач зазначає, що як зазначено у описовій частині постанови Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 позивач в судовому засіданні заявив усне клопотанняпро залишення без розгляду позовної вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру. Дане клопотання позивач заявив з огляду на те, що Управлінням проводилися відповідні перерахунки раніше призначеної пенсії і виплата пенсії здійснювалася без обмеження максимального розміру.Тому на час звернення у липні 2016 року до суду позовна вимога про виплату пенсії без обмеження максимального розміру була передчасною, що підтверджується судовою практикою у подібних адміністративних справах.

Відтак спір, який виник між Управлінням та мною з приводу перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру, в судовому порядку не вирішувався.

26.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою в якій просив провести перерахунок його пенсії за рішенням суду від 18.01.2017р. без обмеження її граничного розміру.

Однак, листом від 10.05.2017 №845/01/х-726 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києвімені відмовленоздійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміруз посиланням на те, що оскільки постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 Управління не зобов'язанопровести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, топісля перерахунку розмір моєї пенсії не може перевищувати 10740 грн.(а.с.5).

Отже, спір у справі стосується розміру пенсії, яку повинен отримувати позивач, щодо її граничного розміру, з приводу якого відповідач вказує на законодавче обмеження такого розміру.

Частиною 1 статті 72 КАС України регламентовано, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є питання обмеження пенсії максимальним розміром.

За ч.ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної

скарги судове рішення, набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

У силу ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в одній адміністративній справі, не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зіст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи

не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та

інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

У рішеннях від 06.07.1999 №8-рп/99, 20.03.2002 №5-рп/2012,11.10.2005

№ 8-рп/2005 Конституційний Суд України наголосив на тому, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. Зміст та обсяг досягнутих працівниками правоохоронних органів, зокрема, працівниками прокуратури, соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права з вказаних спірних питань також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/800/11225/13 від 20.06.2013, постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 (справа №21-348а13), 17.12.2013 (справа №21-445а13), 06.10. 2015 (справа №21-2432а15), від 15.12.2015(справа № 21-4289а15), які згідно зі ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для судів.

Управління повідомило, що рішення про обмеження пенсії максимальним розміром прийнято відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII тавід 06.12.2016 № 1774 - VIII.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону№ 911-VIII визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Закон від 06.12.2016 № 1774 - VIII набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Тому, оскільки пенсія мені призначена до набрання чинності вказаними Законами, її розмір не підлягає обмеженню на їх підставі.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІПрикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

У рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч.3 ст.22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Таким чином, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

За таких обставин, обмеження максимального розміру пенсії звужує зміст та обсяг моїх конституційних соціальних гарантій як працівника прокуратури.

За правовою позицією Вищого адміністративного суду України, наведеною у справі № К/800/4502/16, положеннями пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»застосовано нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.09.2013 у справі № К/800/12309/13, від 10.03.2016 у справі № К/800/6203/16, від 12.04.2016 у справі № К/800/8027/16.

Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення мені пенсії, було регламентовано право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, без обмеження максимального розміру пенсії.

Відповідно до правової позиції, яка зазначена в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також, відповідно до ст.94 КАС України стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 640,00грн. сплачених ним судових витрат.

керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, ст.ст. 7-11, 17- 19, 71, 99, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій щодо обмеження у виплаті пенсії неправомірними, зобов'язання виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі, у розмірі та спосіб, передбачених постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2017 року у справі №759/10438/16-а, без обмеження її максимальним розміром за відрахуванням вже проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: